Село Олексіївка на річці Берека розташоване в 5 кілометрах на схід від Златополя.
Засноване в 1731 році як Олексіївська (Берецька) фортеця Української оборонної лінії, що захищала південні кордони Російської імперії. Гарнізон складався з одного піхотного полку ландміліціонерів, які були вихідцями з Курської губернії. В 1780 році Олексіївка відносилася до Слов'янського повіту Катеринославського намісництва.
Торгівля розвивалася завдяки розташуванню на поштовому тракті до донських станиць. В 1811 році Олексіївка стала центром Олексіївської волості Зміївського повіту. В кінці XIX століття була значним центром торгівлі хлібом.
Збереглося більше десятка кам'яних будівель, що раніше належали оле ...
Село Олексіївка на річці Берека розташоване в 5 кілометрах на схід від Златополя.
Засноване в 1731 році як Олексіївська (Берецька) фортеця Української оборонної лінії, що захищала південні кордони Російської імперії. Гарнізон складався з одного піхотного полку ландміліціонерів, які були вихідцями з Курської губернії. В 1780 році Олексіївка відносилася до Слов'янського повіту Катеринославського намісництва.
Торгівля розвивалася завдяки розташуванню на поштовому тракті до донських станиць. В 1811 році Олексіївка стала центром Олексіївської волості Зміївського повіту. В кінці XIX століття була значним центром торгівлі хлібом.
Збереглося більше десятка кам'яних будівель, що раніше належали олексіївським купцям і комерсантам, проте більшість з них в поганому стані. Добре збереглися вали фортеці Святого Олексія, на території якої в липні проходить етнофестиваль "Олексіївська фортеця".
Село Олексіївка на річці Берека розташоване в 5 кілометрах на схід від Златополя.
Засноване в 1731 році як Олексіївська (Берецька) фортеця Української оборонної лінії, що захищала південні кордони Російської імперії. Гарнізон складався з одного піхотного полку ландміліціонерів, які були вихідцями з Курської губернії. В 1780 році Олексіївка відносилася до Слов'янського повіту Катеринославського намісництва.
Торгівля розвивалася завдяки розташуванню на поштовому тракті до донських станиць. В 1811 році Олексіївка стала центром Олексіївської волості Зміївського повіту. В кінці XIX століття була значним центром торгівлі хлібом.
Збереглося більше десятка кам'яних будівель, що раніше належали оле ...
Село Олексіївка на річці Берека розташоване в 5 кілометрах на схід від Златополя.
Засноване в 1731 році як Олексіївська (Берецька) фортеця Української оборонної лінії, що захищала південні кордони Російської імперії. Гарнізон складався з одного піхотного полку ландміліціонерів, які були вихідцями з Курської губернії. В 1780 році Олексіївка відносилася до Слов'янського повіту Катеринославського намісництва.
Торгівля розвивалася завдяки розташуванню на поштовому тракті до донських станиць. В 1811 році Олексіївка стала центром Олексіївської волості Зміївського повіту. В кінці XIX століття була значним центром торгівлі хлібом.
Збереглося більше десятка кам'яних будівель, що раніше належали олексіївським купцям і комерсантам, проте більшість з них в поганому стані. Добре збереглися вали фортеці Святого Олексія, на території якої в липні проходить етнофестиваль "Олексіївська фортеця".
Олексіївська фортеця (Фортеця святого Олексія)
Замок/фортеця
Олексіївська фортеця Української оборонної лінії споруджена 1831 р., під час другого етапу будівництва лінії укріплень на тодішніх південних кордонах російської імперії.
Початкова назва - Берецька (Беретська), в 1738 році перейменована на фортецю Святого Олексія. Земляна, майже квадратна у плані, чотирибастіонія. Висота валів – понад 5 метрів. Площа кріпосного двору становить понад 1,5 гектари. До північно-західної куртини, в якій розташований в'їзд, підведена насипом грунтова дорога довжиною близько 100 метрів. Східна куртина посилена равеліном, спрямованим у бік річки Береки. Протяжність фортеці на зовнішній стороні основи валу становить понад 1030 метрів.
Олексіївська фортеця була з'єднана валом із сухим ровом із четвертою на лінії Михайлівської та шостої - Єфремівською фортецями. Гарнізон складався з одного піхотного полку ландміліціонерів, переведеного потім у драгунські та посиленого гренадерською напівротою.
Пам'ятка добре зберіглася, дає ясне уявлення про форму та розміри земляного укріплення першої третини XVIII сторіччя.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Харківська |