Село Межиріч розташоване на річці Вілія в 2 кілометрах на південний схід від Острога.
Засноване в XIV сторіччі на місці давньоруського городища.
Князь Федір Острозький заклав тут оборонний Троїцький монастир, який після неодноразових перебудов тепер є видатним архітектурним ансамблем, в якому органічно змішалися стилі бароко, ренесанс, готика та давньоруського зодчества. Навколо розташовані фрагменти оборонних валів стародавнього міста, руїни Заславських воріт і велика старовинна піч, у якій, за легендою, грілися охоронці Межиріцького монастиря.
Село Межиріч розташоване на річці Вілія в 2 кілометрах на південний схід від Острога.
Засноване в XIV сторіччі на місці давньоруського городища.
Князь Федір Острозький заклав тут оборонний Троїцький монастир, який після неодноразових перебудов тепер є видатним архітектурним ансамблем, в якому органічно змішалися стилі бароко, ренесанс, готика та давньоруського зодчества. Навколо розташовані фрагменти оборонних валів стародавнього міста, руїни Заславських воріт і велика старовинна піч, у якій, за легендою, грілися охоронці Межиріцького монастиря.
Заславська брама
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури
Заславська (Ізяславська) брама - єдиний кам'яний елемент зовнішніх оборонних укріплень середньовічного Межирича, що зберігся.
У XVI-XVII століттях оборонний Свято-Троїцький монастир був цитаделлю Межирічської фортеці. Його оборонні вали були органічно об'єднані та вписані в систему земляних укріплень самого села. Тоді навколо Межиріча звели земляні вали з шестигранними бастіонами поставленими по кутках валу. У Межиріч можна було потрапити через дві проїзні брами: Заславську браму по дорозі на Ізяслав (колишній Заслав), яка збереглася досі, і Дубенську браму, яка знаходилася там, де зараз центр села.
Межиріцький Свято-Троїцький монастир-фортеця
Храм , Пам'ятка архітектури
Видатний архітектурний ансамбль оборонного Свято-Троїцького монастиря в Межирічі ось уже шість століть прикрашає мис, утворений злиттям річок Вілія та Світенька.
Ця пам'ятка волинської архітектурної школи поєднує в собі традиції давньоруських конструктивних прийомів із елементами готично-ренесансного зодчества XV-XVII сторічь.
За переказами, православний монастир на цьому місці був заснований києво-печерськими ченцями за часів монголо-татарської навали. В XV столітті князь Костянтин Острозький розпочав будівництво дерев'яного замку з Троїцькою церквою в центрі двору, які стали основою укріпленого монастиря. Його нащадки невдовзі звели кам'яний храм у давньоруських формах.
На початку XVII століття монастир перейшов у розпорядження католицького ордена францисканців, які додали храму готичний та ренесансний декор, прибудували два двоповерхові корпуси келій з парними круглими вежами по кутах, а також оточили комплекс кам'яними фортечними стінами із зубчастими оборонними вежами в ренесанному стилі. Все це надало обителі вигляду витонченого середньовічного замку.
В середині ХІХ століття комплекс знищила пожежа, він тривалий час залишався занедбаним.
Нині монастир передано православній церкві московського патріархату. Тут зберігаються коронована католиками Межиріцька ікона Божої Матері "Життєподавниця" (XVI століття) - родова ікона князів Острозьких, а також чудотворна ікона Антонія Великого.
Піч Януша
Пам'ятка архітектури
"Піч Януша" називають єдину споруду, що збереглася від палацу Януша Острозького в Межиричі під Острогом.
Палац розташовувався поряд із Свято-Троїцьким монастирем-фортецею. Від нього залишилася лише величезна піч камінного типу з великими арочними прорізами, пірамідальним дахом та високим димарем із ренесансним декором. Вогонь розводили в центрі, бічні проходи холодної пори року могли закриватися.
Припускають, що біля печі Януша грілася палацова варта. Також її могли використовувати під час бенкетів для смаження великих туш тварин на рожнах.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Рівненська |