Древнє поліське місто Радомишль розташоване на берегах річки Тетерів та її притоки Мики, між Коростишевим і Малином.
Вперше згадується в 1150 році як давньоруське укріплене місто Мичеськ або Микгород. Після монголо-татарської навали життя в поселенні відродилася в XVI столітті на іншому березі Тетерева, і тоді ж місто отримало назву Радомисль (від "радісна думка", тобто "гарна новина", або від давньоруського імені Радомисль). З 1362 року Радомишль входив до складу Литовського князівства.
В XVI столітті місто перейшло у власність Києво-Печерського монастиря. В 1606 році архімандрит Єлісей Плетенецький відкрив в Радомишлі паперову фабрику для забезпечення папером лаврської друкарні.
Значення міста зросло з 1746 року, коли Андрей Шептицький обрав його ...
Древнє поліське місто Радомишль розташоване на берегах річки Тетерів та її притоки Мики, між Коростишевим і Малином.
Вперше згадується в 1150 році як давньоруське укріплене місто Мичеськ або Микгород. Після монголо-татарської навали життя в поселенні відродилася в XVI столітті на іншому березі Тетерева, і тоді ж місто отримало назву Радомисль (від "радісна думка", тобто "гарна новина", або від давньоруського імені Радомисль). З 1362 року Радомишль входив до складу Литовського князівства.
В XVI столітті місто перейшло у власність Києво-Печерського монастиря. В 1606 році архімандрит Єлісей Плетенецький відкрив в Радомишлі паперову фабрику для забезпечення папером лаврської друкарні.
Значення міста зросло з 1746 року, коли Андрей Шептицький обрав його резиденцією греко-католицьких митрополитів (в приміщенні консисторії зараз розміщується школа). В 1763 році побудовано греко-католицький Троїцький собор (не зберігся).
Після третього поділу Польщі Радомишль увійшов до складу Російської імперії, була побудована Миколаївська церква (1883 рік). Також зберігся католицький костел, в якому зараз розташовується будинок культури.
З 1885 року працює заснований підприємцями Альбрехтами пивзавод "Радомишль", продукція якого зараз широко відома в Україні.
Занедбаний будинок водяного млина на місці лаврської паперової фабрики реконструйовано під історико-культурний об'єкт "Замок Радомисль".
Символом міста вважається Радомишльська вежа, збудована в XIX столітті як водонапірна башта.
Древнє поліське місто Радомишль розташоване на берегах річки Тетерів та її притоки Мики, між Коростишевим і Малином.
Вперше згадується в 1150 році як давньоруське укріплене місто Мичеськ або Микгород. Після монголо-татарської навали життя в поселенні відродилася в XVI столітті на іншому березі Тетерева, і тоді ж місто отримало назву Радомисль (від "радісна думка", тобто "гарна новина", або від давньоруського імені Радомисль). З 1362 року Радомишль входив до складу Литовського князівства.
В XVI столітті місто перейшло у власність Києво-Печерського монастиря. В 1606 році архімандрит Єлісей Плетенецький відкрив в Радомишлі паперову фабрику для забезпечення папером лаврської друкарні.
Значення міста зросло з 1746 року, коли Андрей Шептицький обрав його ...
Древнє поліське місто Радомишль розташоване на берегах річки Тетерів та її притоки Мики, між Коростишевим і Малином.
Вперше згадується в 1150 році як давньоруське укріплене місто Мичеськ або Микгород. Після монголо-татарської навали життя в поселенні відродилася в XVI столітті на іншому березі Тетерева, і тоді ж місто отримало назву Радомисль (від "радісна думка", тобто "гарна новина", або від давньоруського імені Радомисль). З 1362 року Радомишль входив до складу Литовського князівства.
В XVI столітті місто перейшло у власність Києво-Печерського монастиря. В 1606 році архімандрит Єлісей Плетенецький відкрив в Радомишлі паперову фабрику для забезпечення папером лаврської друкарні.
Значення міста зросло з 1746 року, коли Андрей Шептицький обрав його резиденцією греко-католицьких митрополитів (в приміщенні консисторії зараз розміщується школа). В 1763 році побудовано греко-католицький Троїцький собор (не зберігся).
Після третього поділу Польщі Радомишль увійшов до складу Російської імперії, була побудована Миколаївська церква (1883 рік). Також зберігся католицький костел, в якому зараз розташовується будинок культури.
З 1885 року працює заснований підприємцями Альбрехтами пивзавод "Радомишль", продукція якого зараз широко відома в Україні.
Занедбаний будинок водяного млина на місці лаврської паперової фабрики реконструйовано під історико-культурний об'єкт "Замок Радомисль".
Символом міста вважається Радомишльська вежа, збудована в XIX столітті як водонапірна башта.
Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль"
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Будівлю водяного млина на річці Микі на південній околиці Радомишля зведено в кінці ХІХ століття (за іншими даними в 1904 році) на фундаментах паперової фабрики, заснованої в 1606 році архімандритом Єлисеєм Плетенецьким для забезпечення папером друкарні Києво-Печерської лаври.
Фабрику було зруйновано під час козацьких повстань. Зведена на руїнах будівля млина у стилі неоготики зовні нагадує середньовічний замок. Будівля має три крила від 3 до 5 поверхів, з'єднаних 8-поверховою вежею в центрі. У вежу-дзвіницю ведуть гвинтові сходи зі 158 сходинок.
Млин функціонував до 1960-х років, потім довгий час стояв занедбаним. У 2011 році з ініціативи родини Богомолець-Шереметьєвих у відреставрованій будівлі було відкрито історико-культурний комплекс "Замок Радомисль".
В автентичних інтер'єрах XVII-XIX столітть виставлено експозицію "Музею української домашньої ікони" та предметів старовини. Представлено 5 тисяч ікон XVII-XXI століть з усіх регіонів України із приватної колекції Ольги Богомолець, у тому числі роботи народних художників, які найчастіше надавали образам живих людських рис та емоцій. Перлина колекції – ікона Миколи Чудотворця, вирізана на камені.
Також у музеї можна побачити унікальні старовинні фотографії, колекцію старовинних карток у Трапезному залі, колекцію старовинних прасок та домашнього начиння, старовинні дерев'яні скульптури, антикварні люстри, картини та меблі.
Крім того, у "Замку Радомисль" відновлено процес ручного виготовлення паперу. Фабрика з виробництва паперу (папірня) має все обладнання, яке використовувалося ченцями в XVII столітті, а також друкарський верстат для нанесення тексту на готові листи. Бажаючі можуть відвідати майстер-клас та власноруч виготовити аркуш паперу.
В замку є концертна зала на 150 місць, велична обрядна зала для урочистостей, старовинна трапезна з великою замковою піччю та 60-літровим казаном на відкритому вогні.
Поруч із замком розбито ландшафтний парк.
Свято-Миколаївський собор
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Миколаївський собор у Радомишлі закладений у 1864 році.
Споруджувався він одночасно з Володимирським собором у Києві. Розписали його учні відомого художника Віктора Васнєцова – Павло Свєдомський та Відьгельм Котарбінський, а також художники-іконописці з Києва. Припускають, що храм частково розписано за ескізами розписів київського собору. Можливо, Миколаївська церква у Радомишлі була використана як своєрідна творча майстерня, в якій відпрацьовувалися мистецькі прийоми, реалізовані потім у Києві.
За радянських часів у Миколаївській церкві влаштували зерносховище, дзвіницю було зруйновано.
Наразі Свято-Миколаївський собор є діючим, проведено реставрацію.
Уніатська консисторія
Пам'ятка архітектури
Комплекс будівель уніатської консисторії був збудований у Радомишлі після того, як у 1746 році митрополит Української греко-католицької церкви Атанасій Шептицький обрав місто митрополитською резиденцією, адміністративним центром Київської єпархії.
Тут розміщувалися керівні, адміністративні та судові органи, діяла духовна семінарія, проводилися церковні збори та синоди, на які з'їжджалися сотні делегацій із усіх єпархій. Консисторія діяла до 1795 року.
Митрополитські палати збереглися донині у перебудованому вигляді - з радянських часів тут розміщується загальноосвітня школа №5. У дворі школи височить Радомишльська вежа, збудована в XIX столітті як водонапірна вежа, що тепер вважається неформальним символом міста.
Радомишльський краєзнавчий музей
Музей/галерея
Народний краєзнавчий музей у Радомишлі заснований у 1959 році. В ньому зібрано експонати, документи, фотографії, що відображають побут та політичне життя радомишлян на тлі світових подій XVII-XX століть.
У першій кімнаті представлені стародавні кістки, бивні мамонта, череп туру, роги благородного оленя (в 1963 році в Радомишлі було досліджено стоянку первісних людей, встановлено пам'ятник).
Далі йдуть стенди періоду козацтва, Радомишля кінця XIX та початку XX століття, Другої світової війни та подій новітньої історії.
Будинок Горенштейна
Пам'ятка архітектури
Будинок купця Герарія Горенштейна у Радомишлі побудований в 1878 році. Горенштейн був купцем 1-ї гільдії, у Радомишлі йому належало кілька промислових підприємств.
Будинок одноповерховий, фасад декорований ліпниною. Збереглися різьблені двері, фігурний кований навіс над входом, ковані огорожі.
Наразі у колишньому будинку Горенштейна з пізнішою прибудовою розміщується міська поліклініка.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирська |