Мошны

Крупное село Мошны на реке Ольшанка расположено вблизи Днепра, между Черкассами и Каневом. Название, возможно, восходит к строславянскому слову "мошна", что значит карман.

Впервые упоминается в 1494 году в дарственной грамоте литовского князя Александра Ягеллончика боярину Василию Ершовичу. Село несло "ясочную службу", то есть в случае приближения неприятеля подавало ясу - сигнал об опасности. Сигнальная вышка стояла на горе Шпиль рядом с нынешним санаторием "Мошногорье".

В XVI веке князь Вишневецкий построил замок и костел, добился предоставления Магдебургского права. На рубеже XVI-XVII веков возник православный Мошногорский Вознесенский монастырь. Во время Освободительной войны Мошногорье было сотенным местечком.

В конце XVIII века эти з ...

Крупное село Мошны на реке Ольшанка расположено вблизи Днепра, между Черкассами и Каневом. Название, возможно, восходит к строславянскому слову "мошна", что значит карман.

Впервые упоминается в 1494 году в дарственной грамоте литовского князя Александра Ягеллончика боярину Василию Ершовичу. Село несло "ясочную службу", то есть в случае приближения неприятеля подавало ясу - сигнал об опасности. Сигнальная вышка стояла на горе Шпиль рядом с нынешним санаторием "Мошногорье".

В XVI веке князь Вишневецкий построил замок и костел, добился предоставления Магдебургского права. На рубеже XVI-XVII веков возник православный Мошногорский Вознесенский монастырь. Во время Освободительной войны Мошногорье было сотенным местечком.

В конце XVIII века эти земли купил князь Григорий Потемкин. От него село унаследовала племянница Елизавета Браницкая, которая вышла замуж за графа Михаила Воронцова. Граф развернул в селе бурную деятельность. На заложенной им судоверфи в 1823 году был построен первый украинский пароход "Пчелка". Был заложен огромный парк (сейчас - заповедник "Мошногорье", санаторий) и построен дворец и 58-метровая башня Святослава (не сохранились). Оригинальная по архитектуре Преображенская церковь (1830-1840 годы) также возведена на средства Воронцова по проекту архитектора Джорджо Торричелли.

Последней собственницей села была Екатерина Балашова (урожденная Шувалова), которая построила сохранившиеся до наших дней школу, больницу и домик для врачей; тогда же началось развитие промышленности.

Во время Второй мировой войны село сильно пострадало и пришло в упадок, так и не вернув себе статус города.

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню.

Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра Яґеллончика боярину Василю Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я".

В XVI сторіччі князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII століть виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком.

В кінці XVIII століття ці землі купив княз ...

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню.

Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра Яґеллончика боярину Василю Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я".

В XVI сторіччі князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII століть виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком.

В кінці XVIII століття ці землі купив князь Григорій Потьомкін. Від нього село успадкувала племінниця Єлизавета Браницька, яка взяла шлюб з графом Михайлом Воронцовим. Граф розгорнув в селі бурхливу діяльність. На закладеній ним судноверфі в 1823 році був побудований перший український пароплав "Бджілка". Був закладений величезний парк (зараз - заповідник "Мошногір'я", санаторій) і побудований палац з 58-метровою вежою Святослава (не збереглися). Оригінальна по архітектурі Преображенська церква (1830-1840 роки) також зведена коштом Воронцова за проєктом архітектора Джорджо Торрічеллі.

Останньою власницею села була Катерина Балашова (уроджена Шувалова), яка побудувала школу, лікарню і будиночок для лікарів, які збереглися до наших днів; тоді ж почався розвиток промисловості.

Під час Другої світової війни село сильно постраждало і занепало, так і не повернувши собі статус міста.