Дебальцеве

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українсь ...

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українські війська за підтримки союзників стримували більшовицький наступ.

Офіційно статус міста Дебальцеве отримало у 1938 році. Окрім залізничного вузла, який став одним із найбільших в СРСР, розвивалися Дебальцівський завод металургійного машинобудування (ДЗММ), завод залізобетонних конструкцій та харчова промисловість.

До початку російської агресії у 2014 році місто було ключовим логістичним центром Сходу України. Через Дебальцеве проходили міжнародні автошляхи (М03, М04) та залізничні маршрути, що з'єднували Україну з Кавказом.  У місті офіційно обліковувалося 23 пам'ятки історії, включаючи меморіали, присвячені подіям минулих століть. Заснований у 1967 році міський краєзнавчий музей зберігав понад 2,2 тисячі експонатів, що розповідали про побут перших залізничників та розвиток регіону. Архітектурною домінантою міста була будівля Залізничного вокзалу, побудована наприкінці XIX століття.

В історії сучасної України Дебальцеве закарбувалося як місце героїчної оборони (січень-лютий 2015 року). Для майбутніх путівників "вільної України" це місто стане ключовим пунктом маршрутів пам’яті.

Зараз місто Дебальцеве перебуває під тимчасовою окупацією РФ.

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українсь ...

Місто Дебальцеве виникло у 1878 році як станція Донецької кам'яновугільної залізниці і стала вузловою, з'єднавши Харків, Маріуполь та Ростов-на-Дону. Отримало назву на честь Іллі Дебальцова, на чиїх землях розгорнулося будівництво. Навколо станції швидко виросли майстерні (зараз — завод з ремонту металургійного обладнання), депо та житлові квартали для залізничників. До 1900 року тут вже проживало близько 10 тисяч осіб. 

Протягом десятиліть місто було одним із найбільших транспортних вузлів Європи, з'єднуючи промислові центри Сходу. Через свій статус транспортного хаба, Дебальцеве стало ареною запеклих боїв під час Української революції. У 1918 році місто перебувало під контролем Української Народної Республіки та гетьманату Скоропадського. Саме тут українські війська за підтримки союзників стримували більшовицький наступ.

Офіційно статус міста Дебальцеве отримало у 1938 році. Окрім залізничного вузла, який став одним із найбільших в СРСР, розвивалися Дебальцівський завод металургійного машинобудування (ДЗММ), завод залізобетонних конструкцій та харчова промисловість.

До початку російської агресії у 2014 році місто було ключовим логістичним центром Сходу України. Через Дебальцеве проходили міжнародні автошляхи (М03, М04) та залізничні маршрути, що з'єднували Україну з Кавказом.  У місті офіційно обліковувалося 23 пам'ятки історії, включаючи меморіали, присвячені подіям минулих століть. Заснований у 1967 році міський краєзнавчий музей зберігав понад 2,2 тисячі експонатів, що розповідали про побут перших залізничників та розвиток регіону. Архітектурною домінантою міста була будівля Залізничного вокзалу, побудована наприкінці XIX століття.

В історії сучасної України Дебальцеве закарбувалося як місце героїчної оборони (січень-лютий 2015 року). Для майбутніх путівників "вільної України" це місто стане ключовим пунктом маршрутів пам’яті.

Зараз місто Дебальцеве перебуває під тимчасовою окупацією РФ.