Харків

Ботанічний сад Харківського національного університету імені Василя Каразіна був заснований одночасно з Харківським університетом в 1804 році з ініціативи графа Северина Потоцького. Це найстаріший ботанічний сад України. Є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.

Перша колекція базувалася на маленькій ділянці безпосередньо на території університету. Нині загальна площа Харківського ботанічного саду сягає близько 42 гектарів.

У ботанічному саду зібрано цінні колекції деревних і трав’янистих рослин: понад сім тисяч видів місцевої і світової флори представлені в експозиціях відділів дендрології, природної флори, квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту та тропічних і субтропічних рослин. У ботанічному саду росте понад одну тисячу видів і форм деревних і чагарникових рослин, понад одну тисячу  видів трав’янистих рослин природної флори, понад дві тисячі видів і сортів квітково-декоративних рослин, три тисячі таксонів налічує колекційний фонд тропічних і субтропічних рослин.

Особливу цінність становлять реліктові види та ендеміки. 15 видів занесено до Європейського Червоного списку, 95 – до Червоної книги України. Близько півтори тисячі видів і сортів деревних і трав’янистих рослин уперше інтродуковано на північному сході України.

Дендрарій саду закладено за ботаніко-географічним принципом з елементами фітоценозів: експозиції "Європа", "Середземномор’я", "Сибір", "Далекий Схід", "Середня Азія", "Північна Америка", "Китай і Японія". Аборигенна флора представлена в експозиції "Північний схід України". 

Трав’янисті рослини природної флори представлені в експозиціях лікарських, ґрунтопокривних, гірських рослин та системі покритонасінних рослин України. Колекції квітково-декоративних рослин зібрано для експозиції у вигляді окремих монокультурних садів та комбінованих ділянок "Однорічники" і "Багаторічники".

В оранжерейному комплексі вирощуються рослини вологих тропічних лісів, вологих та сухих субтропіків, пустель і напівпустель (дерева, чагарники, трави). Це представники Австралії та Нової Зеландії, Південно-Східної Азії, Африки, Середземномор’я, Центральної та Південної Америки, Японії та Китаю. Найбільш широко представлені колекції бромелієвих, ароїдних і сукулентів.

Старий корпус Харківського університету збудовано в XVIII сторіччі як будинок генерал-губернатора.

Губернаторський палац є найстарішою в Харкові будівлею в стилі класицизму. Харківський університет розміщувався в будинку губернатора з 1805 по 1958 рік. Пізніше університет було перенесено до нових корпусів на майдані Свободи.

Наразі приміщення губернаторського палацу займає Українська інженерно-педагогічна академія.

Галерея АВЕК – один із основних виставкових майданчиків Харкова.

Відкрита в 2000 році в офісно-торгівельному центрі Platinum Plaza за сприяння благодійного фонду АВЕК великого харківського бізнесмена Олександра Фельдмана.

В галереї АВЕК неодноразово виставляли свої роботи найкращі майстри Харкова. Окреме місце займає проєкт "Діалог культур", в рамках якого проходили виставки: "Образи зниклого світу", "Фундамент вічності", "Етнічна різноманітність України", виставка робіт Нікаса Сафронова "Спогади дитинства. З любов'ю до України" та інші.

У внутрішньому дворику влітку працює світломузичний фонтан. Тут же встановлено скульптурні композиції "Оркестр", "Сімейство при справі" та "Захоплений фотограф" (2008 рік) відомого ізраїльського скульптора Франка Мейслера, а також "Глобус Харкова" ("Планета Харків"; 2011 рік) художника Миколи Розенфельда.

Вхід вільний.

Комплекс будівель Будинку державної промисловості споруджений у Харкові з ініціативи Фелікса Дзержинського, ставши ядром нового адміністративного центру міста, який тоді був столицею України.

Це перша висотна залізобетонна споруда в СРСР (63 метри). Корисна площа приміщень складає 60 тисяч квадратних метрів. Будівлю виконано за проєктом групи ленінградських архітекторів у модному та передовому тоді стилі конструктивізму. Будівництво під керівництвом інженера Павла Роттерта було закінчено в рекордні терміни - за 3 роки.

До 1934 року тут розміщувалася Рада Народних Комісарів України. В 1955 році на даху була встановлена одна з перших в СРСР телевізійних вишок заввишки 45 метрів. Зараз у будівлі розміщується обласна влада, офіси багатьох фірм.

В 5-му під'їзді є музей Держпрому, створений у 1980-х роках за участі харківського письменника Едуарда Звоницького.

Будівля Держпрому визнана пам’яткою архітектури національного значення - вона є найбільшою у світі пам'яткою конструктивізму.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Під час російського вторгнення в Україну 1 березня 2022 року Майдан Свободи, на якій розташований комплекс Держпрому, зазнав атаки російськими ракетами "Калібр". Одна з них влучила в історичну будівлю Харківської обласної державної адміністрації, травмувала двадцять людей, забрала життя десятьох. Були вибиті всі вікна та значно пошкоджені, а місцями - повністю зруйновані перекриття.

7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту та до попереднього списку Світової спадщини.

2 січня 2024 року будівля Держпрому вдруге зазнала сильних пошкоджень, коли російська ракета влучила поруч з будівлею. Удар ракети ворога пошкодив скління вікон та вітражів у майже всій північно-західній частині будівлі Держпрому.

28 жовтня 2024 року будівля Держпрому вчергове зазнала руйнувань. Внаслідок прямого влучання керованою авіаційною бомбою ФАБ-500 в один з під'їздів Держпрому під час повітряного обстрілу Харкову, завданого російськими окупантами, повністю зруйновано 3 поверхи будівлі.

Харківська підвісна канатна дорога прокладена із Центрального парку культури та відпочинку (вулиця Сумська) до Ботанічного саду (вулиця Отакара Яроша).

По ходу руху двомісні кабінки проїжджають над Саржиним Яром, звідки відкривається краєвид на Павлове Поле - один із старих районів Харкова. Будівля посадкової станції "Павлове Поле", спроєктована архітектором Ігорем Поповим, прикрашена мозаїчним панно роботи Віктора Савенкова.

Загальна довжина канатної дороги - 1385 метрів, висота - до 26 метрів. Час проїзду в один бік - 18 хвилин.