Березань

Березанський краєзнавчий музей розташовується в оригінальній будівлі з елементами народної архітектури в центрі містечка Березань на Київщині. Заснований у 1975 році з ініціативи місцевої краєзнавиці Галини Рих.

Сьогодні експозиція Березанського краєзнавчого музею має дев'ять розділів: природи, традиційного побуту, козацтва, історії Другої світової війни, нумізматики, народної творчості тощо.

Експозиція "Шевченкова світлиця" присвячена перебуванню в місті Тараса Шевченка, зокрема представлене факсимільне видання його твору "Розрита могила", написаного 1843 року в Березані.

В залі 1930-х років можна дізнатися про трагічні події колективізації та Голодомору на Березанщині.

Перед будівлею музею встановлене погруддя Тараса Шевченка.

Давній курган козацьких часів, описаний Тарасом Шевченком у вірші "Розрита могила", відновлено на околиці міста Березань 2007 року за ініціативою сучасних козаків Березанської сотні.

Вірш "Розрита могила" був написаний Шевченком 9 жовтня 1843 року в Березані, коли він гостював у місцевого поміщика Платона Лукашевича. Поштовхом до написання стала побачена поетом картина розкопок кургану, які проводили російські солдати у полях поблизу Березані. Цей метафоричний образ викорчовування історичної пам'яті та національного самоусвідомлення українського народу став провідним у найвідомішому антиімперському вірші Шевченка.

Місце розташування розритого кургану в посадці біля залізничної колії змогла встановити місцева краєзнавиця Галина Рих за переказами старожилів. У 1989 році з ініціативи місцевого осередку Народного руху тут було встановлено перший пам’ятний знак з меморіальною дошкою, а згодом місцеве козацтво відновило зруйнований курган і встановило на ньому кам’яну фігуру козака Мамая.

Курган "Розрита могила" знаходиться на східній околиці міста Березань, на виїзді у бік Яготина, в районі залізничного переїзду, у 500 метрах справа від траси вздовж залізничної колії.

"Слов'янський пивоварний завод Йосипа Канського" у Березані - унікальна будівля пивоварні з солодовнею 1879 року побудови.

Пивоварню споруджено за німецьким проєктом підприємцем Іларіоном Бутовичем, а після його смерті продано чеському підприємцю Йосипу Канському. Підприємство виробляло якісний солод (100 пудів на добу) та варила пиво та квас (близько 120 тисяч відер на рік). Але незважаючи на таку велику кількість продукції, броварню обслуговувало лише шестеро робітників.

Пивоварня Канського працювала до більшовицького перевороту 1917 року, а потім, під час націоналізації земель та підприємств, уся родина Канського була знищена більшовиками.

Під час Другої світової війни у ​​приміщенні броварні знаходився шпиталь, потім будівля була переобладнана під склад для зберігання зерна.

В даний час будівля Слов'янської броварні знаходиться у приватній власності, здійснюється проєкт відновлення виробництва пива з відкриттям пабу та мотелю.