Пам'ятки Миколаєва

Дитяче містечко "Казка" в Миколаєві називають українським "Діснейлендом". Кожна споруда розташованого в центрі міста культурно-ігрового комплексу пов'язана з якоюсь відомою казкою чи фольклорним персонажем.

Раніше на цьому місці був міський ринок, а коли в 1982 році його перенесли, на колишньому місці вирішили відкрити дитячий парк розваг. Спочатку відкрили великий павільйон для концертів із золотим півником на даху, потім збудували дерев'яну фортецю та середньовічний кам'яний замок, а також морську гавань з вітрильником "буяном", який є макетом першого судна, побудованого в Миколаєві. Крім того, є тут і два маяки, справжній паровоз, карусель із вченим котом та русалкою з казок Пушкіна. Нині додалися дві нові каруселі різного типу, колесо огляду, автодром.

Центральними фігурами дитячого містечка "Казка" є сонячний годинник.

Старофлотські казарми в Миколаєві - частина комплексу будівель Адміралтейства, яке було побудоване в середині ХІХ століття для морського відомства.

Будівлі казарм споруджено в 1850 році за проєктом архітектора Карла Акройда в стилі класицизму. Приміщення призначалися для матросів флотських екіпажів. У кожній із трьох будівель Старофлотських казарм розміщувалося від 1200 до 2000 осіб. В 1863 році комплекс було передано Олександрівській чоловічій гімназії, яка розміщувалася тут до революції. Після Другої світової війни в західній будівлі розмістився будівельний технікум, а два інших перейшли у відання військових.

У 2012 році на території Старофлотських казарм розпочалося створення музейного містечка. До головної будівлі переїхав Миколаївський краєзнавчий музей, який раніше розміщувався на території костелу Святого Йосипа. Музей був створений у 1913 році на базі кабінету рідкісних речей при штабі Чорноморського флоту, де було зібрано різні знахідки з території Причорномор'я. Вони склали основу колекції, яка зараз налічує вже понад 160 тисяч експонатів.

В експозиції краєзнавчого музею зокрема представлені предмети, знайдені під час археологічних досліджень Ольвії, предмети Київської Русі, зброя козацтва.

Будівлю штабу Чорноморського флоту в Миколаєві збудовано в 1794 році у стилі класицизму за проєктом архітектора Іллі Нейолова.

Якийсь час тут розміщувалася резиденція головного командувача Чорноморського флоту.

З 1978 року приміщення займає Музей суднобудування та флоту. Експозиція демонструє розвиток кораблебудування в Північному Причорномор'ї від найдавніших часів до сучасності - понад 100 моделей кораблів XVIII-XX століть. Зокрема, представлені моделі першого корабля Миколаївської судноверфі - 44-гарматного фрегата "Святий Миколай", легендарного 20-гарматного бригу "Меркурій", бунтівного броненосця "Потьомкін", авіанесучого крейсера "Київ", науково-дослідного судна "Академік" тощо. Також представлені фрагменти старовинних судів, навігаційні прилади, рідкісні карти та документи.

Один із найцікавіших експонатів - діорама "Будівництво перших вітрильних кораблів на миколаївському Адміралтействі".

Перед будинком - Алея флотоводців (бюсти Федора Ушакова, Михайла Лазарєва, Фадея Беллінсгаузена, Павла Нахімова та інших).

Комплекс будівель морського відомства (адміралтейства) в Миколаєві почали створювати в 1788 році під час закладення миколаївської верфі.

Згідно з вказівкою Катеринославського генерал-губернатора Григорія Потьомкіна, комплекс мав замкнуту структуру і був невеликою фортецею. Після реконструкції, проведеної в 1840-х роках за наказом віце-адмірала Михайла Лазарєва, адміралтейство включало корабельну верф з кам'яною огорожею та головними воротами, ливарний та канатний заводи, різні майстерні, триповерхові казарми в стилі класицизму, а також будівлю чоловічої гімназії, в якій зараз знаходиться Миколаївський будівельний коледж.

Більшість оригінальних будівель миколаївського адміралтейства було зруйновано під час Другої світової війни. Нині під адміралтейством розуміють головну адміністративну будівлю Суднобудівного заводу (1951 рік), що відрізняється високим шпилем. Вона відіграє значну містобудівну роль, замикаючи широку і добре озеленену Садову вулицю, служить композиційним центром площі, що сформувалася на її перехресті з вулицею Адміральською. Від старих будівель залишилися лише фундаменти та головні ворота праворуч від будинку зі шпилем.

Перед входом встановлено пам'ятник засновнику Миколаєва та адміралтейства князю Григорію Потьомкіну.

В ніч на 27 квітня 2023 року, в ході широкомасштабної російсько-української війни, Росія атакувала Миколаїв чотирма ракетами типу "Калібр". Одна з ракет влучила в будівлю Адміралтейства. В наслідок ракетного удару зруйноване праве крило історичної будівлі Адміралтейства та суттєво пошкоджено ліве.

Аквапарк Водолій - один із перших аквапарків у країні, відкритий в 1997 році на базі водно-спортивного комплексу.

В залі з трибунами є спортивна ванна розміром 50 на 21 метр, призначена для проведення змагань з плавання на восьми доріжках. Стрибкова ванна розміром глибиною 5,5 метрів обладнана трамплінами і вежами висотою до 10 метрів. У ванні атракціонів розміром 16,5 на 8,5 метрів є швидкісна гірка завдовжки 26 метрів, фонтани, водний потік, водоспади, гідромасаж. Для наймолодших відвідувачів призначена дитяча ванна з фонтанами та водяною парасолькою (температура води +32°С).

