Баришівка

Баришівський краєзнавчий музей з 1977 року працює в колишньому житловому будинку землевласника Гладиша, зведеному в XIX столітті. Пізніше тут розташовувалася школа, в якій з 1920 по 1923 рік працював учителем один з найвидатніших поетів-неокласиків Микола Зеров.

Колекція Баришівського історико-краєзнавчого музею налічує понад 4000 експонатів, серед яких знаряддя праці кам’яного та бронзового віків, фрагменти кераміки трипільської культури та інші археологічні знахідки. Представлена колекція жіночого одягу та вишитих рушників XVIII-XX століть.

Окрема експозиція висвітлює участь мешканців Баришівки у подіях Другої світової війни, війни в Афганістані та російсько-української війни.

Експонуються вироби місцевих народних умільців: живопис, вишивка, вироби лозоплетіння тощо.

Літературний музей Тараса Шевченка у Баришівці створений у 1987 році з ініціативи українського історика, письменника та державного діяча Василя Костенка. Саме його приватна колекція різних видань творів видатного українського поета лягла в основу музейної експозиції.

Приводом для заснування музею став факт перебування Тараса Шевченка в Баришівці, про що він згадує у повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали". Тут Шевченко провідував родину Тимофія Бориспольця, батька свого товариша по навчанню в Академії мистецтв Платона Бориспольця. Згідно з різними джерелами, він міг гостювати у Баришівці один чи кілька разів між 1843 і 1846 роками. Саме у цей період поет відвідав сусідню Березань, де написав відомий вірш "Розрита могила".

Основну частину експозиції складають понад 500 видань "Кобзаря", включаючи прижиттєві видання. Представлені малюнки та ілюстрації до творів поета з дарчими написами художників, колекції марок, пам’ятних значків, кераміки з портретом Кобзаря. В музеї зберігається одна з чотирьох посмертних масок Тараса Шевченка.