Пам'ятки Могилева-Подільського

Оригінальна будівля в неоготичному стилі збудована в Могилеві-Подільському на початку XX століття.

Тут мешкав директор могилів-подільської пошти. Будинок і зараз розташований у дворі міського вузла зв'язку.

Потребує реставрації.

Могилів-Подільський краєзнавчий музей розміщує свою експозицію в колишньому будинку купця Гальперіна, зведеному в 1905 році в стилі модерн.

Основу колекції складають картини з колекції Григорія Бронштейна (українські, російські та грузинські автори), а також колекція мінералів Володимира Афанасьєва, зібраних на території СРСР (1267 зразків), зразки меблів початку ХХ сторіччя.

Великий інтерес становлять зібрання археологічних знахідок, нумізматики, фалеристики та зброї XVII-XIX століть. Зокрема, сарматський котел VI століття до нашої ери, унікальні знаряддя побуту Трипільської культури, колекція зброї періоду XVI-XVIII століть, козацькі стріли та турецька нарізна рушниця, зброя та спорядження періоду Другої світової війни.

В етнографічному відділі представлено сільське домашнє начиння, подільський одяг, колекція творів декоративно-ужиткового мистецтва місцевих авторів, зокрема подільська вишивка та витинанка.

Кам'яний собор Святого Миколая Чудотворця у Могилеві-Подільському збудовано в 1754 році коштом болгарської, сербської та молдавської громад міста.

Храм виконаний у візантійському стилі. Окремо стоїть чотирикутна двоповерхова дзвіниця, перероблена із міської каланчі. У 1885 році проведено реконструкцію, храм значно розширили.

За радянських часів у приміщенні розміщувався краєзнавчий музей. Нині Миколаївський собор діє. Тут зберігається чудотворний образ Святого Миколая, а також срібна обдарувальниця, пожертвована імператором Олександром III на згадку про покійного царевича Миколу Олександровича.

Єдиний в Україні пам'ятник британському рок-музиканту Джону Леннону знаходиться в центрі Могоилева-Подільського, у сквері поряд із входом до міського парку.

Гранітна скульптура "бітла" створена в 1989-1990 роках відомим подільським скульптором Олексієм Альошкіним, встановлена серед кількох інших робіт майстра.

Свято-Георгіївський кафедральний собор (Грецька церква) у Могилеві-Подільському збудований у 1809-1819 роках за проєктом архітектора Йогана Фрейвальда в стилі класицизму.

Головний вхід акцентований чотириколонним портиком доричного ордера. Фасади виконані у системі повного іонічного ордера. Стіни прикрашають пілястри.

В інтер'єрах - олійний живопис кінця ХІХ століття. П'ятиярусний іконостас створений ніжинськими майстрами.

Окремо від церкви розташована кам'яна триярусна дзвіниця.

Невеликий двоповерховий палац у стилі класицизму збудований у XVIII-XIX століттях представниками роду Потоцьких, яким Могилів-Подільський належав із 1713 року.

Можливо, належав графу Францішеку Потоцькому, сину подільського магната Станіслава Фелікса Потоцького, господаря Тульчина та Умані. Місто Могилів-Подільський з околицями Станіслав Потоцький подарував синові в 1799 році, коли того "за марнотратство і розпусту" вислав з Петербурга імператор Павло I. Достовірних відомостей про те, чи сам Францішек Потоцький був у Могилеві, немає. Відомо, що в 1811 році царський уряд російської імперії викупив місто Могилів у його далекого родича Вінцентія Потоцького за 587 220 рублів сріблом.

На даний момент будівля палацу Потоцьких на реконструкції.

ДОТ-112 - фортифікаційна споруда 12-го Могилів-Ямпільського укріпрайону, спорудженого вздовж Дністра на кордоні з Румунією в 1931 році.

Будівництвом керував генерал-лейтенант інженерних військ Дмитро Карбишев. ДОТ-112 на околиці Могильова-Подільського був потужним довгостроковим укріпленням з ходами сполучення висотою 2-2,5 метри, капонірами, фільтраційними пристроями. Тут був склад зброї та боєприпасів, санчастина, їдальня, водопровід, наглядовий та командний пункт, телефонний та радіозв'язок. Озброєння складали три кулемети "Максим" на турелях та дві 76-міліметрові гармати. Гарнізон, який налічував понад 30 бійців, з 7 по 28 липня 1941 року стримував тиск гітлерівських військ, перешкоджаючи переправі через Дністер. Останні 7 захисників ДОТу були замуровані німцями живцем. На честь загиблих героїв зведено меморіал.

Для того, щоб побувати всередині підземних приміщень ДОТу, що збереглися, потрібно звернутися до Могилів-Подільського краєзнавчого музею.

"Будинком городничого" у Могилеві-Подільському називають невелику будівлю у стилі модерн на перехресті колишніх вулиць Мийки, Вірменської та Олександрівського проспекту.

Побудований в кінці ХІХ століття будинок імовірно належав статському раднику Степану Міхалевському, який був повітовим лікарем та одним із почесних мирових суддів Могилева-Подільського.

