Село Словечне розташоване в лісистій місцевості на території Словечансько-Овруцького кряжа в 30 кілометрах на захід від Овруча.
Вперше згадується в 1566 році в описі Київського воєводства як село Овруцького староства, приписане до Овруцькому замку. Після Люблінської унії (1569 рік) Словечне перейшло у власність польських магнатів Потоцьких. Під час Визвольної війни 1648-1654 років входило до складу Овруцької сотні Київського полку, потім повернулося у власність Потоцьких. В 1773 році Словечне отримало статус містечка, в 1797 році увійшло до складу Овруцького повіту Волинської губернії. В XIX столітті належало поміщику Чудовському.
Під час Другої світової війни Словечне було центром партизанської боротьб ...
Село Словечне розташоване в лісистій місцевості на території Словечансько-Овруцького кряжа в 30 кілометрах на захід від Овруча.
Вперше згадується в 1566 році в описі Київського воєводства як село Овруцького староства, приписане до Овруцькому замку. Після Люблінської унії (1569 рік) Словечне перейшло у власність польських магнатів Потоцьких. Під час Визвольної війни 1648-1654 років входило до складу Овруцької сотні Київського полку, потім повернулося у власність Потоцьких. В 1773 році Словечне отримало статус містечка, в 1797 році увійшло до складу Овруцького повіту Волинської губернії. В XIX столітті належало поміщику Чудовському.
Під час Другої світової війни Словечне було центром партизанської боротьби з німецькими окупантами, район став партизанським краєм. В селі відкрито Музей партизанської слави Полісся.
Село Словечне розташоване в лісистій місцевості на території Словечансько-Овруцького кряжа в 30 кілометрах на захід від Овруча.
Вперше згадується в 1566 році в описі Київського воєводства як село Овруцького староства, приписане до Овруцькому замку. Після Люблінської унії (1569 рік) Словечне перейшло у власність польських магнатів Потоцьких. Під час Визвольної війни 1648-1654 років входило до складу Овруцької сотні Київського полку, потім повернулося у власність Потоцьких. В 1773 році Словечне отримало статус містечка, в 1797 році увійшло до складу Овруцького повіту Волинської губернії. В XIX столітті належало поміщику Чудовському.
Під час Другої світової війни Словечне було центром партизанської боротьб ...
Село Словечне розташоване в лісистій місцевості на території Словечансько-Овруцького кряжа в 30 кілометрах на захід від Овруча.
Вперше згадується в 1566 році в описі Київського воєводства як село Овруцького староства, приписане до Овруцькому замку. Після Люблінської унії (1569 рік) Словечне перейшло у власність польських магнатів Потоцьких. Під час Визвольної війни 1648-1654 років входило до складу Овруцької сотні Київського полку, потім повернулося у власність Потоцьких. В 1773 році Словечне отримало статус містечка, в 1797 році увійшло до складу Овруцького повіту Волинської губернії. В XIX столітті належало поміщику Чудовському.
Під час Другої світової війни Словечне було центром партизанської боротьби з німецькими окупантами, район став партизанським краєм. В селі відкрито Музей партизанської слави Полісся.
Словечанський музей партизанської слави Полісся
Музей/галерея
Музей партизанської слави Полісся засновано в 1961 році в селі Словечне, яке у роки Другої Світової війни було центром партизанського руху та місцем дислокації великих партизанських з'єднань.
Словечанський музей створювався ентузіастами "народним" методом, і в 1962 році експозиція була відкрита для відвідувачів. Одна із зал оформлена у вигляді партизанської землянки.
Представлено зброю партизанів, радіоапаратура, партизанська преса, інструменти медичної служби "лісового фронту", матеріали про каральні експедиці на Овручщині.
В 1995 році відкрито Меморіальний комплекс спалених сіл, де зафіксовано трагічні події 1942-1943 років.
Словечансько-Овруцький кряж
Природний об'єкт
Словечансько-Овруцький кряж - височина на півночі Житомирської області, залишок давніх гірських гряд.
Кряж простягається майже на 60 кілометрів із заходу на схід від села Червонка до міста Овруч. Ширина кряжу від 5 до 14-20 кілометрів. Найвища точка (316 метрів) розташована на схід від села Городець. Південні схили кряжа круті, північні - більш пологі. Поверхня горбиста, розчленована ярами глибиною до 20-25 метрів.
Камінь (рідкісні червоні та рожеві кварцити та пісковики), що видобувається тут, застосовувався при будівництві Софійського собору, Києво-Печерської лаври та Золотих воріт у Києві.
На території досліджено безліч городищ та курганів. З рослинності зустрічаються береза темнокора, дуб скельний, плющ вічнозелений, береза карельська, азалія понтійська, що вважається ендеміком. Подібні види в Україні трапляються лише в Криму.
Уздовж усього кряжа проходить ґрунтова дорога, часом між дуже глибокими ярами. Яри неймовірно мальовничі, дорога здебільшого гравійна.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирська |