Місто Часів Яр розташоване на території Донецької області та адміністративно входить до складу Бахмутського району цієї області. Відстань до райцентру становить 12 кілометрів.
Назва міста походить від тюркського "Чаі-су" - "тиха вода".
Засноване в 1876 році під час освоєння багатого родовища високоякісних вогнетривких глин. Площа родовища становить близько двох тисяч гектарів, експлуатацію його почато у 1880-х роках. За радянських часів на його базі був створений найбільший в Україні й один із найбільших в СРСР комбінат вогнетривких виробів ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат".
Статус міста Часів Яр отримав в 1938 році.
У місті діє краєзнавчий музей. Збереглася водонапірна вежа Шухова - єдиний витвір видатного інженера, що збері ...
Місто Часів Яр розташоване на території Донецької області та адміністративно входить до складу Бахмутського району цієї області. Відстань до райцентру становить 12 кілометрів.
Назва міста походить від тюркського "Чаі-су" - "тиха вода".
Засноване в 1876 році під час освоєння багатого родовища високоякісних вогнетривких глин. Площа родовища становить близько двох тисяч гектарів, експлуатацію його почато у 1880-х роках. За радянських часів на його базі був створений найбільший в Україні й один із найбільших в СРСР комбінат вогнетривких виробів ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат".
Статус міста Часів Яр отримав в 1938 році.
У місті діє краєзнавчий музей. Збереглася водонапірна вежа Шухова - єдиний витвір видатного інженера, що зберігся на сході України. 5 листопада 2019 року вежу було внесено до Переліку об’єктів науки і техніки національного значення.
В 1972 році було засновано ботанічний заказник "Рідкодуб'я", який налічує більше сотні дубів віком від 200 до 400 років.
Від початку повномасштабної російсько-української війни Часів Яр перебуває під щоденними ворожими обстрілами. Тут тривають одні з найважчих боїв. Російські окупанти намагаються його захопити, обстрілюючи місто із застосуванням мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню та керованими авіаційними бомбами. Значна частина мешканців евакуювалася. На початку 2022 року в місті проживало близько 14 тисяч мешканців, але станом на червень 2024 року в Часовому Яру залишалося 530 людей - переважно, це пенсіонери, які відмовляються від евакуації.
Попри те, що місто практично повністю знищене російськими військами, Часів Яр тримається і протистоїть російським окупантам.
Місто Часів Яр розташоване на території Донецької області та адміністративно входить до складу Бахмутського району цієї області. Відстань до райцентру становить 12 кілометрів.
Назва міста походить від тюркського "Чаі-су" - "тиха вода".
Засноване в 1876 році під час освоєння багатого родовища високоякісних вогнетривких глин. Площа родовища становить близько двох тисяч гектарів, експлуатацію його почато у 1880-х роках. За радянських часів на його базі був створений найбільший в Україні й один із найбільших в СРСР комбінат вогнетривких виробів ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат".
Статус міста Часів Яр отримав в 1938 році.
У місті діє краєзнавчий музей. Збереглася водонапірна вежа Шухова - єдиний витвір видатного інженера, що збері ...
Місто Часів Яр розташоване на території Донецької області та адміністративно входить до складу Бахмутського району цієї області. Відстань до райцентру становить 12 кілометрів.
Назва міста походить від тюркського "Чаі-су" - "тиха вода".
Засноване в 1876 році під час освоєння багатого родовища високоякісних вогнетривких глин. Площа родовища становить близько двох тисяч гектарів, експлуатацію його почато у 1880-х роках. За радянських часів на його базі був створений найбільший в Україні й один із найбільших в СРСР комбінат вогнетривких виробів ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат".
Статус міста Часів Яр отримав в 1938 році.
У місті діє краєзнавчий музей. Збереглася водонапірна вежа Шухова - єдиний витвір видатного інженера, що зберігся на сході України. 5 листопада 2019 року вежу було внесено до Переліку об’єктів науки і техніки національного значення.
В 1972 році було засновано ботанічний заказник "Рідкодуб'я", який налічує більше сотні дубів віком від 200 до 400 років.
Від початку повномасштабної російсько-української війни Часів Яр перебуває під щоденними ворожими обстрілами. Тут тривають одні з найважчих боїв. Російські окупанти намагаються його захопити, обстрілюючи місто із застосуванням мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню та керованими авіаційними бомбами. Значна частина мешканців евакуювалася. На початку 2022 року в місті проживало близько 14 тисяч мешканців, але станом на червень 2024 року в Часовому Яру залишалося 530 людей - переважно, це пенсіонери, які відмовляються від евакуації.
Попри те, що місто практично повністю знищене російськими військами, Часів Яр тримається і протистоїть російським окупантам.
Водонапірна вежа Шухова
Пам'ятка архітектури
Водонапірна сітчаста гіперболоїдна вежа була збудована в Часовому Яру в 1927 році за проєктом інженера Володимира Шухова для потреб вогнетривкого заводу. Вона є останньою вцілілою вежею такого типу на сході України.
Особливість веж Шухова полягає в тому, що вони в рази легші за інші водонапірні споруди і вміщують в собі більше води, ніж важать самі.
В 2019 році власник комбінату вогнетривів, на території якого розташована вежа, вирішив очистити територію підприємства і виставив її на продаж за ціною металобрухту. Місцеві активісти і краєзнавці привернули увагу до цієї проблеми, в результаті чого 5 листопада 2019 року вежу було внесено до Переліку об’єктів науки і техніки національного значення. Таким чином громадськості вдалося врятувати унікальну авангардну архітектурну пам'ятку інженерного зодчества після багатьох років занедбаності і забуття.
Історики вже надали вежі Шухова у Часовому Ярі неофіційний титул "остання гіперболоїдна вежа сходу України".
Часовоярський історико-краєзнавчий музей
Музей/галерея
Перший історико-краєзнавчий музей був заснований у місті Часів Яр у 1966 році рішенням Часовоярського вогнетривкого комбінату як громадський музей, що розташовувався в 4-х кімнатах. На початку 70-х років музей отримав статус народного.
Нове життя музей почалося в липні 2001 року, коли в будівлі Палацу культури міста було відкрито Промисловий історико-краєзнавчий музей. Свою працю в створення нового музею вклали відомі художники. Частина експонатів “перейшла у спадок” від Народного музею, частина була зібрана наново небайдужими до своєї історії містянами. В грудні 2021 року музей став Комунальним закладом культури.
Музей мав площу понад 500 квадратних метрів, складався з 9 залів: археології, природи та геології, історії ХІХ-початку ХХ століття, 1920-1930 років, періоду Другої світової війни, повоєнної, зали відомих земляків, конференц-зали. У збірках музею зберігалося понад дев'ять тисяч експонатів. При музеї функціонувала Виставкова зала, де проходили художні виставки. На базі музею проводилися обласні та всеукраїнські конференції, семінари, круглі столи та інші заходи. Щорічно екскурсії проводилися для тисяч містян і гостей міста.
23 липня 2023 року окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часовому Ярі, на теріторії якого розташовувався музей. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання медичної допомоги.
В жовтні 2023 року Часовоярський історико-краєзнавчий музей відновив роботу в онлайн форматі. Розпочато роботу по створенню електронного архіву для майбутніх музейних досліджень та експозицій, розробка сайту музею, де докладно буде висвітлена історія міста і його жителів.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Донецька |