Пам'ятки Київської області

Свято-Троїцький Китаївський монастир (Китаївська пустинь) усамітнено розташований у районі, який через складний рельєф називають Мишоловкою.

Засновником вважають князя Андрія Боголюбського (XII сторіччя), прозваного Китаєм. За іншою версією, назва походить від тюркського слова "китай", що означає "стіна" або "фортеця".

До XVII століття тут був невеликий лаврський скит із печерами. В 1767 році збудовано Свято-Троїцький храм, потім дзвіницю, трапезну, житлові корпуси, богодільню та інші будівлі.

Вхід у печери вільний.

Свято-Троїцький собор було збудовано на центральній площі Яготина в 1800 році з ініціативи гетьмана України Кирила Розумовського.

Храм було виконано у формі ротонди.

Був повністю знищений в 1936 році. В 1999 році почалися відновлювальні роботи, які тривали протягом 17 років. 2 січня 2016 року Святійший Патріарх Київський Філарет освятив новозбудований Троїцький собор.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Переяславі знаходиться у західній частині колишнього дитинця, на місці однойменного храму, закладеного ще в XII сторіччі.

До руйнування татарами у XIII столітті він служив домашньою церквою переяславським князям. В 1586 році князь Василь Острозький відбудував храм уже як військовий собор. Саме тут 8 січня 1654 року козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким склала присягу на вірність московському цареві. Через рік під час великої пожежі дерев'яна будівля згоріла.

Сучасні архітектурні форми - п'ятикупольний храм у псевдовізантійському стилі - собор набув у кінці ХІХ століття. Церква досі діє.

В червні 2022 року Успенський собор приєднався до Православної церкви України.

Синагога "Бейкер" (пекарів) у Василькові зведена на початку ХХ століття на місці дерев'яного єврейського молитовного будинку.

Цегляна двоповерхова будівля синагоги має характерні ознаки єврейської культової споруди, пишно декорована з використанням елементів середньовічної архітектури.

В 1927 році синагогу "Бейкер" закрили, будівлю передали Південно-Західній залізниці та перебудували під залізничний вокзал "Васильків-2".

Наразі будівля знаходиться у комунальній власності, до останнього часу в ній проживали кілька сімей.

Синагога Розенберга на Подолі – головна синагога Києва, найстаріший із юдаїстських храмів міста.

Будівля в мавританському стилі за проєктом архітектора Миколи Горденіна побудована в 1894-1895 роках. Тоді будувати синагоги у Києві було заборонено, тому офіційно єврейський будинок зборів зводився як приватний особняк Габрієля-Якова Геселевича Розенберга. Лише після завершення будівництва Розенберг отримав дозвіл на відкриття молельного будинку.

В 1916 році коштом барона Володимира Гінзбурга та відомого мецената Лева Бродського хоральна синагога була значно розширена.

В 1929 році радянська влада закрила синагогу, в будівлі розмістили клуб. Після Другої світової війни єврейська громада Києва домоглася повернення святині під умову проведення відновлювальних робіт, і тривалий час це була єдина діюча синагога у Києві.

Наразі при синагозі Розенберга діють навчальні заклади, общинний центр (єврейська громада столиці налічує 25 тисяч осіб), мацепекарня, кошерна їдальня та міква (резервуар для обмивання).

Синявська страусина ферма розташована на виїзді з Синяви у бік села Бушеве, навпроти Божої гори.

Заснована у 2002 році родиною місцевого жителя Василя Ковінька. Невелике стадо страусів міститься у вольєрах. Проводяться екскурсії. У літній період працює кафе, де можна скуштувати страусятини та страусиних яєць. У комплекс також входить міні-зоопарк із пташником.

Сирецький парк у Києві – пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Закладений в кінці ХІХ століття німцем Мейєром як показовий парк декоративних культур при квітковому господарстві. Досі збереглися висаджені на той час тиси, туї, ялини, клени та липи.

Роботи з розширення території парку, формування декоративних дерево-чагарникових груп, а також розширення колекції декоративних рослин було продовжено в 50-60 роках XX століття відомим дендрологом, великим ентузіастом своєї справи Миколою Птіціним.

