Село Балико-Щучинка розташоване на правому березі Дніпра в 100 кілометрах від Києва, поряд з Ржищевом.
Фортеця Чучин згадується в літописах у XI сторіччі. Після руйнації кочівниками відроджуватися поселення почало тільки в XVIII столітті. Але ще в XVI столітті поруч з'явилося село Балики. У 1921 році два села були об'єднані в один населений пункт Балико-Щучинка.
Тут споруджено меморіал на згадку про військову операцію "Букринський плацдарм" часів Другої світової війни.
Село Балико-Щучинка розташоване на правому березі Дніпра в 100 кілометрах від Києва, поряд з Ржищевом.
Фортеця Чучин згадується в літописах у XI сторіччі. Після руйнації кочівниками відроджуватися поселення почало тільки в XVIII столітті. Але ще в XVI столітті поруч з'явилося село Балики. У 1921 році два села були об'єднані в один населений пункт Балико-Щучинка.
Тут споруджено меморіал на згадку про військову операцію "Букринський плацдарм" часів Другої світової війни.
Меморіал "Букринський плацдарм" (Городище Чучин)
Пам'ятник/монумент
Меморіал на честь героїв військової наступальної операції "Букринський плацдарм" (1943 рік), споруджений на місці давньоруського городища Чучин, яке вперше згадується у літописах у ХІ сторіччі.
У княжі часи тут була фортеця, що контролювала околиці, та порт на Дніпрі. Збереглися залишки валів заввишки до 4 метрів, проведено часткову реконструкцію. Встановлено пам'ятник Бояну - автору "Слова про похід Ігорів".
В 1943 році в ході операції зі звільнення Києва радянські війська, ціною страшних втрат форсували Дніпро в цьому районі і захопили плацдарм довжиною 11 кілометрів, двічі намагалися розпочати наступ на Київ, але обидва рази невдало. Не було враховано умови місцевості, що ускладнювали наступальні дії військ, особливо танкової армії. Втрати живою силою були колосальними.
За найскромнішими оцінками, загинуло 250 тисяч солдатів Радянської армії. Цей епізод вважається одним із найкривавіших за всю Другу світову війну.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Київська |