Місто Володимир - стародавнє поселення на річці Луг, недалеко від польського кордону. Виникло в ранньослов'янські часи як Ладомир. Під ім'ям Володимир вперше згадується в 988 році в "Повісті времєнних літ", після того, як був приєднаний до Русі князем Володимиром Великим.
У 1199 році став столицею Галицько-Волинського князівства. Про статус стратегічного західного форпосту нагадують земляні вали фортеці X-XIV століть. Чудово зберігся білокам'яний Успенський собор часів Мстислава Ізяславича (XII століття), унікальна Василівська церква-ротонда, інші храми.
У декількох кілометрах на південь знаходиться древній Святогірський Зимненський монастир.
За часів російського панування на Волині місто отримало назву Володимир-Волинський, щоб відрізнити йо ...
Місто Володимир - стародавнє поселення на річці Луг, недалеко від польського кордону. Виникло в ранньослов'янські часи як Ладомир. Під ім'ям Володимир вперше згадується в 988 році в "Повісті времєнних літ", після того, як був приєднаний до Русі князем Володимиром Великим.
У 1199 році став столицею Галицько-Волинського князівства. Про статус стратегічного західного форпосту нагадують земляні вали фортеці X-XIV століть. Чудово зберігся білокам'яний Успенський собор часів Мстислава Ізяславича (XII століття), унікальна Василівська церква-ротонда, інші храми.
У декількох кілометрах на південь знаходиться древній Святогірський Зимненський монастир.
За часів російського панування на Волині місто отримало назву Володимир-Волинський, щоб відрізнити його від російського Володимира-над-Клязьмою. Історичну назву місту повернули 2021 року.
Розташування в прикордонній зоні поряд з переходом "Устилуг" та наявність непоганої туристичної інфраструктури робить місто зручним перевалочним пунктом при поїздках до Європи.
Місто Володимир - стародавнє поселення на річці Луг, недалеко від польського кордону. Виникло в ранньослов'янські часи як Ладомир. Під ім'ям Володимир вперше згадується в 988 році в "Повісті времєнних літ", після того, як був приєднаний до Русі князем Володимиром Великим.
У 1199 році став столицею Галицько-Волинського князівства. Про статус стратегічного західного форпосту нагадують земляні вали фортеці X-XIV століть. Чудово зберігся білокам'яний Успенський собор часів Мстислава Ізяславича (XII століття), унікальна Василівська церква-ротонда, інші храми.
У декількох кілометрах на південь знаходиться древній Святогірський Зимненський монастир.
За часів російського панування на Волині місто отримало назву Володимир-Волинський, щоб відрізнити йо ...
Місто Володимир - стародавнє поселення на річці Луг, недалеко від польського кордону. Виникло в ранньослов'янські часи як Ладомир. Під ім'ям Володимир вперше згадується в 988 році в "Повісті времєнних літ", після того, як був приєднаний до Русі князем Володимиром Великим.
У 1199 році став столицею Галицько-Волинського князівства. Про статус стратегічного західного форпосту нагадують земляні вали фортеці X-XIV століть. Чудово зберігся білокам'яний Успенський собор часів Мстислава Ізяславича (XII століття), унікальна Василівська церква-ротонда, інші храми.
У декількох кілометрах на південь знаходиться древній Святогірський Зимненський монастир.
За часів російського панування на Волині місто отримало назву Володимир-Волинський, щоб відрізнити його від російського Володимира-над-Клязьмою. Історичну назву місту повернули 2021 року.
Розташування в прикордонній зоні поряд з переходом "Устилуг" та наявність непоганої туристичної інфраструктури робить місто зручним перевалочним пунктом при поїздках до Європи.
Вали дитинця
Замок/фортеця
Перші укріплення міста Ладомир між річкою Луга та двома її притоками виникли в ранньослов'янські часи.
Земляні вали чотирикутної форми, що збереглися в центрі сучасного Володимира, відносяться до періоду розквіту міського будівництва після приєднання міста князем Володимиром Великим до Київської Русі.
На валах були дерев'яні міські стіни з вежами та кількома брамами, навколо валів проходив рів із водою, на території було кілька кам'яних храмів і палаців.
З XIX до середини XX століття уряд царської, потім радянської росії використав фортецю як в'язницю для політв'язнів, потім - туберкульозної лікарні. Збереглася двоповерхова тюремна будівля, яка реставрується для розміщення музейної експозиції.
Встановлено пам'ятний знак на честь полеглих за волю України.
Костел святих Йоакима і Анни
Храм , Пам'ятка архітектури
Парафіяльний костел святих Йоакима і Анни збудований у Володимирі в строгих формах пізнього бароко на місці дерев'яного храму, заснованого в 1554 році за підтримки княгині Анни Збаразької.
Тринафтова базиліка з двома вежами на головному фасаді.
Під костелом – підвали, перекриті циліндричними склепіннями.
Свято-Успенський кафедральний собор
Храм , Пам'ятка архітектури
Стародавній білокам'яний Свято-Успенський кафедральний собор велично підноситься над містом Володимир трохи осторонь центру, за валами дитинця.
Закладений у XII сторіччі Мстиславом Ізяславичем, майбутнім великим князем Київським. "Мстиславів храм" був резиденцією волинських єпископів та родовою усипальницею князів Мстиславичів. Тут поховано засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича.
Храм неодноразово руйнувався і відбудовувався наново, остання перебудова в 1900 році надала йому давньоруські форми.
Поруч розташована збудована в XV сторіччі дзвіниця, а також будинок єпископів.
На території встановлено пам'ятники давньоруським князям.
Церква-ротонда Святого Василя
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Василівська церква-ротонда - унікальний зразок православної архітектури. Ім'я архітектора Олекси, який збудував храм, згадується в Галицько-Волинському літописі.
В конструктивно-технічному рішенні простежуються елементи готичної архітектури, зокрема восьмипелюсткове перекриття.
В 1901 році зверху була надбудована баня в російському стилі, яка до невпізнання змінила вигляд церкви.
Володимирський історичний музей
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Володимирський історичний музей розміщений у будівлі 1912 року побудови, що у старовинному сквері монастиря капуцинів.
Це одна з найдавніших збірок старожитностей Волинського краю, що бере початок з 1887 року, коли в місті задля збереження та вивчення пам'яток старовини володимирська громадськість організувала Давньосховище.
Зараз фонди музею налічують 18 тисяч одиниць. Представлена значна археологічна колекція, вироби володимирських ремісників, знаряддя праці та речі побуту селян різних історичних періодів, велика етнографічна колекція, зокрема зразків волинської вишивки та одягу.
В унікальній колекції монет VI-XIX століть представлено, зокрема срібляник князя Володимира Великого. Також експонується колекція стародруків, витвори мистецтва волинських майстрів різних епох.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Волинська |