Архикафедральный и Митрополичий собор Воскресения Христова – главная греко-католическая святыня Ивано-Франковска.

Собор был заложен в 1720 году как иезуитский костел, однако из-за ошибок в конструкции первоначальное здание в 1752 году пришлось полностью разобрать и построить заново. В середине XIX века храм был передан греко-католикам и стал кафедральным собором.

В 1899-1890 годах настоятелем собора служил станиславский епископ Андрей Шептицкий до своего назначения митрополитом УГКЦ.

Воскресенский собор считается образцом австро-баварской архитектурной школы с четкими чертами классицизма. В то же время верхушки башен выполнены в стиле гуцульськой деревянной архитектуры.

В интерьере – большой пятиярусный иконостас, выполненный известными украинскими ху ...

Архикафедральный и Митрополичий собор Воскресения Христова – главная греко-католическая святыня Ивано-Франковска.

Собор был заложен в 1720 году как иезуитский костел, однако из-за ошибок в конструкции первоначальное здание в 1752 году пришлось полностью разобрать и построить заново. В середине XIX века храм был передан греко-католикам и стал кафедральным собором.

В 1899-1890 годах настоятелем собора служил станиславский епископ Андрей Шептицкий до своего назначения митрополитом УГКЦ.

Воскресенский собор считается образцом австро-баварской архитектурной школы с четкими чертами классицизма. В то же время верхушки башен выполнены в стиле гуцульськой деревянной архитектуры.

В интерьере – большой пятиярусный иконостас, выполненный известными украинскими художниками Модестом Сосенко, Юлиушем Макаровским и Антоном Монастырским.

Рядом сохранилось здание бывшего монастыря иезуитов с коллегиумом, который сейчас занимает мединститут.

В 1993 году на фасаде собора установлен горельеф Андрея Шептицкого, а в 1997 году в нишах помещены скульптуры княгини Ольги и Владимира Великого как первосвятителей Руси, а также блаженного мученика Григория Хомншина, епископа станиславовского (1904 год).

В 2025 году при Архикафедральном соборе открылся музей "Катедра". В нескольких экспозиционных залах представлены древние плащаницы, фрагменты старинного иконостаса собора, многочисленные иконы и литургические предметы. Отдельное место в экспозиции занимают реликвии периода подполья.

Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового – головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.

Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.

В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом Української греко-католицької церкви.

Собор Воскресіння Христового вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.

В інтер'єрі катедри – великий п ...

Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового – головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.

Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.

В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом Української греко-католицької церкви.

Собор Воскресіння Христового вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.

В інтер'єрі катедри – великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками Модестом Сосенком, Юліушем Макарівським та Антіном Монастирським.

Поруч збереглася будівля колишнього монастиря єзуїтів із колегіумом, який зараз займає медінститут.

В 1993 році на фасаді собору встановлено горельєф  Андрея Шептицького, а в 1997 році в нішах поміщено скульптури княгині Ольги та Володимира Великого як первосвятителів Русі, а також блаженного мученика Григорія Хомншина, єпископа станіславівського (1904-1945 роки).

2025 року при Архікатедральному соборі відкрився музей "Катедра". У кількох експозиційних залах представлені стародавні плащаниці, фрагменти старовинного іконостасу собору, а численні ікони та літургійні предмети. Окреме місце в експозиції посідають реліквії періоду підпілля.