Місто Бучач - одне із наймальовничіших міст Поділля, розташоване на високих берегах річки Стрипи.
Відоме з 1397 року як власність литовських магнатів Бучацьких. У XVI столітті перейшло до Гольських, потім до Потоцьких, які побудували замок в стилі ренесансу на місці більш давнього (збереглися руїни).
В 1672 році в Бучачі під деревом "Золота Липа", яке збереглося при дорозі в селі Соколів, був підписаний мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою, відомий як "Бучацький мир". Кордон пройшов по Стрипі й розділив місто на дві частини - східну (турецьку) і західну (польську). Турецька окупація тривала 11 років. У 1683 році в місті побував польський король Ян III Собеський.
Розквіт Бучача в XVIII столітті пов'язаний з діяльністю магнат ...
Місто Бучач - одне із наймальовничіших міст Поділля, розташоване на високих берегах річки Стрипи.
Відоме з 1397 року як власність литовських магнатів Бучацьких. У XVI столітті перейшло до Гольських, потім до Потоцьких, які побудували замок в стилі ренесансу на місці більш давнього (збереглися руїни).
В 1672 році в Бучачі під деревом "Золота Липа", яке збереглося при дорозі в селі Соколів, був підписаний мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою, відомий як "Бучацький мир". Кордон пройшов по Стрипі й розділив місто на дві частини - східну (турецьку) і західну (польську). Турецька окупація тривала 11 років. У 1683 році в місті побував польський король Ян III Собеський.
Розквіт Бучача в XVIII столітті пов'язаний з діяльністю магнатської родини Потоцьких, яким місто в значній мірі зобов'язане своєю історичною забудовою. На кошти Потоцьких, за участі видатного архітектора Меретина і прославленого скульптора Пінзеля були побудовано багато храмів і велична ратуша, яка є тепер окрасою міста. Центром освіти Бучач став на початку XIX століття, коли при василіанському монастирі була заснована гімназія.
Тут народився письменник, лауреат Нобелівської премії Шумель Йосеф Агнон.
Місто відоме виробництвом коньяків торгової марки "Бучач", основу якого заклав граф Потоцький.
Місто Бучач - одне із наймальовничіших міст Поділля, розташоване на високих берегах річки Стрипи.
Відоме з 1397 року як власність литовських магнатів Бучацьких. У XVI столітті перейшло до Гольських, потім до Потоцьких, які побудували замок в стилі ренесансу на місці більш давнього (збереглися руїни).
В 1672 році в Бучачі під деревом "Золота Липа", яке збереглося при дорозі в селі Соколів, був підписаний мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою, відомий як "Бучацький мир". Кордон пройшов по Стрипі й розділив місто на дві частини - східну (турецьку) і західну (польську). Турецька окупація тривала 11 років. У 1683 році в місті побував польський король Ян III Собеський.
Розквіт Бучача в XVIII столітті пов'язаний з діяльністю магнат ...
Місто Бучач - одне із наймальовничіших міст Поділля, розташоване на високих берегах річки Стрипи.
Відоме з 1397 року як власність литовських магнатів Бучацьких. У XVI столітті перейшло до Гольських, потім до Потоцьких, які побудували замок в стилі ренесансу на місці більш давнього (збереглися руїни).
В 1672 році в Бучачі під деревом "Золота Липа", яке збереглося при дорозі в селі Соколів, був підписаний мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою, відомий як "Бучацький мир". Кордон пройшов по Стрипі й розділив місто на дві частини - східну (турецьку) і західну (польську). Турецька окупація тривала 11 років. У 1683 році в місті побував польський король Ян III Собеський.
Розквіт Бучача в XVIII столітті пов'язаний з діяльністю магнатської родини Потоцьких, яким місто в значній мірі зобов'язане своєю історичною забудовою. На кошти Потоцьких, за участі видатного архітектора Меретина і прославленого скульптора Пінзеля були побудовано багато храмів і велична ратуша, яка є тепер окрасою міста. Центром освіти Бучач став на початку XIX століття, коли при василіанському монастирі була заснована гімназія.
