Збараж

Архітектурний комплекс Збаразького замку є однією з найкраще збережених давніх оборонних споруд Тернопільщини, пам'яткою архітектури національного значення. Протягом століть замок у Збаражі служив резиденцією литовським князям і польським шляхтичам, а тепер є осередком Національного заповідника "Замки Тернопілля".

Протягом першої половини XX століття споруда сильно постраждала під час війн, і лише в 1985 році було завершено реставрацію. На базі Збаразького замку у 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, який згодом став Національним заповідником "Замки Тернопілля".

Протягом останнього десятиліття у Збаразькому замку відреставрували Білу камінну залу, аркову галерею, верхній та нижній вестибюлі, Панську вітальню та Дзеркальну залу. У середньовічних інтер'єрах представлені експозиції старожитностей, картин, ікон, старовинних меблів, а також влаштовано виставки художніх робіт сучасних майстрів. Розгорнуто археологічну та етнографічну експозиції, в казематах експонується колекція зброї, демонструються унікальні роботи різьбяра по дереву Віктора Лупійчука, триває створення діорами "Осада 1649 року".

Будівництво нової твердині замість зруйнованої татарами фортеці у Старому Збаражі розпочали в 1620 році князі Христофор та Юрій Збаразькі, замовивши в Венеції проєкт відомому архітектору та інженеру Вінченцо Скамоцці. Його робота втілила передові досягнення тогочасного фортифікаційного мистецтва.

Замок складається з палацу в стилі ренесанс, казематніх валів, що оточують його, в'їзної вежі та рову. На подвір'ї зберігся облоговий колодязь глибиною 70 метрів, з'єднаний підземними ходами з монастирем Бернардинів на іншому кінці Збаража.

В XVII столітті нові господарі Збаразького замку князі Вишневецькі зміцнили його чотирма бастіонами. В 1649 році замок витримав семитижневу облогу козацького війська Богдана Хмельницького, а у 1734 році був захоплений гайдамаками.

Магнати Потоцькі в XVIII сторіччі перетворили військову твердиню на звичайний палацовий маєток.

Протягом першої половини XX століття споруда сильно постраждала під час війн, і лише в 1985 році було завершено реставрацію. На базі Збаразького замку у 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, який згодом став Національним заповідником "Замки Тернопілля".

Протягом останнього десятиліття у Збаразькому замку відреставрували Білу камінну залу, аркову галерею, верхній та нижній вестибюлі, Панську вітальню та Дзеркальну залу. У середньовічних інтер'єрах представлені експозиції старожитностей, картин, ікон, старовинних меблів, а також влаштовано виставки художніх робіт сучасних майстрів. Розгорнуто археологічну та етнографічну експозиції, в казематах експонується колекція зброї, демонструються унікальні роботи різьбяра по дереву Віктора Лупійчука, триває створення діорами "Осада 1649 року".

В одному з казематів розміщено ресторан "Легенда", в панському будинку (XIX століття) на околиці парку відкрито готель "Гетьман".

Величезний костел Святого Антонія, що є центральною спорудою бернардинського монастиря в Збаражі, добре видно із замкової гори.

Заснував монастир князь Юрій Збаразький у 1627 році, будівництво первісного комплексу завершилося в 1650-х роках зусиллями Януша Корибута-Вишневецького та його дружини Євгенії. В нинішньому ренесансно-бароковому вигляді костел відбудовано в 1723-1755 роках коштом київського воєводи Юзефа Потоцького (архітектор Ян Ганц). При монастирі бернардинів працювало філософське училище, потім гімназія, госпіталь.

За радянських часів комплекс Бернардинського монастыря в Збаражі був покинутий, але в 1990 році його знову повернули бернардинцям. Ведеться реставрація, відбуваються богослужіння.

В інтер'єрі костелу Святого Антонія збереглися вівтарі зі скульптурами Антона Осінського (XVIII сторіччя), фрагменти фресок XVIII-ХІХ століть.

Православна церква Успіння Пресвятої Богородиці - це колишній Тринітарський костел-монастир, збудований у Збаражі в 1755-1758 роках.

Після того, як орден тринітаріїв припинив свою діяльність у місті, храм перейшов у розпорядження української громади. На початку XX століття прибудовано дзвіницю. За радянських часів тут розташовувався краєзнавчий музей. У 1990 році була проведена реставрація.

Успенська церква в стилі бароко входить до комплексу колишнього монастиря феліціанок (XVIII сторіччя), у приміщеннях якого тепер розміщено Духовну семінарію імені Кирила та Мефодія.

Старовинний кам'яний водяний млин на річці Гнізна у Збаражі - пам'ятка промислової архітектури місцевого значення. У цьому місці на річці під Збаразьким замком влаштовано греблю.

Будівля водяного млина перебуває в занедбаному стані.

Збаразький музей російсько-української війни заснований у 2021 року рішенням Збаразької міської ради з ініціативи волонтера Володимира Голоднюка, батька Героя Небесної Сотні Устима Голоднюка.

Експозиція розташована у двоповерховому будинку XIX століття, що відомий як "Будинок Шпайзера". Він стоїть на центральній вулиці міста, поруч із пам'ятниками командиру УПА Климу Савуру, генералу УПА Тарасу Чупринці та Героям Небесної Сотні.

Близько 4000 експонатів розповідають про події Революції Гідності, початок бойових дій на Донбасі та АТО, повномасштабне вторгнення російських військ в Україну та хід російсько-української війни.

В музеї відтворено інтер'єр бліндажа бійців Сил оборони України. Представлено зразки військової форми, пробиті кулями бронежилети та шоломи, використані туби від бойової зброї, речі військового побуту, документи і світлини. Можна побачити військові квитки та особисті речі російських окупантів. А одним із центральних експонатів є збитий російський ударний безпілотник типу "Шахед".

У Кімнаті слави зібрані портрети понад сотні жителів Збаразької громади, які віддали життя за Україну.  Окремий куточок присвячено легендарному Герою України Дмитру Коцюбайлу ("Да Вінчі").