English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Львівської області
Знайдено 470 пам’ятки
Львівської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Історичний відділ, відділ природи та адміністрація музею "Дрогобиччина" розташовані в колишній будівлі Дрогобицької повітової ради (1894 рік).
В основу експозиції музею, відкритого в 1940 році, лягли колекції графа Лянцкоронського, Хирівської єзуїтської школи, а також частина зібрання самбірського музею. Зокрема, представлено найдавніший на території Прикарпаття глиняний посуд, бронзовий скарб ранньозалізної доби, грамота про підтвердження Дрогобичу Магдебурзького права, ваги для зважування солі, громадська каса XVI сторіччя, колекція монет XIV-XIX століть та інше.
До 60-річчя УПА в музеї "Дрогобиччина" відкрито діораму-макет "Повстанська криївка", яка була виготовлена за описом командира УПА Степана Стебельського.
Відділом музею "Дрогобиччина" є історико-меморіальний комплекс "Тюрма на Стрийській" в колишній будівлі Повітового суду.
вулиця Івана Франка, 32 Дрогобич
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрився 2014 року на території Басівського дендропарку, що на північ від села Басівка поблизу Львова. На цьому місці у 1955 році відбувся останній бій між групою місцевих повстанців та загоном спецназу КДБ.
Під час визвольної боротьби проти радянської окупації бійцями УПА тут була створена підпільна друкарня. Криївка-музей відтворена у первісному вигляді за спогадами очевидців. Підземне сховище складається з трьох приміщень, що поєднані тунелем завдовжки 30 метрів.
В експозиції представлені імпровізовані меблі, каганці, піч, друкарські машинки, побутові речі повстанців, світлини, оригінали та копії документів. Також відтворена мінікаплиця, одним з експонатів якої є "Молитовник українського народу" (1947 рік).
Лапаївське лісництво, квартал 38 Басівка
Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" відкрився у 1992 році в п’ятикімнатній квартирі житлового будинку по вулиці Героїв Майдану, 18, збудованого у 1937-1939 роках за проєктом Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму. В цій квартирі у 1944-1949 роках мешкав український радянський письменник і пропагандист Ярослав Галан. Тут він був убитий в результаті замаху.
Експозиція музею відображає суперечливі політичні події та соціальні конфлікти першої половини XX століття, на тлі яких розвивалася література Львова. В інтер'єрах міського помешкання представлені мебіл, гравюри, фотографії, живопис, поштівки, афіші тогочасного Львова.
Український модерн, "молодомузівці", поезія січових стрільців, взаємовплив митців Галичини та Наддніпрянщини, творчість заборонених та репресованих поетів і письменників, славетні українські імена в еміграції – ось далеко не повний перелік тем, які висвітлює експозиція музею.
Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" є відділом Львівського історичного музею.
вулиця Героїв Майдану, 18 Львів
Музей "Львів стародавній" відкрився у 2020 році у підземеллях Преображенської церкви, що у середмісті Львова, поруч із площею Ринок.
Це вже другий заклад великого проєкту інноваційних музеїв під брендом "Становлення української нації", що поєднує сучасні експозиційні технології, реалістичні 3-D фігури видатних українців та експонати з приватних колекцій і музейних фондів.
У львівському музеї представлено 40 фігур визначних особистостей, що мали вплив на розвиток міста з 1256 до 1772 року. Серед них король Данило Галицький, князь Василько Романович, король Казимир ІІІ, скульптор Іоан Пінзель, засновник перших віденських кав'ярень Юрій Кульчицький та багато інших.
Проводяться класичні і тематичні екскурсії, дитячі квести, майстеркласи з декорування зброї, плетіння кольчуг, гончарства, виготовлення ляльки-мотанки, малювання кавою, середньовічних танців.
Квитки можна завчасно придбати онлайн.
вулиця Краківська, 21 Львів
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Музей "Панська садиба ХІХ століття" створюється Львівським обласним історико-краєзнавчим музеєм на базі палацу Бартманських в Журавниках.
Палац у стилі класицизму збудував у другій половині XIX століття відомий галицький політик і державний діяч, віцепрезидент Львова Освальд Бартманський, який жив тут зі своєю дружиною Севериною Тустановською. Пізніше маєток винаймали орендарі. Згодом панська садиба перейшла у власність громади, у ній була відкрита школа, яка діяла і за радянської влади.