Наразі парк займає територію 6,5 гектарів.

Дендропарк не має власного входу. Щоб потрапити на його територію, потрібно пройти через прохідну агрофірму "Квіти України".

Сімейний екопарк "Ясногородка" під Києвом є великим відпочинково-розважальним комплексом, що функціонує на базі найбільшої в Україні племінної страусової ферми "Долина страусів". Комплекс на зеленій території зі струмком і ставками пропонує різноманітні розваги для дітей і дорослих. 

Перших 36 страусів завезли в Ясногородку ще в 2001 році. Зараз же на території близько 20 гектарів проживає понад 400 птахів. Серед них білі страуси Нанду з Південної Америки, австралійські Ему та африканські страуси. Дорослі страуси живуть сім’ями: один самець і кілька самок, а птахи-підлітки – разом в окремих вольєрах. Відвідування ферми передбачене у супроводі гіда з екскурсією, що триває близько півгодини.

Ясногородська страусина ферма поєднана із зоопарком, в якому є олені, лами, альпаки, верблюди, дикі свині, єноти, кролі, вівці, кози та багато птахів. Тварин можна годувати кормом, який продається на місці. Контактна зона дозволяє ближче поспілкуватися зі свійськими тваринами.

Для активного відпочинку з дітьми облаштовано парк розваг "Яснограй", де є шахта-лабіринт, батути, швидкісний спуск на зіп-лайні, електромобілі, футбол. У вихідні працюють аніматори.  

Екопарк має виноробню, що виробляє вина з власних виноградників, великий погріб з музеєм та дегустаційною залою. На території працює ресторан локоварства Ferma, що пропонує авторські страви з екологічних продуктів, вирощених на фермі. У весняно-літній час працює вулична барбекю зона Grill&Chill Park зі сценою для виступу гуртів. У сувенірній крамниці можна придбати фермерські сири та м'ясні продукти, авторське вино, сувеніри зі шкіри, яєць та пір’я страуса, лікувальну косметику.

На території екопарку можна переночувати в комфортабельному глемпінгу з шатрами купольного типу, що має криту лаунж-зону та майданчик для вечірнього багаття. У 2024 відкриється повноцінний готель. Влітку працює великий сімейний басейний комплекс, що включає 6 окремих басейнів: 2 дитячі та 4 для дорослих. Біля басейнів є фудкорт зі страусиними спеціалітетами, піцею, бургерами та коктейлями.

Щороку восени проводиться фестиваль "Сімейний винороб", під час якого можна продегустувати авторські вина екоферми та надавити виноград на своє авторське вино під наглядом професійного винороба. Також екопарк щороку проводить Родинну Масницю в Ясногородці.

Коштовний літопис України у ювелірних виробах із дорогоцінних металів та коштовного каміння від епохи бронзи й античності до сучасності пропонує для ознайомлення Скарбниця Національного музею історії України в Києві.

Це музей українських історичних коштовностей, що є філією Національного музею історії України. Розташовується в Ковнірівському корпусі Києво-Печерської лаври – пам'ятці архітектури доби українського бароко, зведеній у середині XVII століття за проєктом київського архітектора Стефана Ковніра.

Скарбниця заснована у 1963 році як Золота комора Державного історичного музею. Основою експозиції стала колекція золотих прикрас, знайдених археологом Олексієм Тереножкіним у 1954 році під час розкопок скіфського кургану IV сторіччя до нашої ери в Мелітополі. Близько 1500 експонатів різних епох надійшли з колекції київського мецената Богдана Ханенка.

З творчістю українського, російського та західноєвропейського золотарства знайомлять ювелірні прикраси, посуд, предмети церковного призначення, виконані талановитими майстрами в стилях бароко, рококо та класицизму. Також представлена унікальна колекція єврейського церемоніального срібла.

Зараз фонди музею налічують понад 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з золота, срібла і коштовного каміння. Експозиція в дев'яти залах побудована за історико-хронологічним принципом.

Гордістю музею є найбільша за обсягом колекція скіфського золота, зокрема славетна золота пектораль IV сторіччя до нашої ери з розкопок кургану Товста Могила. також представлені пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього середньовіччя, Давньої Русі, українського ювелірного мистецтва XVI – першої чверті XX століття.

