смт Гоща: онлайн путівник Гощею

Населені пункти

Рівненська область

Рівненський район

Гоща

Онлайн путівник Гощею

Дивитися всі фото

Загальна інформація про Гощу

Селище Гоща рощташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.

Відоме з 1152 року, входило до складу Галицько-Волинського князівства. Найімовірніше, назва походить від слова "гість" (купець) і означає "заїжджий двір".

Селище Гоща рощташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.

З XIV століття Гощею володів татарський рід Кірдєєв, які згодом стали іменуватися Гостськими, потім Гойськими. Ними був побудований замок, вали якого простежуються до сих пір. В кінці XVI століття, при Гавриїлі Гойському, Гоща стала великим центром соцініанства - однієї з протестантських течій. Діяв аріанський монастир і колегіум, в якому деякий час навчався Григорій Отреп'єв, майбутній цар Лжедмитрій. Після смерті Романа Гойського його сестра Регіна Соломирецька-Гойська вигнала протестантів і заснувала при Михайлівській церкві (1632 рік) Гощанський монастир з православною школою, якою опікувався київський митрополит Петро Могила.

Деякий час Гощею володів український шляхтич Адам Кисіль.

В центрі селища розташований парк XVIII століття англійського планування з погано збереженою садибою Валевських (ХІХ століття) в стилі палацу-шале (зараз - районна бібліотека).

Селище Гоща рощташоване на річці Горинь, на трасі Київ-Чоп в 30 кілометрах на схід від Рівного.

Деякий час Гощею володів український шляхтич Адам Кисіль.

Сплануй своє перебування у Гощі

Що подивитися та куди піти в Гощі

Цікаві місця та музеї Гощі

Водяний млин

Пам'ятка архітектури

Дерев'яна триповерхова будівля водяного млина на річці Корчиці (притока Горині) побудовано в Гощі у XVIII-XIX століттях.

В даний час млин не працює, практично затоплено перший поверх, проте збереглася частина обладнання, яке досі залишається в будівлі.

вулиця Застав'я

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту

Гощанський Покровський монастир

Храм , Пам'ятка архітектури

Гощанський православний монастир заснований у 1639 році при Михайлівській церкві, яка, як свідчить охоронна табличка, була побудована в Гощі в 1632 році.

Засновницею монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ'я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним.

Щоразу храм перебудовувався, але не втратив своїх виразних рис. Зокрема, віконні отвори зберегли первісні злегка стрілчасті контури - відлуння готичної архітектури. Сучасний вид споруда набула в результаті реконструкції 1888 року. Поряд було споруджено теплу Миколаївську церкву з прибудованим до неї корпусом келій.

За радянської влади приміщення використовувалися в господарських цілях. На даний час відреставровані храми входять до комплексу Свято-Покровського Гощанського жіночого монастиря.

вулиця Тараса Шевченка, 3

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту

Садиба Ленкевичів-Валевських (Музей "Погорина")

Музей/галерея , Палац/садиба

Садиба поміщиків Ленкевичів-Валевських у Гощі є видатною пам’яткою палацового модерну в резиденціальній архітектурі Волині ХІХ століття, втіленням модерністичної естетики у волинське садово-паркове будівництво. Палац є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Гощанський маєток з парком в англійському стилі та одноповерховим дерев'яним будинком заклав наприкінці XVIII століття Станіслав Костка Ленкевич із роду Ленкевичів-Іпохорських, яким Гоща належала з початку XVIII століття. У 1852 році садиба перейшла у власність Октавії Ленкевич, яка вийшла заміж за графа Міхала Валевського. Приблизно у цей період був збудований нинішній палац у стилі швейцарського шале – альпійського будиночка з фахверковими фасадами, мансардним поверхом, декоративною вежею та балконом над ґанком у стилі модерн. Останніми власниками були російські поміщики Ісакови.

За радянських часів палац сильно видозмінили, надбудувавши другий поверх, добудувавши друге крило замість декоративної вежі і частково обклавши фасади керамічною плиткою, проте головний фасад залишився близьким до первісного. Тривалий час будівля використовувалася як районна бібліотека.

2017 року садиба Ленкевичів-Валевських перейшла на баланс Гощанської селищної ради, розпочалися реставраційні роботи. Зараз тут розгортається експозиція Гощанський історико-етнографічного музею "Погорина".

Гощанський парк площею 7 гекатрів є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Серед його зелених насаджень можна знайти реліктове дерево гінкго, яке також називають "динозавровим деревом". Також ростуть болотний дуб з кроною пірамідальної форми, червонолистий клен Шведлера, сосна Веймутова з дрібною шовковистою хвоєю та довгими вузькими шишками, софора японська, що нагадує білу акацію, але не має колючок.

вулиця Садова, 5

Рейтинг

Додати до обраного

Додати до маршруту