Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.
Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".
Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.
Міська влада вирішила розмістити монумент на Соф ...
Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.
Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".
Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.
Міська влада вирішила розмістити монумент на Софіївській площі, де в 1648 році кияни зустрічали козацькі полки на чолі з Хмельницьким, які вступили до міста після перемоги над польською шляхтою. Вісім років пішло на суперечки про місце встановлення та розміщення пам'ятника, внаслідок чого гетьман став "загрожувати" булавою не Варшаві, а кудись у бік Москви. Лише в 1886 році архітектор Володимир Миколаїв розпочав спорудження постаменту з гранітних брил, що залишилися після зведення опор Ланцюгового мосту.
Відкриття монумента відбулося у день 900-річчя хрещення Русі.
Після радянсько-української війни написи на постаменті "Хочемо під царя східного, православного" та "Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія" були замінені на одну лаконічну: "Богдан Хмельницький. 1888".
З того часу площа навколо пам'ятника неодноразово ставала ареною важливих суспільно-політичних подій, як у революційні часи початку XX століття, так і зараз – зазвичай тут проводять мітинги та демонстрації націонал-патріоти.
Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.
Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".
Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.
Міська влада вирішила розмістити монумент на Соф ...
Пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому – один із найстаріших та найвидатніших міських монументів, візитна картка Києва.
Ідея його встановлення належить професору Михайлу Максимовичу, історику Миколі Костомарову, поету Михайлу Юзефовичу та художнику Михайлу Микешину, який переконав царя Олександра II розпочати збір пожертв на пам'ятник "тому, хто повернув руському народу Київську святиню, хто врятував, можливо, православ'я на берегах Дніпра".
Задуману Микешиним багатофігурну композицію пам'ятника довелося значно спростити з фінансових та політичних міркувань, виключивши антипольські та антисемітські елементи. Ідею втілили у бронзі петербурзькі скульптори Пій Веліонський та Артемій Обер.
Міська влада вирішила розмістити монумент на Софіївській площі, де в 1648 році кияни зустрічали козацькі полки на чолі з Хмельницьким, які вступили до міста після перемоги над польською шляхтою. Вісім років пішло на суперечки про місце встановлення та розміщення пам'ятника, внаслідок чого гетьман став "загрожувати" булавою не Варшаві, а кудись у бік Москви. Лише в 1886 році архітектор Володимир Миколаїв розпочав спорудження постаменту з гранітних брил, що залишилися після зведення опор Ланцюгового мосту.
Відкриття монумента відбулося у день 900-річчя хрещення Русі.
Після радянсько-української війни написи на постаменті "Хочемо під царя східного, православного" та "Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія" були замінені на одну лаконічну: "Богдан Хмельницький. 1888".
З того часу площа навколо пам'ятника неодноразово ставала ареною важливих суспільно-політичних подій, як у революційні часи початку XX століття, так і зараз – зазвичай тут проводять мітинги та демонстрації націонал-патріоти.
Останнє оновлення
25.03.2024
Категорії | Пам'ятник/монумент |
---|---|
Дата заснування | 1888 рік |
Адреса |
Софіївська площа
Київ |
Координати | 50.45361111° N, 30.51638889° E Координати скопійовано |
Додаткові сервіси |
Додайте практичну або описову інформацію, фото, посилання