Біла Церква

Державний дендрологічний парк "Олександрія" Національної академії наук України закладений у 1793 році коронним гетьманом Францішком Ксаверієм Браницьким і названий на честь його дружини Олександри.

Парк Білої Церкви вважався одним із найкращих у Європі. План розробив французький паркобудівник Мюффо. Парк займає понад 200 гектарів, має 25 водойм, налічує 2500 видів рослин, у тому числі з Південної Америки, Китаю та Японії: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія Кобус, рододендрон японський та інші.

Основу планування становить Велика галявина, від якої на 20 кілометрів розбігається мережа алей, прикрашених парковою архітектурою та скульптурами: "Романтичні руїни", "Китайський місток", джерело "Лев" та інші. Колонада "Эхо" має унікальну акустику: слово, сказане пошепки в одному кінці колонади, чути у протилежному. За легендою, під "Ротондою" похований князь Потьомкін-Таврійський.

Літній палац Браницьких знищений в радянський період, проте "Бальний павільйон" вже відновлено у первісному вигляді.

У саду "Мур" (1816 рік) площею 4 гектари, обнесеному кам'яною стіною заввишки 3 метри, вирощують понад 300 плодових та ягідних культур з усіх континентів світу (проводяться екскурсії з дегустаціями).

Найвища точка парку – Палієва гора, на якій встановлено пам'ятник Семенові Палію.

У корпусі "Економічного двору" зараз розташована дирекція та Музей живої природи, флори і фауни парку "Олександрія", в якому також представлені мармурові паркові скульптури. Тут можна придбати розсаду.

Римо-католицький костел Іоанна Хрестителя збудовано в Білій Церкві в 1812-1813 роках графом Ксаверієм Браницьким на Замковій горі, де за княжих часів розташовувався дитинець.

За однією з версій, на цьому місці стояла стародавня церква, яка дала назву місту. Браницький звів костел на згадку про сина Олександра, який загинув у дитинстві.

У плані будівлі лежить традиційний для католицької архітектури латинський хрест, витягнутий на осі схід-захід. Інтер'єр костелу прикрашений орнаментальним ліпленням зі складними за сюжетом та технікою ажурними розетками. Костел розписаний монументальним живописом роботи невідомих майстрів. На одній зі стін збереглася біломармурова стела на згадку про Катерину Браницьку-Сангушко.

В 1990 році встановлено орган чеської фірми Rieger-Kloss. Нині костел Іоанна Хрестителя – це Білоцерківський міський будинок органної та камерної музики із залом на 300 місць.

Пам'ятник загиблим байкерам відкрито біля КП на в'їзді до Білої Церкви з боку Києва в 2007 році.

Бронзова скульптура мотоцикліста, що летить (скульптор Антон Маслик), розташована на 7-метровій висоті на бетонній опорі заввишки 11 метрів. Вертикальна опора та розкинуті руки мотоцикліста утворюють хрест. Ще один маленький хрестик знаходиться на вершині пам'ятника.

Кошти на створення пам'ятника зібрав благодійний фонд "Пам'ять загиблим байкерам".

Пам'ятник Ярославу Мудрому у Білій Церкві встановлено в 1983 році на оглядовому майданчику Замкової гори, де у XI-XIII сторіччях розташовувався дитинець давньоруського міста Юр'єв, заснованого Ярославом в 1032 році.

Між пам'ятником та будівлею краєзнавчого музею знаходяться законсервовані залишки фундаменту пізнішої Георгіївської церкви, яка дала нинішню назву місту.

В 2011 році з ініціативи Благодійного фонду Костянтина Єфименка на території Замкової гори розпочалося будівництво нового храму Святого Георгія, стилізованого під давньоруську архітектуру, у зв'язку з чим пам'ятник було пересунуто трохи убік.

Водяний млин на річці Рось в Білій Церкві в даний час не працює. Зберігся комплекс будівель млина і гребель, що перегороджує річку.

Від млина відкривається мальовничий краєвид на річку Рось та церкву Святої Марії Магдалини.