Селище Котельва на однойменній притоці річки Ворскли розташоване за 60 кілометрів на північ від Полтави по дорозі на Суми. Адміністративно входить до складу Полтавського району Полтавської області.
Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої на початку XVII сторіччя для захисту Слобідської України. Вперше згадується в донесенні гетьману Семену Скалозубу про напад татар. Назва, можливо, пов'язана з розташуванням в низині (котлі), хоча згідно з місцевою легендою, походить від імені першого поселенця – козака Котеля.
В різний час Котельва була сотенним містечком Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків. Фортеця п'ятикутної форми була укріплена глибоким ровом і високим земляним валом, над яким височіли чотири дерев'яних вежі ...
Селище Котельва на однойменній притоці річки Ворскли розташоване за 60 кілометрів на північ від Полтави по дорозі на Суми. Адміністративно входить до складу Полтавського району Полтавської області.
Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої на початку XVII сторіччя для захисту Слобідської України. Вперше згадується в донесенні гетьману Семену Скалозубу про напад татар. Назва, можливо, пов'язана з розташуванням в низині (котлі), хоча згідно з місцевою легендою, походить від імені першого поселенця – козака Котеля.
В різний час Котельва була сотенним містечком Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків. Фортеця п'ятикутної форми була укріплена глибоким ровом і високим земляним валом, над яким височіли чотири дерев'яних вежі з важкими воротами. В 1709 році вона була взята шведськими військами. В другій половині XVIII століття Котельва стала одним із центрів чумацького промислу.
Тут народилися письменник Микола Бурлюк і знаменитий партизанський командир Сидір Ковпак (встановлено пам'ятник).
Збереглася Троїцька церква (1812 рік), Ковпаківський дендропарк (1918 рік).
Поруч розташоване знамените Більське городище, яке ототожнюють зі скіфською столицею Гелоном. У Котельві розміщується адміністрація Історико-культурного заповідника "Більськ".
Селище Котельва на однойменній притоці річки Ворскли розташоване за 60 кілометрів на північ від Полтави по дорозі на Суми. Адміністративно входить до складу Полтавського району Полтавської області.
Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої на початку XVII сторіччя для захисту Слобідської України. Вперше згадується в донесенні гетьману Семену Скалозубу про напад татар. Назва, можливо, пов'язана з розташуванням в низині (котлі), хоча згідно з місцевою легендою, походить від імені першого поселенця – козака Котеля.
В різний час Котельва була сотенним містечком Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків. Фортеця п'ятикутної форми була укріплена глибоким ровом і високим земляним валом, над яким височіли чотири дерев'яних вежі ...
Селище Котельва на однойменній притоці річки Ворскли розташоване за 60 кілометрів на північ від Полтави по дорозі на Суми. Адміністративно входить до складу Полтавського району Полтавської області.
Поселення виникло навколо Котелевської фортеці, збудованої на початку XVII сторіччя для захисту Слобідської України. Вперше згадується в донесенні гетьману Семену Скалозубу про напад татар. Назва, можливо, пов'язана з розташуванням в низині (котлі), хоча згідно з місцевою легендою, походить від імені першого поселенця – козака Котеля.
В різний час Котельва була сотенним містечком Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків. Фортеця п'ятикутної форми була укріплена глибоким ровом і високим земляним валом, над яким височіли чотири дерев'яних вежі з важкими воротами. В 1709 році вона була взята шведськими військами. В другій половині XVIII століття Котельва стала одним із центрів чумацького промислу.
Тут народилися письменник Микола Бурлюк і знаменитий партизанський командир Сидір Ковпак (встановлено пам'ятник).
Збереглася Троїцька церква (1812 рік), Ковпаківський дендропарк (1918 рік).
Поруч розташоване знамените Більське городище, яке ототожнюють зі скіфською столицею Гелоном. У Котельві розміщується адміністрація Історико-культурного заповідника "Більськ".
Котелевський історико-краєзнавчий музей
Музей/галерея
Котелевський історико-краєзнавчий музей засновано 1962 року на громадських засадах. З 2022 року він розміщується в будівлі колишнього Шостого земського училища на в'їзді в селище Котельва з боку Полтави. За радянських часів це була початкова школа.
Нині музейні фонди налічують 2100 експонатів.
В основній експозиції представлені археологічні знахідки з Більського городища скіфських часів, що розташоване неподалік Котельви. Це не лише масова побутова продукція, насамперед посуд, а й художні твори античних та місцевих скіфських майстрів (золотий перстень, дзеркало, хрестоподібні бляхи тощо). Зокрема, в музеї представлені предмети з унікального "Блажківського скарбу" слов'янської доби.
Інші експозиції розповідають про розвиток краю з часів козаччини до сьогодення. Представлена велика етнографічна колекція.
Музей Сидора Ковпака
Музей/галерея
Котелевський народний музей Сидора Ковпака відкрито в 2007 році до 120-річчя від дня народження героя партизанського руху на його батьківщині у Котельві.
Сидір Ковпак прославився як командир легендарного партизанського з'єднання, яке пройшло всю Другу Світову війну від Путивля на Сумщині до Карпат на заході України.
Музей Ковпака розміщений у школі, в якій він колись навчався (нині Котелевська гімназія №1 імені Сидора Ковпака). Перший відділ музею "Котелівщина – батьківщина Сидора Ковпака" розповідає про історію краю. В другому відділі представлені особисті речі героя, зокрема одяг та зброю.
Тут зберігаються зразки зброї часів Другої світової війни.
Свято-Троїцька церква
Храм , Пам'ятка архітектури
200-річна Свято-Троїцька церква, що прикрашає центр Котельви, є пам'яткою архітектури.
Споруджена в 1812 році на місці згорілого дерев'яного храму, заснованого ще в XVII сторіччі. Кам'яна церква стала четвертою після трьох дерев'яних, що були до неї на цьому місці.
Авторство проєкту Троъцької церкви в стилі класицизму приписують харківському архітектор Петру Ярославському. В 1835 році була прибудована кам'яна дзвіниця. Зі східного боку збереглася цегляна огорожа з металевими ажурними воротами та хвіртками. Інтер'єри прикрашені розписами ХІХ століття.
У храмі є бібліотека духовної літератури, працює недільна школа.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Полтавська |