Село Захарівка розташоване у верхів'ях річки Березівки за 25 кілометрів на північ від Олександрії. Адміністративно входить до складу Великоандрусівської громади Олександрійського району Кіровоградської області.
За часів Гетьманщини на цьому місці існували козацькі хутори Бугалка і Макрагово, які вперше позначені на карті відомого французького військового інженера Даниїла де Боскета у 1775 році. Згодом власником хутора Макрагово став поручик Павло Фурман, перейменувавши його на Фурманівку, а його син Захарій Фурман дав селу сучасну назву.
Збереглася дерев'яна комора 1869 року, яку можна було переміщати з місця на місце на дубових колодах.
В роки Голодомору в Захарівці загинуло 428 осіб. Встановлено пам'ятник бійцям 116-ї Харківської стрілецької дивізії, які ...
Село Захарівка розташоване у верхів'ях річки Березівки за 25 кілометрів на північ від Олександрії. Адміністративно входить до складу Великоандрусівської громади Олександрійського району Кіровоградської області.
За часів Гетьманщини на цьому місці існували козацькі хутори Бугалка і Макрагово, які вперше позначені на карті відомого французького військового інженера Даниїла де Боскета у 1775 році. Згодом власником хутора Макрагово став поручик Павло Фурман, перейменувавши його на Фурманівку, а його син Захарій Фурман дав селу сучасну назву.
Збереглася дерев'яна комора 1869 року, яку можна було переміщати з місця на місце на дубових колодах.
В роки Голодомору в Захарівці загинуло 428 осіб. Встановлено пам'ятник бійцям 116-ї Харківської стрілецької дивізії, які загинули під час звільнення Захарівки від німецьких окупантів у 1943 році.
Напередодні створення Кременчуцької ГЕС наприкінці 1950-х років до Захарівки були переселені мешканці кількох сіл Новогеоргіївського району, які були затоплені водами Кременчуцького водосховища.
Село Захарівка розташоване у верхів'ях річки Березівки за 25 кілометрів на північ від Олександрії. Адміністративно входить до складу Великоандрусівської громади Олександрійського району Кіровоградської області.
За часів Гетьманщини на цьому місці існували козацькі хутори Бугалка і Макрагово, які вперше позначені на карті відомого французького військового інженера Даниїла де Боскета у 1775 році. Згодом власником хутора Макрагово став поручик Павло Фурман, перейменувавши його на Фурманівку, а його син Захарій Фурман дав селу сучасну назву.
Збереглася дерев'яна комора 1869 року, яку можна було переміщати з місця на місце на дубових колодах.
В роки Голодомору в Захарівці загинуло 428 осіб. Встановлено пам'ятник бійцям 116-ї Харківської стрілецької дивізії, які ...
Село Захарівка розташоване у верхів'ях річки Березівки за 25 кілометрів на північ від Олександрії. Адміністративно входить до складу Великоандрусівської громади Олександрійського району Кіровоградської області.
За часів Гетьманщини на цьому місці існували козацькі хутори Бугалка і Макрагово, які вперше позначені на карті відомого французького військового інженера Даниїла де Боскета у 1775 році. Згодом власником хутора Макрагово став поручик Павло Фурман, перейменувавши його на Фурманівку, а його син Захарій Фурман дав селу сучасну назву.
Збереглася дерев'яна комора 1869 року, яку можна було переміщати з місця на місце на дубових колодах.
В роки Голодомору в Захарівці загинуло 428 осіб. Встановлено пам'ятник бійцям 116-ї Харківської стрілецької дивізії, які загинули під час звільнення Захарівки від німецьких окупантів у 1943 році.
Напередодні створення Кременчуцької ГЕС наприкінці 1950-х років до Захарівки були переселені мешканці кількох сіл Новогеоргіївського району, які були затоплені водами Кременчуцького водосховища.
Захарівський музей історії
Музей/галерея
Музей історії в Захарівці вважається одним із найбільших сільських музеїв Кіровоградської області – його фонди налічують понад 13 тисяч предметів лише основного фонду. Експозиція розміщується у 15 кімнатах колишнього дитячого садка.
Основу колекції музею становлять матерали про 116-ту Харківську стрілецьку дивізію, яка звльнила Захарівку від німецьких окупантів у 1943 році. Пошуківцям вдалося встановити імена близько сотні загиблих героїв, що поховані у братській могилі на території села. Представлені фрагменти зброї та військового спорядження.
В етнографічному розділі експонуються речі, збережені жителями сіл Новогеоргіївського району, які були затоплені у 1960-х роках водами Кременчуцького водосховища під час будівництва Кременчуцької ГЕС. Серед них – меблі, предмети домашнього вжитку, знаряддя праці, світлини, іграшки, листівки. Представлена колекція вишиванок і старовинних рушників, серед яких весільний рушник, вишитий у 1813 році.
Вражають колекції старовинних музичних інструментів, а також ручних, кишенькових та настінних годинників, яких представлено близько 1,5 тисяч екземплярів.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Кіровоградська |