Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського ...

Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського купецького (будинок 26; нині Будинок техніки) та Земельного (будинок 28 ; нині автотранспортний технікум).

На початку XX століття забудову площі доповнив готель "Метрополь", багатоквартирний житловий будинок страхового товариства "Росія" (будинок 1/17; нині Палац праці), будівля Азовсько-Донського банку (будинок 14; нині "Укрбізнесбанк") та інші.

В 1919 році Миколаївську площу назвали ім'ям члена Харківського підпільного обкому КП(б)У Мойсея Тевелєва. За радянських часів для прокладання трамвайної колії було знесено будівлю біржі та Миколаївську церкву.

Під час Другої світової війни багато будівель було зруйновано. Після звільнення міста харків'яни відновили майдан, зокрема бекетівські будинки. Довгий час площа мала ім'я революціонера Тевелєва, потім - Радянської України. З 1996 року - майдан Конституції.

В 2012 році в центрі майдану Конституції відкрили Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

2 березня 2022 року, під час боїв за Харків в ході російсько-української війни, майдан Конституції в Харкові був обстріляний російською армією. Сильних руйнувань зазнав Палац праці. Постраждали сусідні до нього будівлі, зокрема прилеглий житловий будинок, будівля міської ради Харкова та інші.

Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського ...

Майдан виник одночасно з Харківською фортецею та до XIX століття називався Ярмарковою площею (з 1659 року тут проходив щорічний Успенський ярмарок, що до середини XIX століття став одним з найбільших в країні).

Взимку площа була улюбленим місцем катання на санях. З часом площа отримала назву Миколаївської на честь однойменної церкви, яка розташовувалась на ній.

В ХІХ столітті на майдані з'явилися перші муровані будівлі. Зокрема, Дворянське зібрання, біля якого стояли дві гармати, що колись перебували на озброєнні Харківської фортеці (не збереглися). Навпроти за проєктом архітектора Олексія Бекетова були споруджені будівлі банків: Петербурзького міжнародного (будинок 22; нині Центральне відділення Ощадбанку), Волзько-Камського (будинок 24; нині Театр ляльок), Московського купецького (будинок 26; нині Будинок техніки) та Земельного (будинок 28 ; нині автотранспортний технікум).

На початку XX століття забудову площі доповнив готель "Метрополь", багатоквартирний житловий будинок страхового товариства "Росія" (будинок 1/17; нині Палац праці), будівля Азовсько-Донського банку (будинок 14; нині "Укрбізнесбанк") та інші.

В 1919 році Миколаївську площу назвали ім'ям члена Харківського підпільного обкому КП(б)У Мойсея Тевелєва. За радянських часів для прокладання трамвайної колії було знесено будівлю біржі та Миколаївську церкву.

Під час Другої світової війни багато будівель було зруйновано. Після звільнення міста харків'яни відновили майдан, зокрема бекетівські будинки. Довгий час площа мала ім'я революціонера Тевелєва, потім - Радянської України. З 1996 року - майдан Конституції.

В 2012 році в центрі майдану Конституції відкрили Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

2 березня 2022 року, під час боїв за Харків в ході російсько-української війни, майдан Конституції в Харкові був обстріляний російською армією. Сильних руйнувань зазнав Палац праці. Постраждали сусідні до нього будівлі, зокрема прилеглий житловий будинок, будівля міської ради Харкова та інші.