Пограничный Бушанский замок на юго-восточном рубеже Речи Посполитой возвел во второй половине XVI века коронный гетман Ян Замойский. Но в историю он вошел как героическая казацкая крепость.

Замок располагался на мысу, образованном реками Мурафа и Бушанка. 4 угловые замковые башни соединялись между собой подземными ходами. Каждая из башен имела свой отдельный пороховой погреб. Еще 2 каменные башни входили в систему внешних деревянных оборонительных укреплений.

Замок часто подвергался татарским атакам. В 1617 году гетман Станислав Жолкевский подписал здесь мирный договор с турецким полководцем Искандер-пашой, приостановив на несколько лет польско-турецкую войну. В 1648 году Богдан Хмельницкий подчинил город Брацлавскому полку, крепость заняли казацкие отряды.

В 1654 ...

Пограничный Бушанский замок на юго-восточном рубеже Речи Посполитой возвел во второй половине XVI века коронный гетман Ян Замойский. Но в историю он вошел как героическая казацкая крепость.

Замок располагался на мысу, образованном реками Мурафа и Бушанка. 4 угловые замковые башни соединялись между собой подземными ходами. Каждая из башен имела свой отдельный пороховой погреб. Еще 2 каменные башни входили в систему внешних деревянных оборонительных укреплений.

Замок часто подвергался татарским атакам. В 1617 году гетман Станислав Жолкевский подписал здесь мирный договор с турецким полководцем Искандер-пашой, приостановив на несколько лет польско-турецкую войну. В 1648 году Богдан Хмельницкий подчинил город Брацлавскому полку, крепость заняли казацкие отряды.

В 1654 году замок осадили польские войска. По легенде, последним этапом обороны руководила вдова сотника Зависного Марьяна. Когда враги ворвались в город, она подожгла пороховые погреба, уничтожив взрывом крепость вместе с захватившими ее врагами.

Сохранилась лишь одна из крепостных башен, которую в 1756 году перестроили в колокольню возведенной рядом Михайловской церкви (разрушена в советские времена). Башня отреставрирована, на период реконструкции церкви используется в качестве храма.

В 2000 году создан Государственный историко-культурный заповедник "Буша", проводятся археологические исследования. На верхнем ярусе башни размещен музей обороны Буши, на территории замчища открыт павильон трипольской культуры, организована выставка современной скульптуры.

На месте верхнего городища находится казацкое кладбище ХVІІІ- XIX веков с массивными каменными крестами разнообразных форм.

Прикордонний Бушанський замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI сторіччя коронний гетьман Ян Замойський. Але в історію він увійшов як героїчна козацька фортеця.

Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень.

Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони....

Прикордонний Бушанський замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI сторіччя коронний гетьман Ян Замойський. Але в історію він увійшов як героїчна козацька фортеця.

Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень.

Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони.

В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала вдова сотника Зависного Мар'яна. Коли вороги увірвалися до міста, вона підпалила порохові льохи, знищивши вибухом фортецю разом із ворогами, що захопили її.

Збереглася лише одна з фортечних веж, яку в 1756 році перебудували на дзвіницю зведеної поруч Михайлівської церкви (зруйнована за радянських часів). Башта відреставрована, на період реконструкції церкви використовується як храм.

В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша", проводяться археологічні дослідження. На верхньому ярусі вежі розміщено музей оборони Буші, на території замчища відкрито павільйон трипільської культури, організовано виставку сучасної скульптури.

На місці верхнього городища знаходиться козацький цвинтар ХVІІІ-ХІХ столітть із масивними кам'яними хрестами різноманітних форм.