Збараж

Величезний костел Святого Антонія, що є центральною спорудою бернардинського монастиря в Збаражі, добре видно із замкової гори.

Заснував монастир князь Юрій Збаразький у 1627 році, будівництво первісного комплексу завершилося в 1650-х роках зусиллями Януша Корибута-Вишневецького та його дружини Євгенії. В нинішньому ренесансно-бароковому вигляді костел відбудовано в 1723-1755 роках коштом київського воєводи Юзефа Потоцького (архітектор Ян Ганц). При монастирі бернардинів працювало філософське училище, потім гімназія, госпіталь.

За радянських часів комплекс Бернардинського монастыря в Збаражі був покинутий, але в 1990 році його знову повернули бернардинцям. Ведеться реставрація, відбуваються богослужіння.

В інтер'єрі костелу Святого Антонія збереглися вівтарі зі скульптурами Антона Осінського (XVIII сторіччя), фрагменти фресок XVIII-ХІХ століть.

Старовинний кам'яний водяний млин на річці Гнізна у Збаражі - пам'ятка промислової архітектури місцевого значення. У цьому місці на річці під Збаразьким замком влаштовано греблю.

Будівля водяного млина перебуває в занедбаному стані.

Архітектурний комплекс Збаразького замку є однією з найкраще збережених давніх оборонних споруд Тернопільщини, пам'яткою архітектури національного значення. Протягом століть замок у Збаражі служив резиденцією литовським князям і польським шляхтичам, а тепер є осередком Національного заповідника "Замки Тернопілля".

Протягом першої половини XX століття споруда сильно постраждала під час війн, і лише в 1985 році було завершено реставрацію. На базі Збаразького замку у 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, який згодом став Національним заповідником "Замки Тернопілля".

Протягом останнього десятиліття у Збаразькому замку відреставрували Білу камінну залу, аркову галерею, верхній та нижній вестибюлі, Панську вітальню та Дзеркальну залу. У середньовічних інтер'єрах представлені експозиції старожитностей, картин, ікон, старовинних меблів, а також влаштовано виставки художніх робіт сучасних майстрів. Розгорнуто археологічну та етнографічну експозиції, в казематах експонується колекція зброї, демонструються унікальні роботи різьбяра по дереву Віктора Лупійчука, триває створення діорами "Осада 1649 року".

Будівництво нової твердині замість зруйнованої татарами фортеці у Старому Збаражі розпочали в 1620 році князі Христофор та Юрій Збаразькі, замовивши в Венеції проєкт відомому архітектору та інженеру Вінченцо Скамоцці. Його робота втілила передові досягнення тогочасного фортифікаційного мистецтва.

Замок складається з палацу в стилі ренесанс, казематніх валів, що оточують його, в'їзної вежі та рову. На подвір'ї зберігся облоговий колодязь глибиною 70 метрів, з'єднаний підземними ходами з монастирем Бернардинів на іншому кінці Збаража.

В XVII столітті нові господарі Збаразького замку князі Вишневецькі зміцнили його чотирма бастіонами. В 1649 році замок витримав семитижневу облогу козацького війська Богдана Хмельницького, а у 1734 році був захоплений гайдамаками.

Магнати Потоцькі в XVIII сторіччі перетворили військову твердиню на звичайний палацовий маєток.

Протягом першої половини XX століття споруда сильно постраждала під час війн, і лише в 1985 році було завершено реставрацію. На базі Збаразького замку у 1994 році створено Державний історико-архітектурний заповідник, який згодом став Національним заповідником "Замки Тернопілля".

Протягом останнього десятиліття у Збаразькому замку відреставрували Білу камінну залу, аркову галерею, верхній та нижній вестибюлі, Панську вітальню та Дзеркальну залу. У середньовічних інтер'єрах представлені експозиції старожитностей, картин, ікон, старовинних меблів, а також влаштовано виставки художніх робіт сучасних майстрів. Розгорнуто археологічну та етнографічну експозиції, в казематах експонується колекція зброї, демонструються унікальні роботи різьбяра по дереву Віктора Лупійчука, триває створення діорами "Осада 1649 року".

В одному з казематів розміщено ресторан "Легенда", в панському будинку (XIX століття) на околиці парку відкрито готель "Гетьман".

Національний заповідник "Замки Тернопілля" об'єднує 11 давніх оборонних споруд (замків і фортець), які найкраще збереглися на території Тернопільської області. Установа займається збереженням, реставрацією й туристичною промоцією цих пам'яток історико-культурної спадщини.

У XVII-XVIII століттях на Тернопільському Поділлі існувало понад сто замків, які слугували укріпленими резиденціями місцевих землевласників-аристократів, переважно за часів польсько-литовського панування в регіоні. Із них 34 дожили до наших днів у різному стані збереженості.

Базою заповідника "Замки Тернопілля" з 1994 року є архітектурний комплекс Збаразького замку XVII століття разом із церквою Преображення Господнього 1600 року та ансамблем споруд Бернардинського монастиря XVII–XVIII століть у місті Збараж, які є пам’ятками архітектури національного значення.

Саме у відреставрованих залах Збаразького замку представлена найбільша частина колекції заповідника: археологічні матеріали, зброя, предмети мистецтва тощо. Активні реставраційні роботи та розгортання нових експозицій триває у Вишнівецькому палаці. Невелика експозиція облаштована у Скалатському замку. Решта об'єктів заповідника перебувають у стані консервації та поточних реставраційних робіт.

Адміністрація заповідника розташована в двоповерховій будівлі колишнього повітового староства 1891 року побудови, яка знаходиться з південно-західного боку від Збаразького замку, в районі Збаразького Підзамча. Заповідник регулярно проводить фестивалі, культурно-мистецькі дійства, наукові конференції та інші заходи.

Національний заповідник "Замки Тернопілля" включає:
- Збаразький замок (місто Збараж);
- Вишнівецький палацово-парковий комплекс (селище Вишнівець); 
- Скалатський замок (місто Скалат);
- Теребовлянський замок (місто Теребовля);
- Чортківський замок (місто Чортків);
- Замок Творовських (село Підзамочок);
- Язловецький замок (село Язловець);
- Замок Потоцьких (село Золотий Потік);
- Микулинецький замок (селище Микулинці);
- Скала-Подільський замок (селище Скала-Подільська);
- Кривченський замок (село Кривче).

Православна церква Успіння Пресвятої Богородиці - це колишній Тринітарський костел-монастир, збудований у Збаражі в 1755-1758 роках.

Після того, як орден тринітаріїв припинив свою діяльність у місті, храм перейшов у розпорядження української громади. На початку XX століття прибудовано дзвіницю. За радянських часів тут розташовувався краєзнавчий музей. У 1990 році була проведена реставрація.

Успенська церква в стилі бароко входить до комплексу колишнього монастиря феліціанок (XVIII сторіччя), у приміщеннях якого тепер розміщено Духовну семінарію імені Кирила та Мефодія.