Зараз триває реставрація палацу. Планується повне відтворенння традиційного інтер’єру та екстер’єр садиби тогочасної епохи та ландшафтного парку на березі ставка.
вулиця Крайня, 117 Журавники
Музей іудейської культури та історії львівських євреїв "Слідами галицьких євреїв" діє у Львові при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді "Хесед-Ар'є".
Спочатку музей був заснований лише в одній кімнаті на першому поверсі фонду, а напередодні 2020 року розширився на кілька нових експозиційних приміщень. Експонати для нього ентузіасти збирали протягом 20 років існування музею.
Зокрема, сьогодні в музеї представлені такі експозиції: "Відділ жертв НКВС та нацизму", "Історія львівських синагог та рабинів", "Банкіри та ремісники передвоєнного періоду", "Єврейські госпіталі" тощо.
вулиця Івана Котляревського, 30 Львів
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Церква Святого Архістратига Михаїла в Старій Скваряві під Жовквою – один із найдавніших дерев'яних храмів України, які мають точне датування.
Згідно з написом на брусі південної стіни, храм побудований в 1508 році. Церква спочатку стояла на давньоруському городищі Щекотин у сусідньому Глинську. В 1715 році була перенесена до Старої Скваряви, коли згорів місцевий храм.
Було перенесено й іконостас - одну з найкращих пам'яток перемишльської школи іконопису. До XVI сторіччя відносяться ікони молитовного ряду, на яких зображені по дві постаті святих та по два євангельські сюжети. Центральною іконою ряду є "Спас у силах небесних", під яким зображена "Таємна вечеря". Ці твори належать пензлям майстрів перемишльської школи іконопису. Царські врата відносять до середини XVII століття.
З 2015 року в храмі діє музей "Староскварявський іконостас XVI-ХVIII століть" – філія Львівського музею історії релігії.
Інформація по доступності: наявний пандус.
вулиця Тараса Шевченка, 1А Стара Скварява
Львівська філія музею у темряві "Третя після опівночі" відкрилася у 2023 році.
Тут можна відвідати виставку "Мистецтво на дотик" з екскурсією в абсолютній темряві та у супроводі незрячого гіда. Така екскурсія дасть можливість по-новому дослідити 25 експонатів, що представляють відомі твори архітектури, живопису та кіномистецтва, які більшість людей звикли сприймати лише візуально.
Екскурсії в темряві проводяться для груп до 3-х осіб, тривають 45 хвилин. Після цього відвідувачам пропонують провести час за цікавими активностями в кімнаті відпочинку – навчитесь писати шрифтом Брайля, пограти в сенсорні ігри тощо.
Для дітей до 10 років пропонується командний квест, який дозволяє дізнатися цікаві факти про органи чуття та зрозуміти особливості сприйняття світу незрячими людьми.
Крім закладу у Львові, також працює музей "Третя після опівночі" у Києві.
вулиця Личаківська, 8 Львів
Пам'ятка архітектури
Історико-меморіальний комплекс "Тюрма на Стрийській" відкрито 2013 року в колишній катівні НКВС, яка розташовувалася у внутрішньому подвір'ї будівлі Повітового суду в Дрогобичі.
В період Другої світової війни та в перші роки радянської окупації тут було закатовано та розстріляно щонайменше 1200 жителів Дрогобиччини.
Колишня будівля Дрогобицького цісарського повітового суду – одна з найкрасивіших у Дрогобичі, але водночас це символ тоталітаризму та репресій чотирьох окупаційних режимів. Триповерхова будівля в стилі історизму зведена на початку ХХ століття, ставши одним із найбільших судів на Галичині. Окрім 20 суддів, там працювала судова канцелярія та тимчасова в'язниця. У міжвоєнний період польська влада розмістила тут міський суд.
Це ж приміщення використовували як суд і під час німецької окупації 1941-1944 років. Але найжахливішої слави "Дрогобицької катівні" будівля зажила у 1939-1941 та 1944-1959 роках, коли тут розмістилося Дрогобицьке управління НКВС із внутрішньою тюрмою, де масово катували та розстрілювали місцевих мешканців.
Нині це корпус Інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету.