Тут народився письменник, лауреат Нобелівської премії Шумель Йосеф Агнон.
Місто відоме виробництвом коньяків торгової марки "Бучач", основу якого заклав граф Потоцький.
Скульптура святого Яна Непомука
Пам'ятник/монумент
Скульптурна композиція, увінчана фігурою Святого Яна Непомука, була встановлена в Бучачі на роздоріжжі доріг на Тернопіль та Чортків у 1750 році.
Це була одна з ранніх робіт видатного скульптора Івана Пінзеля. Празький священик Ян Непомук прийняв мученицьку смерть у 1393 році, відмовившись видати таємницю сповіді дружини імператора Вацлава IV Люксембурзького. Культ святого був поширений у XVIII сторіччі. Придорожню скульптуру Яна Непомука замовив Пінзелю граф Микола Потоцький, про що свідчить герб Потоцького "Пілява" на постаменті.
За радянських часів скульптура була знищена. Відновлена в 2007 році на колишньому місці (зараз розвилка доріг знаходиться трохи вище), автор копії Роман Вільгушинський.
Бучацький краєзнавчий музей
Музей/галерея
Бучацький краєзнавчий музей знаходиться в самому центрі Бучача, біля ратуші.
В археологічній експозиції представлені предмети часів трипільської культури.
Етнографічна виставка розповідає про побут селян кінця ХІХ століття.
Окрім історії міста та району, представлена експозиція, присвячена творчості видатного скульптора Івана Георга Пінзеля, який тривалий час жив та працював у Бучачі.
Також викликає інтерес макет Бучацького замку.
Бучацька Ратуша
Пам'ятка архітектури
Бучацька Ратуша - чудове барокове творіння львівського архітектора Бернарда Меретіна, є візитівкою міста.
Ратуша заввишки 37 метрів побудована в Бучачі коштом Миколи Василя Потоцького. Двоярусна вежа спирається на двоповерхову кубічну основу. Спочатку ратуша була увінчана 18-метровим шпилем (замінено нинішнім куполом після пожежі 1811 року) і прикрашена 17 скульптурами видатного скульптора Івана Пінзеля на тему боротьби добра і зла. Більшість скульптур знищила пожежа 1865 року, чотири з них збереглися лише фрагментарно.
Завдяки витонченому синтезу архітектури та скульптури Бучацька ратуша вважається видатним твором світової архітектури доби пізнього бароко.
В даний час ведеться реставрація, планується створення музею Івана Пінзеля. Втрачені скульптури планують замінити на копії. Відновлений годинник на верхньому ярусі відбиває кожну чверть години, а щогодини грає мелодії українських пісень.
Перед ратушею в 2014 році встановлено пам'ятник Пінзелю.
Бучацький замок
Замок/фортеця
Руїни оборонного Бучацького замку, який з XIV сторіччя захищав Бучач від татар та турків, височіють на пагорбі в центрі міста.
Фортеця була закладена в 1379 році місцевими магнатами Бучацькими, а через три століття укріплена новими господарями Потоцькими. В 1648 році її намагалося захопити козацьке військо, а в 1665 та 1667 роках невдало брали в облогу татари. Тільки в 1672 році місто змогла захопити турецька армія і фортеця була зруйнована.
Потоцькі намагалися відновлювати Бучацький замок, але в ХІХ столітті він остаточно втратив своє значення і майже повністю розібрали на будматеріали.
Збереглися фрагменти стін та веж.
Золота липа
Природний об'єкт
400-річне дерево липи, що росте біля дороги на Золотий Потік, є свідком історичної події - підписання в 1672 році принизливого для Польщі Бучацького миру з Туреччиною.
Напередодні турецька армія захопила Бучач і почала загрожувати звідси центральним областям Польщі. Згідно з мирним договором, східну частину України з Поділлям було оголошено незалежною державою під протекторатом Туреччини.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Тернопільська |