Курортне село Круглик на берегах великих ставків на річці Сіверка розташоване поруч з Одеською трасою Е-95 під Києвом.
Відоме з 1699 року.
Село знаходиться в центрі овалу (кола), утвореного залишками скіфських валів Ходосівського городища, звідки пішла назва.
Приємна зона відпочинку біля озера.
Курортне село Круглик на берегах великих ставків на річці Сіверка розташоване поруч з Одеською трасою Е-95 під Києвом.
Відоме з 1699 року.
Село знаходиться в центрі овалу (кола), утвореного залишками скіфських валів Ходосівського городища, звідки пішла назва.
Приємна зона відпочинку біля озера.
ДОТ 152
Замок/фортеця
Двоповерховий артилерійсько-кулеметний капонір №152 у Круглику - один із трьох артилерійських ДОТів Київського укріпрайону.
Обладнаний на земляному валу Кругликівського городища. Двома своїми 76-міліметровими гарматами зразка 1900 року прострілював долину річки Сіверки (Віти) та дорогу від хутора Круглик до Віти-Поштової. Вогнем кулемета з амбразури зі зворотного боку контролював міст на дорозі Іванковичі – Хотів.
ДОТ 152 було взято 4 серпня 1941 року.
Всередині зберігся один із артилерійських лафетів конструкції Роберта Дурляхера зразка 1912 року.
Змієві вали (Велике Ходосівське городище)
Історична місцевість
Велике Ходосівське городище (городище Круглик) розташоване на південній околиці Києва між селами Хотів, Лісники, Ходосівка та Іванковичі.
Всередині городища знаходяться села Круглик і Кременище. Це одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення, що є частиною Ходосівського археологічного комплексу і входить до системи Змієвих валів.
Городище належить до ранньої залізної доби (VI–V століття до нашої ери). Це було поселення скіфів-орачів, оточене захисним валом загальною довжиною 10-12 кілометрів. Зараз цей вал має висоту до 8 метрів, у деяких місцях вздовж нього досі проглядається оборонний рів. В часи Київської Русі вал городища був вбудований у систему Змієвих валів як останній рубеж оборони перед Києвом.
Змієвими валами називають залишки давньоруської системи земляних фортифікаційних споруд, розташовані на південних околицях Києва та в інших місцях на території Середньої Наддніпрянщини. Їх загальна протяжність, за різними оцінками, сягає від 900 до 1500 кілометрів. Імовірно, вали служили для захисту південних рубежів Київської держави від кочівників. Історія їх спорудження та функції недостатньо досліджені.
Легенда оповідає про билинного героя Микиту Кожум'яку, який запряг у плуг Змія Горинича й проорав гігантські борозни, звідки пішла назва валів.
За оцінками археологів, більша частина Змієвих валів була зведена у X-XI століттях. Земляні вали з дерев'яними конструкціями всередині мали до 15 метрів заввишки, були укріплені дерев'яним частоколом вздовж гребеня. Створювалися фронтом у бік степу – на південь та південний схід. В будівельних роботах мали брати участь не менше 4000 будівельників, роботи могли тривати близько 4-5 років.
Фрагменти Змієвих валів збереглися вздовж приток Дніпра: Віта, Красна, Стугна, Трубіж, Сула, Рось та інших. Одним із найкращих місць для огляду є розріз валу по дорозі від Круглика до Іванковичів. Поруч облаштовано паркінг. Дерев'яний знак помилково вказує, що це козацькі вали XVI століття.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Київська |