Проте міська легенда приписує будинок якомусь "городничому Хаджі", з яким пов'язана популярна історія про "перший в російській імперії" пам'ятник Миколі Гоголю, встановлений навпроти будівлі. У Могилеві-Подільському ніколи не було градоначальника на прізвище Хаджі, хоча в місті жив купець Хаджі, але в іншому місці - на вулиці Київській.

Зараз у "Будинку городничого" розташована музична школа.

Громадський музей "Українська витинанка" у Могилеві-Подільському розташований у приміщенні Будинку народної творчості, на місці якого у XVIII сторіччі розміщувалася резиденція могилівського полковника Остапа Гоголя.

Офіційно музей працює з 2003 року, хоча фактично з'явився ще в 1993 році, коли у Могилеві-Подільському відбувся перший всеукраїнський форум витинанкарів (вирізанкарів) – майстрів витинанки, тобто художньої вирізки. Стародавнє мистецтво витинанки відродилося на

Поділля завдяки заслуженому працівнику культури України Марії Руденко зі Слободи-Яришевської Могилів-Подільського району. Її роботи представлені серед інших експонатів у п'яти експозиційних залах.

На базі Будинку народної творчості щорічно проводиться Всеукраїнське свято народного мистецтва "Українська витинанка". У колекції музею представлено понад 600 робіт учасників цього свята. Проводяться майстер-класи.

Музей етнографії та народного мистецтва імені Марії Руденко в Могилеві-Подільському розташований у приміщенні Будинку культури.

В основному присвячений подільській витинанці – традиційному мистецтву художньої вирізки. Основу експозиції складають роботи місцевої майстрині Марії Руденко, заслуженої працівниці культури України, знаменитої фольклористки, мистецького керівника фольклорно-етнографічного ансамблю "Горлиця".

Окрім витинанок, в експозиції представлено понад 3 тисячі народних пісень, тисячі прислів'їв та приказок, казок, легенд, переказів, замовлянь, голосінь.

Пам'ятник молдовському господареві Єремії Могилі, засновнику міста Могилів-Подільський, встановлений у 1995 році до 500-річчя міста.

На цьому місці в 1495 році Єремія Могила збудував замок, який потім передав польському графу Стефану Потоцькому як посаг за свою доньку. Новий господар заснував тут укріплене місто, яке назвав на честь тестя Могилевом.

У 2011 році навколо пам'ятника Єремії Могилі було розбито парк із клумбами та дитячим майданчиком.

Пам'ятник Миколі Гоголю у Могилеві-Подільському - один з перших в Україні пам'ятників видатному українському письменнику.

Є невеликим бюстом на двометровому постаменті. Спочатку був встановлений у 1898 році на Соборній площі, яка тоді була перейменована на площу Гоголя (тепер знову Соборна). У 1911 році пам'ятник перенесли на теперішнє місце – на перетин колишніх вулиць Мийки, Вірменської та Олександрівського проспекту, навпроти будинку повітового лікаря Степана Міхалевського, більше відомого тепер як "Будинок городничого".

Проте міська легенда називає могилів-подільський пам'ятник Гоголю першим у країні, датує його 1872 роком та пов'язує його появу популярною історією про скандальну постановку "Ревізора" у могилівському театрі "Гігант" до 20-річчя письменника. Нібито, актори так натурально зобразили в образах гоголівських героїв місцевих чиновників та аристократію, що розлючений міський голова вискочив на сцену і відважив ляпас акторові, що грав городничого, спровокувавши велику бійку. Після цього обурені жителі міста зібрали кошти на пам'ятник Гоголю, який встановили прямо напроти будинку городничого.

Полкова церква Святого Благовірного Князя Олександра Невського у Могилеві-Подільському збудована в кінці ХІХ століття.

У цей час кордон міста проходив між річкою Немийкою та закінченням Олександрівського проспекту, за яким починалося село Острівки. Тут була військова частина російської армії. Саме для воїнів цієї частини і було збудовано церкву Олександра Невського.

В роки радянської влади вона була закрита і перетворена на клуб для воїнів льотної навчальної частини. Тільки в кінці ХХ століття храм повернули віруючим православної церкви.

Церква Святої Параскеви Сербської в Могилеві-Подільському – пам'ятка подільського дерев'яного зодчества.

Місцеві жителі називають її Немійською, оскільки вона знаходиться в районі, який раніше був окремим селом Немія.

За легендою, колись у родині місцевого поміщика Маєвського мешкала німа дівчинка. Не витримавши постійних глузувань з боку дітей односельців, вона втопилася в річці. На згадку про неї батько і збудував церкву. Сам Маєвський похований на церковному обійсті.

Храм виконаний з дуба та ясена у стилі українського бароко, інтер'єр прикрашений розписами та вишитими рушниками. У різний час церкву Святої Параскеви відвідували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Василь Тропінін, Ференц Ліст, Михайло Старицький, Олена Пчілка.