Ірпінь

Місто-герой Ірпінь – північно-західне передмістя Києва, частина Київської агломерації.

Місто виникло близько 1899 року, під час будівництва залізниці Київ – Ковель, як залізнична станція біля мосту через річку Ірпінь, від якої отримало назву. З тих часів збереглася будівля вокзалу в стилі модерн, а також Троїцька церква (1910 рік).

З початку XX століття Ірпінь почав швидко розвиватися як дачне селище. Збережені фрагменти дачної забудови першої половини XX століття й перших повоєнних десятиліть мають історичне значення як місця перебування й діяльності багатьох представників творчих професій. Зокрема, дача київського фабриканта Івана Чоколова з 1936 року стала частиною Будинку творчості спілки письменників України з Парком письменників. Тут жили й працювали Олекса ...

Місто-герой Ірпінь – північно-західне передмістя Києва, частина Київської агломерації.

Місто виникло близько 1899 року, під час будівництва залізниці Київ – Ковель, як залізнична станція біля мосту через річку Ірпінь, від якої отримало назву. З тих часів збереглася будівля вокзалу в стилі модерн, а також Троїцька церква (1910 рік).

З початку XX століття Ірпінь почав швидко розвиватися як дачне селище. Збережені фрагменти дачної забудови першої половини XX століття й перших повоєнних десятиліть мають історичне значення як місця перебування й діяльності багатьох представників творчих професій. Зокрема, дача київського фабриканта Івана Чоколова з 1936 року стала частиною Будинку творчості спілки письменників України з Парком письменників. Тут жили й працювали Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний. Проводяться літературні вечори та артфестивалі, зокрема Ірпінський кінофестиваль альтернативного кінематографа.

В середині XX століття Ірпінь став містом районного, потім обласного підпорядкування, центром Ірпінської міської громади у складі Бучанського району Київської області. Завдяки вдалому розташуванню в рекреаційній зоні та гарному транспортному сполученню зі столицею місто швидкими темпами розбудовується, зберігаючи при цьому високий рівень благоустрою. Тут велика кількість сучасних парків та скверів.

В урочищі Пилипів Потік росте Прадуб віком близько 600 років (вулиця Новооскольська, 1).

Під час російсько-української війни 2022 року Ірпінь одним із перших в Україні прийняв на себе удар військ загарбників і був частково захоплений окупантами. Протягом місяця на вулицях точилися бої, місто зазнало значних руйнувань внаслідок артобстрілів та авіаударів, загинуло багато мирних мешканців. Триває відбудова. Указом Президента України Ірпінь отримав почесну відзнаку "Місто-герой України".

Місто-герой Ірпінь – північно-західне передмістя Києва, частина Київської агломерації.

Місто виникло близько 1899 року, під час будівництва залізниці Київ – Ковель, як залізнична станція біля мосту через річку Ірпінь, від якої отримало назву. З тих часів збереглася будівля вокзалу в стилі модерн, а також Троїцька церква (1910 рік).

З початку XX століття Ірпінь почав швидко розвиватися як дачне селище. Збережені фрагменти дачної забудови першої половини XX століття й перших повоєнних десятиліть мають історичне значення як місця перебування й діяльності багатьох представників творчих професій. Зокрема, дача київського фабриканта Івана Чоколова з 1936 року стала частиною Будинку творчості спілки письменників України з Парком письменників. Тут жили й працювали Олекса ...

Місто-герой Ірпінь – північно-західне передмістя Києва, частина Київської агломерації.

Місто виникло близько 1899 року, під час будівництва залізниці Київ – Ковель, як залізнична станція біля мосту через річку Ірпінь, від якої отримало назву. З тих часів збереглася будівля вокзалу в стилі модерн, а також Троїцька церква (1910 рік).

З початку XX століття Ірпінь почав швидко розвиватися як дачне селище. Збережені фрагменти дачної забудови першої половини XX століття й перших повоєнних десятиліть мають історичне значення як місця перебування й діяльності багатьох представників творчих професій. Зокрема, дача київського фабриканта Івана Чоколова з 1936 року стала частиною Будинку творчості спілки письменників України з Парком письменників. Тут жили й працювали Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний. Проводяться літературні вечори та артфестивалі, зокрема Ірпінський кінофестиваль альтернативного кінематографа.

В середині XX століття Ірпінь став містом районного, потім обласного підпорядкування, центром Ірпінської міської громади у складі Бучанського району Київської області. Завдяки вдалому розташуванню в рекреаційній зоні та гарному транспортному сполученню зі столицею місто швидкими темпами розбудовується, зберігаючи при цьому високий рівень благоустрою. Тут велика кількість сучасних парків та скверів.

В урочищі Пилипів Потік росте Прадуб віком близько 600 років (вулиця Новооскольська, 1).

Під час російсько-української війни 2022 року Ірпінь одним із перших в Україні прийняв на себе удар військ загарбників і був частково захоплений окупантами. Протягом місяця на вулицях точилися бої, місто зазнало значних руйнувань внаслідок артобстрілів та авіаударів, загинуло багато мирних мешканців. Триває відбудова. Указом Президента України Ірпінь отримав почесну відзнаку "Місто-герой України".