Є кафе-бар, сауна, тренажерний зал. Проводяться індивідуальні заняття з плавання.

Галерея мистецтв імені Серафими Сенкевич заснована в Миколаєві в 1998 році при Чорноморському державному університеті імені Петра Могили.

Від 2022 року носить ім'я миколаївської художниці Серафими Сенкевич, яка тривалий час була керівником галереї та стояла у витоків її створення.  

Галерея мистецтв не має своєї власної колекції, а працює із пересувними виставками як миколаївських художників, так і майстрів зі всієї України та країн зарубіжжя.

Георгіївський редут на в'їзді до колишнього села Мала Корениха (тепер це район Миколаєва) є частиною фортифікаційної системи, створеної за часів Кримської війни 1853-1856 років за проєктом відомого інженера Едуарда Тотлебена.

Редут прикривав підступи до Костянтинівської батареї. Усередині розміщувалося багато гармат, пороховий льох, казарми та все необхідне для життєдіяльності людей. Збереглися значні земляні вали.

Стародавнє городище "Дикий сад" - залишки кіммерійського поселення XII сторіччя до нашої ери.

Це місто-порт при впаданні Інгулу до Південного Бугу з'явилося за часів легендарної Трої, за півтисячоліття до заснування давньогрецької Ольвії.

Городище відкрив археолог Феодосій Камінський у 1927 році, регулярні археологічні дослідження ведуться з 1990 року. Однією з перших знахідок став бронзовий котел. Далі було виявлено уламки керамічного посуду, знаряддя праці, кістки тварин - ці знахідки представлені в краєзнавчому музеї.

Розчищено фундаменти стін стародавніх приміщень, залишки двох кам'яних мостів, храмове приміщення сонцеприхильників. У північній частині розкопано фрагмент оборонної стіни та сторожової вежі.

Городище "Дикий сад" було добре укріпленим чорноморським містом-портом, важливим адміністративним та торговим центром, яке приймало судна та сухопутні каравани. Деякі дослідники вважають це поселення протодержавою.

Планується створення музейного комплексу "Городище "Дикий сад".

Каплиця Святого Миколая закладена в Миколаєві в 2004 році на Соборно-Миколаївській площі.

До революції поруч із цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор.

Храм Святого Миколая спроєктував архітектор Олександр Доморацький. Висота від основи до хреста – 16 метрів.

Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері відрізняється староруськими архітектурними формами (архітектор Федір Еппінгер), через суперечки про які будівництво затягнулося на три десятиліття.

Головна святиня, на честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни.

За радянських часів будівля була клубом Заводу імені 61 комунара.

Собор Касперівської ікони Божої Матері повернули віруючим в 1992 році, проведено реконструкцію. Наразі це кафедральний собор Православної церкви України в Миколаєві.

Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший храм Миколаєва. Побудований у 1800 році на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою.

Будівля в стилі класицизму висотою 38 метрів має потужні стіни з тесаного каменю-черепашника. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 році було збудовано дзвіницю, у ній встановлено величезний дзвін вагою понад 8 тон.

Собор було закрито в 1938 році, в приміщенні розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 року собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первісний вигляд.

Католицький костел Святого Йосипа споруджено коштом парафіян-католиків у 1896 році за проєктом архітектора Владислава Домбровського.

В 1934 році був закритий більшовиками. В сусідній будівлі на території було розміщено краєзнавчий музей - один із перших музеїв старожитностей на території колишньої Російської імперії (заснований в 1803 році, зібрано понад 160 тисяч експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброю козацтва та інше.).

З 1992 року в костелі відновлено богослужіння. Останніми роками встановлено орган, відбуваються концерти органної музики. У дворі - колекція кам'яних баб.

Костянтинівська батарея в районі Миколаєва - це штучна гребля на правому березі Бузького лиману, що закінчується укріпленим островом Флагшток.

Споруджена в 1855 році за проєктом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Дамба починається від колишнього села Мала Корениха  (тепер це район міста) навпроти центру Миколаєва йі проходить поперек течії лиману.

Під час Кримської війни вона стала частиною оборонної системи міста, коли виникла загроза його захоплення англо-французькими військами. Розташована на острові артилерійська батарея разом із Кауфманівською батареєю на протилежному березі лиману перекривали вогнем вузький прохід для суден фарватером.

У боях Костянтинівська батарея не брала участі, після закінчення війни батарею було закинуто.

Меморіальну дошку на честь засновника міста Миколаєва, генерала-фельдмаршала, князя Григорія Потьомкіна-Таврійського встановлено в 1999 році на одному з найстаріших будинків Миколаєва.

Скульптор Віктор Макушин. Гранітна дошка з портретом Потьомкіна та словами "Генерал-фельдмаршалу Григорію Олександровичу Потьомкіну, засновнику Миколаєва та творцю Чорноморського флоту" відкрита до 210-річчя міста.

Знаходиться на перехресті вулиці Потьомкінської та пішохідної вулиці Соборної.

Миколаївська астрономічна обсерваторія - історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України.

Заснована адміралом Олексієм Грейгом, який у 1821 році служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією та приладами, навчала штурманів. Має свій меридіан у міжнародних астрономічних атласах.

Збудоване майже два століття тому приміщення обсерваторії збереглися до теперішнього часу у незмінному вигляді. У Круглій залі Головної будівлі та двох астрономічних павільйонах розміщено експозицію музею обсерваторії. В музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти.

Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп "Меридіанний круг Репсольда", збудований у 1834 році в Німеччині. Його використовували до 2000 року, доки не з'явилися сучасні телескопи з комп'ютерним керуванням.