Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".
Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.
В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.
В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську ...
Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".
Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.
В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.
В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську церкву. Графи Естерхазі, які володіли Городком в XVIII-XIX століттях, перебудували недіючий вже монастир на аристократичну резиденцію в стилі класицизму. В радянський час там розмістили туберкульозний санаторій, а зараз це Свято-Миколаївський Городоцький монастир.
Останній власник Городка барон Федір Штейнгель вніс великий внесок в розвиток села - при ньому було відкрито початкову школу і лікарню, а також перший на Волині краєзнавчий музей на основі результатів його археологічних розкопок в селі. Центральна вулиця Городка тепер носить ім'я барона Штейнгеля.
Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".
Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.
В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.
В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську ...
Село Городок на річці Устя розташоване в 10 кілометрах на північний захід від Рівного, поруч з трасою Н-22 "Рівне - Луцьк".
Вперше в документах згадується в 1443 році як власність литовського князя Свидригайла. Назва вказує на те, що вже тоді на великому острові, що омивається двома рукавами Усті, було якесь укріплення.
В 1475 році Городок перейшов у власність князів Несвижських, потім - княгині Марії Рівненської.
В 1517 році, коли княгиня Гольшанська подарувала Городок Києво-Печерській лаврі, в стінах Городоцького замку було засновано православний монастир, який став потім резиденцією греко-католицьких єпископів. В 1740 році єпископ Атанасій Шептицький побудував при монастирі Миколаївську церкву. Графи Естерхазі, які володіли Городком в XVIII-XIX століттях, перебудували недіючий вже монастир на аристократичну резиденцію в стилі класицизму. В радянський час там розмістили туберкульозний санаторій, а зараз це Свято-Миколаївський Городоцький монастир.
Останній власник Городка барон Федір Штейнгель вніс великий внесок в розвиток села - при ньому було відкрито початкову школу і лікарню, а також перший на Волині краєзнавчий музей на основі результатів його археологічних розкопок в селі. Центральна вулиця Городка тепер носить ім'я барона Штейнгеля.
Городоцький Свято-Миколаївський монастир
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир заснований у XVI сторіччі, коли княгиня Анастасія Вільшанська подарувала Києво-Печерській лаврі свій маєток Городок із замком на острові посеред річки Устя.
За часів Руїни, коли Україна була поділена між Польщею та росією, монастир перейшов греко-католикам і став резиденцією єпископів. У 1740 році кам'янецький єпископ Атанасій Шептицький збудував на острові кам'яний храм Святого Миколи Мирлікійського. Тим самим періодом датують і кам'яний корпус келій, що примикає до церкви з півдня.
Після приєднання Волині до російської імперії новий власник маєтку граф Естергазі перебудував корпус келій до садибного палацу у стилі класицизму та посадив на острові парк. В кінці ХІХ століття барон Феодор фон Штейнгель побудував на північний схід від храму три нові корпуси і розмістив в одному з них перший на Волині краєзнавчий музей.
Під час Другої світової війни у палаці розміщувався військовий шпиталь, потім обласний туберкульозний санаторій. У 1991 році комплекс келій перейшов у розпорядження УПЦ московського патріархату, яка відродила Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир. Водночас храм Святого Миколая належить Православній церкві України.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Рівненська |