Крім оглядової екскурсії експозицією, відвідувачам Cкарбниці Національного музею історії України також пропонують театралізовану екскурсію "Таємниці степових курганів".

Сквер імені Гейдара Алієва відкрито в Києві в 2013 році на території перед будівлею посольства Азербайджану.

Названий на честь культового національного лідера цієї закавказької країни Гейдара Алієва, який обіймав посаду президента Азербайджану в 1993-2003 роках.

Центром паркової композиції стала виконана зі муранського скла та кераміки копія килима "Шейх Сафі" - національного символу Азербайджану. Вниз від неї спускається каскад фонтанів. Паркова стіна символізує фортецю Ічері-шехер – найдавнішу пам'ятку Баку.

У парку висаджені традиційні для Азербайджану дерева: магнолія, клен, тис, сакура, айва, барбарис, кизильник, слива та акація. З цих рослин створена унікальна ландшафтна композиція - карта Азербайджану, яка символізує мир і єдність народу.

Завдяки унікальному художньому освітленню парк особливо гарний у вечірній час.

Сквер створено як подарунок киянам від азербайджанського народу з нагоди 90-річчя Гейдара Алієва. На його території розташований пам'ятник Алієву, встановлений у 2004 році.

Будівля чоловічої гімназії в Сквирі збудована в 1909 році коштом мецената, інженера Всеросійських шляхів Петра Сувчинського.

Будівництво велося за проєктом українського архітектора Олександра Кобелєва, автора будівель Держбанку та Комерційного інституту у Києві.

Сквирську міську чоловічу гімназію відносили до розряду гімназій, які мали найкращі приміщення на території російської імперії. Першим директором навчального закладу в 1909 рці став Іван Росоптовський, але невдовзі його змінив Іван Григорович.

У 1917 році при Сквирській чоловічій гімназії Карлом Болсуновським було відкрито краєзнавчий музей.

Нині це Сквирський Академічний Ліцей.

Міський народний краєзнавчий музей Сквирської міської ради заснований у 1987 році.

Експозиція у 8 залах налічує понад 3600 експонатів. В археологічній колекції представлені речі різних епох, знайдені під час розкопках у навколишніх селах.

Також можна побачити ужиткові речі XV-XX століття.

Окрім цього, музей має виставку військової слави та картинну галерею.

Скульптурна композиція "Сходи" - триметровий арт-об'єкт, встановлений на Русанівській набережній у Києві.

Являє собою сходи з дітьми і собакою, що крокують нею, символізуючи прагнення юності назустріч життю.

Автор роботи скульптури - Олександр Лідаговський, який створив для Пейзажної алеї композицію "Любов-ріка".

Собор Антонія та Феодосія у Василькові – зразок архітектури українського бароко.

Собор на честь преподобних Антонія та Феодосія збудований в середині XVIII сторіччя кріпаком Києво-Печерської лаври Степаном Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладено підземний хід).

Зовні нагадує козелецький собор Різдва Богородиці. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор Тальянець).

В інтер'єрі збереглися розписи Василя Бібібкова. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Храм святого великомученика Георгія Побідоносця має статус Собору залізничників України.

Розташований на Привокзальній площі Київського залізничного вокзалу (Південний термінал). Храм був збудований при спорудженні Південного вокзалу в рекордно короткі терміни (за 72 дні), за що був занесений до Книги рекордів Гіннесса. Ще 40 днів знадобилося, щоб зробити внутрішнє оздоблення храму.

Храм висотою 42 метри виконаний у візантійському стилі. Автором проєкту став визначний український архітектор Роман Сивенький. Доповненням до храму стала дзвіниця в стилі модерн, у вигляді двох арок, що перетинаються. Настінні розписи, виконані майстрами Художньої академії України під керівництвом відомого українського академіка Миколи Титова, вдало поєднують у собі мальовничі біблійні сюжети та яскраві візерунчасті орнаменти. Інтер'єр прикрашає дерев'яний іконостас із різьбленим куполом над вівтарем та позолоченими фігурами ангелів.

Тут зберігається частка мощей Святого Георгія Побідоносця.