Прекрасний 19-купольний собор Святої Софії в Києві - найдавніша архітектурна пам'ятка Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Храмовий комплекс Софійського монастиря розташований в історичному центрі Києва, на Старокиївській горі, в межах Міста князя Ярослава.

Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий в 1011 році, а побудований він був не пізніше 1018 року. Раніше вважалося, що собор зведений в 1037 році на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в "Повісті временних літ". Грандіозна на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Святої Софії в Константинополі.

Нинішній сти ...

Прекрасний 19-купольний собор Святої Софії в Києві - найдавніша архітектурна пам'ятка Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Храмовий комплекс Софійського монастиря розташований в історичному центрі Києва, на Старокиївській горі, в межах Міста князя Ярослава.

Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий в 1011 році, а побудований він був не пізніше 1018 року. Раніше вважалося, що собор зведений в 1037 році на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в "Повісті временних літ". Грандіозна на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Святої Софії в Константинополі.

Нинішній стиль українського бароко храм отримав за часів гетьмана Івана Мазепи внаслідок ініційованої митрополитом Петром Могилою реконструкції, проведеної в XVII столітті італійським архітектором Октавіано Манчіні. В інтер'єрах збереглися безцінні давньоруські мозаїки і фрески, серед яких культовий мозаїчний образ Богоматері Оранти.

Софійський собор був головним храмом Київської держави, під його склепіннями відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори і прийоми. У храмі поховані князь Ярослав Мудрий, його дружина Ірина (Інгігерда) і син Всеволод з сім'єю, князь Володимир Мономах, багато київських митрополитів. Цінним джерелом історичних відомостей є численні стародавні графіті, які можна вважати неофіційним літописом Софійського собору і всієї Руси-України ХІ-ХVIII століть.

Сьогодні Національний заповідник "Софія Київська" об'єднує 77 пам'яток архітектури. Навколо собору розташовані монастирські споруди XVII-XVIII століть: будинок митрополита, братський корпус, бурса, трапезна, пекарня, келії і готель. Комплекс оточений стіною з воротами Заборовського і південною в'їзною вежею. Дзвіниця, що виконує роль головної брами, відкрита для відвідування.

На площі перед дзвіницею знаходиться могила патріарха Української православної церкви Київського патріархату Володимира, похованого біля входу в Софію в "чорний вівторок" 18 липня 1995 року після жорстокого зіткнення віруючих з міліцією.

Також перед входом встановлена тактильна модель собору з рельєфними табличками. Територія заповідника стає доступнішою, створюється інклюзивний інформаційний центр.

Окремими об'єктами заповідника є Золоті ворота, Андріївська церква та Кирилівська церква в Києві, Генуезька фортеця в Криму.

Прекрасний 19-купольний собор Святої Софії в Києві - найдавніша архітектурна пам'ятка Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Храмовий комплекс Софійського монастиря розташований в історичному центрі Києва, на Старокиївській горі, в межах Міста князя Ярослава.

Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий в 1011 році, а побудований він був не пізніше 1018 року. Раніше вважалося, що собор зведений в 1037 році на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в "Повісті временних літ". Грандіозна на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Святої Софії в Константинополі.

Нинішній сти ...

Прекрасний 19-купольний собор Святої Софії в Києві - найдавніша архітектурна пам'ятка Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Храмовий комплекс Софійського монастиря розташований в історичному центрі Києва, на Старокиївській горі, в межах Міста князя Ярослава.

Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий в 1011 році, а побудований він був не пізніше 1018 року. Раніше вважалося, що собор зведений в 1037 році на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в "Повісті временних літ". Грандіозна на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Святої Софії в Константинополі.

Нинішній стиль українського бароко храм отримав за часів гетьмана Івана Мазепи внаслідок ініційованої митрополитом Петром Могилою реконструкції, проведеної в XVII столітті італійським архітектором Октавіано Манчіні. В інтер'єрах збереглися безцінні давньоруські мозаїки і фрески, серед яких культовий мозаїчний образ Богоматері Оранти.

Софійський собор був головним храмом Київської держави, під його склепіннями відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори і прийоми. У храмі поховані князь Ярослав Мудрий, його дружина Ірина (Інгігерда) і син Всеволод з сім'єю, князь Володимир Мономах, багато київських митрополитів. Цінним джерелом історичних відомостей є численні стародавні графіті, які можна вважати неофіційним літописом Софійського собору і всієї Руси-України ХІ-ХVIII століть.

Сьогодні Національний заповідник "Софія Київська" об'єднує 77 пам'яток архітектури. Навколо собору розташовані монастирські споруди XVII-XVIII століть: будинок митрополита, братський корпус, бурса, трапезна, пекарня, келії і готель. Комплекс оточений стіною з воротами Заборовського і південною в'їзною вежею. Дзвіниця, що виконує роль головної брами, відкрита для відвідування.

На площі перед дзвіницею знаходиться могила патріарха Української православної церкви Київського патріархату Володимира, похованого біля входу в Софію в "чорний вівторок" 18 липня 1995 року після жорстокого зіткнення віруючих з міліцією.

Також перед входом встановлена тактильна модель собору з рельєфними табличками. Територія заповідника стає доступнішою, створюється інклюзивний інформаційний центр.

Окремими об'єктами заповідника є Золоті ворота, Андріївська церква та Кирилівська церква в Києві, Генуезька фортеця в Криму.