Пам'ятки Буші

Державний історико-культурний заповідник "Буша" створений у 2000 році на території давнього подільського села Буша, що між Ямполем і Могилевом-Подільським. Заповідник об'єднує цілий комплекс природних, археологічних, історичних і культурних пам'яток Східного Поділля.

Своїх гостей заповідник зустрічає найбільшим у Європі музеєм історичних скульптур просто неба, де щорічно проводяться міжнародні пленери скульпторів-каменотесів. Загалом на території села можна побачити близько двохсот робіт з каменю і граніту на різну тематику.

Ключовим об'єктом заповідника є Замкова гора із залишками Бушанського замку козацьких часів та підземними ходами ХVІ–ХVІІ століть, що є пам'яткою культурної спадщини національного значення. На замчищі також знайдені залишки поселення трипільської культури – над розкопом збудовано захисний павільйон, працює археологічний музей. На схилі гори вище фортеці розташоване середньовічне кладовище, на якому збереглися козацькі хрести XVIII століття. Археологічною пам'яткою національного значення також є скельний храм V–XVII століть з рельєфними зображеннями. 

До складу заповідника входять Етнографічний музей, Художній музей та Музей ткацтва. Цікавою природною локацією є "Гайдамацький яр" з велетенськими скелями пісковику у лісовому масиві.

Адміністрація заповідника "Буша" розташовується навпроти замку. Тут можна придбати квитки в музеї та замовити екскурсії по території заповідника. Також у приміщенні адміністрації постійно проходять виставки, проводяться майстеркласи з випікання обрядового хліба.

Прикордонний Бушанський замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI сторіччя коронний гетьман Ян Замойський. Але в історію він увійшов як героїчна козацька фортеця.

Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень.

Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони.

В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала вдова сотника Зависного Мар'яна. Коли вороги увірвалися до міста, вона підпалила порохові льохи, знищивши вибухом фортецю разом із ворогами, що захопили її.

Збереглася лише одна з фортечних веж, яку в 1756 році перебудували на дзвіницю зведеної поруч Михайлівської церкви (зруйнована за радянських часів). Башта відреставрована, на період реконструкції церкви використовується як храм.

В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша", проводяться археологічні дослідження. На верхньому ярусі вежі розміщено музей оборони Буші, на території замчища відкрито павільйон трипільської культури, організовано виставку сучасної скульптури.

На місці верхнього городища знаходиться козацький цвинтар ХVІІІ-ХІХ столітть із масивними кам'яними хрестами різноманітних форм.

Старе козацьке кладовище у Буші розташований на горі, що височіє над Бушанським замком, на території Державного історико-культурного заповідника "Буша". У нижній частині цвинтаря знаходяться могили XIX століття, у верхній – давніші, ймовірно аж до XVII століття.

Тут можна побачити багато масивних кам'яних козацьких хрестів різноманітних форм. Вони виготовлені з місцевого пісковика, великі поклади якого є на околицях. Серед надгробків виділяються козацькі хрести мальтійського типу з колом посередині, хрести у вигляді "треф", ще складніші за формою – з додатковими поперечками на перекладинах.

З козацького цвинтаря відкривається найкраща панорама Буші, яка особливо виразна у світлі заходу сонця.

Дохристиянський скельний храм у Буші відкрито професором Володимиром Антоновичем в 1883 році.

Він виявив тут унікальний наскельний рельєф, що зображує Мирове дерево, півня, оленя, і людину, що стала навколішки. Над цими фігурами вирізаний таємничий прямокутник, який раніше містив напис "Азм есмъ Міробог жрець Ольгов" (зараз напис не видно).

Різні дослідники датують Бушанський рельєф різними історичними періодами - від ІІ до ХІІ сторіччя, а деякі відносять і до XVI століття. Можливо, печера використовувалася як християнський храм. Середньовічні написи свідчать, що у печері жили католицькі ченці.

В 1824 році місцевий шляхтич Ромуальд Овсяний знайшов і досліджував печеру, зробивши напис: "У пам'ять 1524 року. 3 червня. Р. О." (цього дня Буша була зруйнована татарами).

Наразі скельний храм входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Буша". Для відвідування необхідно звернутися до адміністрації заповідника.

Лісовий масив у каньйоні річки Бушанки на північно-західній околиці Буші здавна називають "Гайдамацьким яром".

Скелі пісковика формують тут мальовничі ландшафти посеред грабового лісу. Найбільш вражаючими вважаються скелі "Гриб", "Баран", "Висячка".

Перейшовши дерев'яним мостом на правий берег Бушанки і піднявшись крутою стежкою, можна дістатися Гайдамацької скелі з печерою, в якій, за легендою, в 1768 році знаходився один з таборів повстанців, що тут воювали.

Вхід на територію заказника "Гайдамацький Яр" платний.

Музей етнографії "Подільська хата" розміщений у старовинній 130-річній хаті в центрі села Буша, поряд із Замковою горою. Музей відкрито у 2004 році.

Представлені знаряддя праці, посуд, одяг, рушники, скриня, дитяча колиска, картини, ікони та інші предмети сільського побуту, зібрані в навколишніх селах.

У дворі виставлено макет середньовічного замку та міських укріплень.

Для відвідування необхідно звернутися до адміністрації Державного історико-культурного заповідника "Буша".

Мистецьку галерею "Арт-драбина" в Буші відкрила у 2009 році вінницька художниця Світлана Телець. Її мальований будинок у центрі села здалека привертає увагу туристів.

На звичайному селянському подвір'ї мисткиня облаштувала експозиційну залу, криту веранду для майстеркласів та житловий будиночок із каміном, де можна орендувати кімнати.

В галереї експонуються картини худодниці та її особиста колекція подільських старожитностей. Під замовлення проводяться заняття з арт-терапії, майстеркласи з живопису, оформлення екстер'єру та інтер'єру.

Інтерактивний музей ткацтва в Буші відкрився 2019 року в межах мистецького проєкту "Шляхами тканої Буші". Проєкт передбачає відтворення повного процесу виготовлення ткацького виробу традиційними способами та навчання з різних технік ткацтва для всіх бажаючих.

В експозиції представлені різноманітні ткацькі верстати та інше устаткування для виготовлення тканин, старовинні килими, доріжки, веретки, рушники та багато інших виробів майстрів народного мистецтва Поділля.

Бушанський музей ткацтва пропонує відвідувачам спробувати самостійно попрацювати за верстатами, аби відчуєте всі тонкощі ткацького ремесла та процесу виробництва тканини.

Музей ткацтва є відділенням Державного історико-культурного заповідника "Буша".

Художній музей Державного історико-культурного заповідника "Буша" відкрився 2018 року під час Міжнародного мистецько-культурологічного фестивалю "Мальована хата". Будівлю музею розписав традиційними для Східного Поділля орнаментами художник Сергій Бугай.

В експозиції Художнього музею представлено не тільки живопис, а й інші види мистецтва Поділля та інших регіонів. Зокрема, тут розміщено виставку українських старожитностей під назвою "Хустка тернова – мамина мова".

Регулярно проводяться вистаки відомих художників.