Рихли

Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир заснований у 1666 році чернігівським полковником Василем Многогрішним.

У 1757 році було побудовано невелику Миколаївську церкву, а в 1754-1760 роках – п'ятибанний Миколаївський собор. У 1767 році коштом гетьмана Івана Самойловича зведено дзвіницю з надбрамною церквою Іоанна Предтечі. Також діяв печерний комплекс, який частково зберігся до наших днів. У 1749 році охтирський полковник Федір Качанівський подарував обителі унікальний ковчег-охоронець, який до 1922 році перебував на головному престолі Рихлівського монастиря, а потім був переданий Чернігівському державному музею.

До кінця радянського періоду від монастирського комплексу залишилися лише руїни вітальні, келій та монастирських стін. У 2006 році обитель знову набула статусу монастиря УПЦ московського патріархату, проводяться відновлювальні роботи.

"Цар-дубом" називають багатовіковий монастирський дуб у селі Рихли, ботанічну пам'ятку природи місцевого значення. Його вік оцінюють у 800 років.

За легендою, з вершини цього величезного дерева, що височіє над усім лісовим масивом, під час Північної війни зі Швецією (1700-1721 роки) розвідники Петра І стежили за маневрами військ шведського короля Карла XII.

Стовбур монастирського дуба в діаметрі сягає 1,8 метри, висота - 24 метри. У 2010 році на конкурсі "Національне дерево України" рихлівський "Цар-дуб" посів 3 місце в номінації "Естетично цінні дерева".

Поруч росте ще один дуб-довгожитель із величезним дуплом у стволі.

Старовинна ялина алея віком понад 100 років – заповідний об'єкт (ботанічна пам'ятка природи місцевого значення).

На сьогодні це 79 тридцятиметрових дерев, які з обох боків оточують дорогу до монастирських печер.