Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під ча ...
Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під час молдавських походів тут зупинявся польський король Ян III Собеський. З тих часів зберігся й костел домініканців (1661 рік). Село і замок надалі належали Галицьким, Потоцьким, Стадницьким.
В 1817 році побудована церква Пресвятої Богородиці (в 1918-1928 роках перебудована в камені).
Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під ча ...
Покутське селище Чернелиця розкинулося поруч з Дністром в 20 кілометрах на північ від Городенки.
Відоме з 1420-1440 років як Черлениця. Назва, ймовірно, перейшло від маленької річечки з дном червоного (черленого) відтінку, яка протікає через село. Однак існує легенда, що назва Чорнолиця дав селу князь Михайло Чорторийський на честь своєї дружини, яка відрізнялася смуглявістю шкіри і чорнотою волосся (інші легенди розповідають про самогубство княгині, яка чи то зрадила чоловікові в його відсутність, то чи не виконала його важливий наказ).
Чорторийські отримали Чернелицю у володіння в XVII столітті після шляхтичів Язловецьких. Саме тоді почалося будівництво Чернелицького замку, що зберігся дотепер. Під час молдавських походів тут зупинявся польський король Ян III Собеський. З тих часів зберігся й костел домініканців (1661 рік). Село і замок надалі належали Галицьким, Потоцьким, Стадницьким.
В 1817 році побудована церква Пресвятої Богородиці (в 1918-1928 роках перебудована в камені).
Чернелицький замок
Замок/фортеця
Чернелицький замок у XVII сторіччі був одним із найпотужніших східних форпостів Речі Посполитої.
Побудований в 1659 році брацлавським воєводою Михайлом Чарторийським, про що свідчить його герб "Погон" на надбрамній вежі. З іншого боку розміщено герб "Пілава" дружини князя, Єфросинії Станіславіцької (з нею пов'язана легенда про смуглолицю господиню замку, яка наклала на себе руки після зради чоловікові).
Замок квадратний у плані, з високими стінами на земляних валах та чотирма бастіонами по кутках. Він відіграв важливу роль у ході польсько-турецьких воєн, польські війська зберігали тут зброю та припаси. Польський король Ян III Собеський неодноразово зупинявся у замку під час молдавських походів.
Як магнатська резиденція замок проіснував до 1817 року, коли помер останній його господар Миколай Ценський. За радянських часів на території розміщувалася лікарня.
Нині замок у занедбаному стані.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |