Пам'ятки Львівської області

Церква-фортеця Святого Миколая споруджена в Золочеві на лінії оборонних валів у XVI сторіччі, виконувала важливу роль у системі міських фортифікацій.

Навіть після подальших реконструкцій не втратила характерних рис оборонної архітектури. Товсті стіни посилені контрфорсами, суворі бічні фасади мають вузькі віконні отвори-бійниці.

Після реставрації 1765 року західний фасад був пожвавлений барочним фронтоном з декоративними вазами та невеликим балконом з різьбленими кам'яними консолями у стилі рококо.

Греко-католицька церква у Великому Любені освячена в 2000 році та названа ім'ям Святого Миколая Чудотворця.

Споруда базилікальна, з високим восьмигранним барабаном, на якому споруджено купол, вкритий бляхою.

На невеликому кургані біля церкви знаходиться хрест, встановлений на честь борців за волю України.

Поруч розташована стара дерев'яна Миколаївська церква 1854 року.

Церква Святого Миколая у Буську була закладена в 1914 році на місці старого дерев'яного храму.

Проєкт розробив відомий архітектор Євген Нагірний. Будівництво коштом православної громади Буська велося до 1938 року.

В радянські часи Миколаївська церква була єдиним діючим храмом міста, проте під час перебудов церква втратила первісний вигляд. Зокрема, куполи замінили на прості шатрові дахи, зі стін прибрали всі деталі оформлення. Наразі планується відтворення храму у первісному вигляді.

Належить релігійній громаді Української греко-католицької церкви.

Греко-католицька церква Святого Миколая в Глинянах збудована у 1894 році на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1632 році.

У 1932-1933 роках інтер'єри розписав відомий галицький художник Северин Борачек.

За радянських часів храм був закритий та покинутий.

Богослужіння відновлено в 1989 році, храм відреставровано. Фрески на стінах знову сяють фарбами – місцевий священик стверджує, що вони самовідновилися чудесним чином.

Церква Святого Миколая в Перемишлянах збудована в 1805 році.

З 1922 по 1942 рік настоятелем церкви був отець Омелян Ковч, проголошений священномучеником греко-католицької церкви.

Церква Святого Миколая збудована у Трускавці в 1861-1886 роках на місці більш давнього храму, відомого з 1515 року.

Зберігся чотириярусний іконостас ХІХ століття. Сучасні розписи виконані під час реставрації 1989-1992 років. художником Боданом Балицьким.

Миколаївський храм належить до Української греко-католицької церкви.

Поруч розташована дзвіниця, споруджена в 1920 році. Площу перед храмом прикрашають скульптура "Ісус і самаритянка", пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому, монумент борцям за волю України.

Дерев'яна церква Святого Миколая збудована в Уричі в 1911 році на місці старого занепалого храму.

Новий храм звели за проєктом архітектора Василя Нагірного, застосувавши типове конструктивне рішення: на кам'яному фундаменті встановлено хрещатий у плані одноверхий зруб. Церковна баня та дахи приділів покрили бляхою. У 1914 році було встановлено різьблений іконостас.

Сьогодні Миколаївська церква повністю прихована під жерстяним панцирем, потребує серйозної реставрації.

Дерев'яна церква Святого Миколая в селі Козьова побудована в 1926 році майстром Леоном Дульфіком.

Храм п'ятибанний, хрестовий у плані. Позолочені куполи увінчані ліхтариками з маківками.

Миколаївська церква ефектно виглядає з траси, що проходить повз. Належить громаді Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Миколая в Сасові датується 1731 роком, хоча за деякими даними була заснована ще в XV сторіччі.

Інтер'єр Миколаївської церкви прикрашає семиярусний іконостас XVII століття з майстерно виконаними іконами "Втеча до Єгипту", "Христос і Самарянка", "Георгій-Переможець" (1681 рік).

Церква Святого Миколая заснована в Чишках у 1410 році місцевим шляхтичем Миколаєм Дмитровським як костел Усіх Святих.

Перший храм був дерев'яний, після 1492 року вперше відбудований у камені. Протягом століть неодноразово перебудовувався. У нинішньому вигляді відбудований у 1774 році як костел Святого Миколая, в 1894 році значно розширений. З XV сторіччя збереглася апсидна частина та фрагмент південної сторони.

Нині це греко-католицька церква Святого Миколая.

Ансамбль монастиря сестер домініканок у місті Белзі складається з величного костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, що зараз є греко-католицькою церквою Святого Миколая, та напівзруйнованого комплексу монастирських келій. Пам'ятка архітектури національного значення.

Монастир жіночого католицького ордену Сестер домініканок у Белзі заснований у 1635 році дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич. Мурований храм у стилі бароко з двома симетричними вежами зведено у 1653 році. В нішах на фасаді встановлено чотири скульптури святих: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та ще однієї невідомої святої. У 1743 році дерев'яні кельї замінили на муровані.

За влади Габсбургської монархії 1785 року монастир був ліквідований, костел передано греко-католицькій громаді міста і переіменовано в церкву святого Миколая. У 1893 році встановлено новий іконостас, виконаний перемишльськими малярами. На початку XX століття церкву розписав львівський маляр Михайло Боярський, на фронтоні розмістили мозаїчне зображення святого Миколая.

Протягом нетривалого часу після Другої світової війни храм знову став польським костелом, але після виселення поляків був закритий, приміщення почали використовувати як склад.

У 1991 році споруду повернули греко-католицькій громаді міста та відреставрували. Зараз вона належить парафії Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця УГКЦ.

Дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла на території гірськолижного курорту "Плай" збудована у 2010 році в класичному бойківському стилі.

У храмі є різьблений іконостас та унікальна свічка заввишки 2 метри.

Михайлівська церква належить до Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Онуфрія розташована у західному передмісті Буська, на Волянах.

Церква ховається за стародавніми валами Буського городища, південний вал якого стрімко спускається до притоку Буга - річки Рокитної.

Онуфріївська церква збудована у 1642 році (за іншою версією її збудували у 1670 році на місці спаленого козаками у 1654 році василіанського монастиря).

Церква тризрубна, одноверха. Входи до храму захищені двосхилими дахами, що спираються на дерев'яні стовпи. На фронтоні головного входу, оздоблений вишитим рушником, висить образ Святого Онуфрія з довгою бородою. Двоярусна дзвіниця розташована на захід від церкви, на місці розриву валів.

У 1864 році при церкві з'явилася оригінальна каплиця у дуплі тисячолітнього дуба, який в обхваті мав 6 метрів. Обрізаний зверху ствол покритий дахом. Каплиця стоїть біля входу на церковний цвинтар, її стінки скріплені залізним обручем.

Дерев'яна церква Святого Пророка Іллі розташована в Монастирі-Лешнянському, присілку Лішні.

З 1570 року тут існував монастир. Нинішню Іллінську церкву збудовано в 1698 році, через два століття реконструйовано.

Храм латинського типу відрізняється простотою форм. Іконостас датується з XVII-XVIII сторіччями. Остання реставрація проведена в 1992 році.

Особливістю архітектури церкви є те, що західна частина, по периметру якої на другому поверсі розташована емпора, не виступає на фундаменті, а підтримується різьбленими колонами.

Церква Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого – візитна картка сучасного села Зубра.

Великий п'ятикупольний православний храм на пагорбі добре видно з окружної дороги Львова через село.

Церква в ім'я святого рівноапостольного князя Володимира Великого збудована громадою Православної церкви України у 1991 році. Інтер'єри оформлені кольоровими вітражами, мозаїкою, настінним живописом.