На місці колишньої катівні у 2013 році було створено меморіал "Тюрма на Стрийській" за проєктом дрогобицького архітектора Максима Чирки та відкрито музей, що є підрозділом Музею "Дрогобиччина".
Експозиція музею розповідає про сталінський терор та репресії на західноукраїнських землях: окупацію та встановлення радянської влади на Дрогобиччині, створення Дрогобицької області, репресії НКВД-НКГБ на Дрогобиччині. Представлено фотомартиролог жертв НКВД- НКГБ. Особливе хвилювання викликає перегляд особистих речей закатованих, знаряддя вбивства і катувань, знайдені під час досліджень території колишньої катівні.
вулиця Стрийська, 3 Дрогобич
Музей "Хата у Глубокім" Державного історико-культурного заповідника "Тустань" відкрився в 2013 році як сільський культурно-громадський центр та центр локальної історії.
Розташовується в одній із кількох десятків автентичних бойківських хат початку XX століття, що збереглися в селі Урич. В хаті-музеї представлена сучасна етнографічна виставка "Непотріб? Історія Урича в предметах і зображеннях", на якій представлені старі світлини, речі побуту, спогади жителів села.
В експозиції використовуються сучасні технології подачі матеріалу з використанням мультимедійних засобів.
вулиця Тараса Шевченка, 106 Урич
Музей "Нескорені" у Стрию відкрився у 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Експозицію музею склали воєнні трофеї російсько-української війни, які привезли бійці батальйону "Карпатська Січ".
У музеї можна побачити різні види зброї, екіпірування українських військових, а також одяг та захист окупантів, багато фотографій і "розпаковку" російського сухпайка.
вулиця Успенська, 58 Стрий
Музей автентичного одягу та прикрас зі всіх регіонів України відкрила у Львові колекціонерка та етнографиня Роксоляна Шимчук у 2024 році. Експрозиція розташовується у підвальному приміщенні Львівського палацу мистецтв.
Засновниця музею почала збирати свою колекцію ще на початку 1990-х років. Понад 30 років вона шукала та відновлювала старовинний одяг, прикраси та головні убори. Зараз її колекція налічує кілька тисяч зразків українського народного прикладного мистецтва.
В музейній експозиції представлена лише частина зібрання. Тут можна побачити народні строї Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Буковини, Поділля, Львівщини, Волині, Подніпров’я та Лівобережної України.
За попередньою домовленістю заснивниця музею проводить авторські екскурсії. На першому поверсі працює етногалерея, де можна придбати сучасні дизайнерські речі й прикраси, автором яких є Роксоляна Шимчук.
вулиця Миколи Коперника, 17 Львів
Музей академіка Філарета Колесси відкрито у 1971 році з нагоди сторіччя від дня народження цього видатного українського композитора та етнографа, якого вважають засновником українського етнографічного музикознавства.
Музей розташований в одній із кімнат Народного дому села Ходовичі, де Колесса прожив значну частину свого життя. Він зібрав у селі понад 225 різноманітних за змістом, жанровою палітрою і мелодійністю пісень.
В експозиції представлені матеріали про життя вченого зі світовим ім'ям. Є тут особисті речі Філарета Колесси: скрипка, фонограф, костюм, родинні світлини, а також його листи, оригінальні рукописи, збірки "Вулиця", "Гагілки", "Наша дума", "На Щедрий вечір" та інші. Представлене погруддя ученого, виконане скульптором Яковом Чайкою.
вулиця Лесі Українки, 2 Ходовичі
Музей народного побуту організований місцевим священиком, колекція виставлена в приміщенні пам'ятки архітектури – дерев'яній дзвіниці церкви Святого Михайла (1730 рік).
Триярусна дзвіниця вважається пам'яткою гуцульського дерев'яного зодчества.
В музеї представлені різноманітні інструменти, посуд, ткацькі верстати, народний одяг, меблі. На другому поверсі - виставка ікон та вишитих хоругв.
Екскурсії проводить священик розташованої поруч церкви Святого Михайла (1902 рік).
Ясениця-Замкова
Музей-світлиця національно-визвольної боротьби в місті Рудки представляє історичний матеріал про боротьбу за українську державність у 1918-1919 та у 1930-1940 роках на Рудківщині.
На найпочеснішому місці – портрет головнокомандувача УПА генерала Романа Шухевича.
площа Відродження, 9 Рудки