Верховина

Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.

Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.

Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.

Музей гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря" відкрив у себе вдома у Верховині гуцульський музикант Микола Іллюк, керівник ансамблю "Гуцули".

Будинок Іллюка розташований на горі у присілку Швейково.

В експозиції представлено традиційні гуцульські костюми, предмети побуту та понад сотню народних музичних інструментів. Господар проводить екскурсії, розповідаючи про походження гуцулів, їх життя та ремесла, обряди та традиції. На більшості представлених музичних інструментів він грає.

Пропонує відвідувачам майстер-класи гри на знаменитій гуцульській трембіті, дримбі, цимбалах, дуді.

Приватний музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у 1999 році відкрив у своєму будинку верховинський музикант та колекціонер Роман Кумлик.

Експонати для музею він збирав упродовж 30 років. Це і народний одяг із льону та шкіри, і розписні глиняні тарілки, і гуцульські топірці-бартки, і грошові знаки різних часів, і багато інших старовинних речей та предметів народного побуту.

Найбільшою різноманітністю відрізняється колекція народних музичних інструментів: скрипки, трембіти, цимбали, дримби, кобзи. Особливою гордістю колекції є гуцульська волинка – дуда.

Раніше екскурсії проводив сам господар музею, супроводжуючи розповідь про кожен інструмент виконанням народних мелодій та пісень. Після смерті музиканта гостей приймає його донька Наталія.

Про відвідування музею музичних інструментів Романа Кумлика необхідно домовлятися заздалегідь.

Приватний музей "Галєрія гуцульських традицій та обрядів" створила у Верховині краєзнавиця Павла Рашковська.

Особливістю музею є інтерактивна форма знайомства відвідувачів з гуцульськими традиціями та обрядами. Господиня музею проводить екскурсії у формі розмови з відвідувачами за столом з карпатським чаєм та випічкою.

В експозиції представлена велика кількість гуцульських вишиванок та інших елементів народного вбрання, який відвідувачі можуть приміряти. Екскурсію доповнює майстеркласи із зав’язування хустки та гри на дримбі.

Під замовлення в "Галєрії" можна організувати вечерю з традиційними гуцульськими стравами та настоянками на карпатських травах.

Також господиня музею проводить авторські екскурсії Верховиною.

Музей гуцульської магії розмістився в одному із комплексів відпочинку на околиці Верховини, яка вважається неформальною столицею Гуцульщини.

Його мета - зберегти пам'ять про відомих карпатських знахарів і провидців, яких тут називають мольфарами.

В музеї представлені речі, якими користувалися маги-мольфари та які розповідають про давню гуцульську магію.

На базі музею гуцульської магії також проводяться майстер-класи з виготовлення оригінальних чайних ложок з дерева, прядіння ниток з вовни, дзеркальної каліграфії.