Дунаївці

Дунаєвецький районний краєзнавчий музей розташований в історичній будівлі на центральній вулиці Дунаївців.

Музей засновано в 1986 році.

Його фонди налічують 3 тисячі експонатів. Постійна експозиція краєзнавчого музею висвітлює історію міста Дунаївці та всього Дунаївецького краю.

Дунаєвецький міський парк відпочинку засновано на місці колишнього парку садиби Красинських. В окремих частинах парку можна зустріти зелені насадження тих часів.

У 1980-х роках закладається сучасна зона відпочинку для містян. Основою парку став комплекс атракціонів, що включає мініатюрну "американську гірку" і оглядове колесо. В 2013 році відбулася чергова реконструкція парку, після чого тут з'явився міський фонтан, сучасні лавки та пішохідні доріжки. Мобільні атракціони забезпечують дитячу аудиторію активним відпочинком.

В середині XVIII сторіччя гетьман великої корони Йосип Потоцький виступив із пропозицією заснувати у Дунаївцях храм та монастир капуцинів. Місію батька продовжив його син Станіслав, який у 1751 році запрошує капуцинів розташуватися в місті. Не встигнувши завершити будівництво, в 1760 році Станіслав Потоцький помирає. З цього часу ченці змушені самостійно вести збір коштів для будівництва храму. Лише у 1790 році спорудження монастиря завершилося і храм був освячений під покровом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та Святого Станіслава.

В 1832 році царський уряд російської імперії ліквідує монастир. Через рік храм було перебудовано на церкву Вознесіння Христового, а монастир передано православній церковній школі.

У 1870-х роках, під час своєї подорожі Поділлям, знаменитий художник і літератор Наполеон Орда створив замальовку храму того часу.

У 1990-х роках храм переданий Православній церкві України та носить ім'я Різдва Христового.

У 1891 році поміщик Василь Завойко викупив Дунаївці у Віктора Скібнєвського. На той момент місто вважалося великим промисловим центром і мало статус "Подільського Манчестера". У містечку діяло понад 50 сукняних фабрик, ливарно-механічний завод Лельбаха, шкіряний завод, безліч мануфактур. У 1904 році Завойко виступив з ініціативою надання Дунаївцям статусу міста, проте єврейська громада зупинила цей процес.

У спадок від Завойка залишився палац, флігель та парк тих часів. Скромна будівля палацу прикрашена кованим балконом. На території парку збереглося багато вікових дерев. Комплекс озер оточений вербовою посадкою. У центрі одного з озер знаходиться невеликий острів, куди можна дістатися пішохідним мостом.

З приходом радянської влади Завойко залишив Дунаївці, а приміщення його садиби почали використовувати для потреб місцевої лікарні.

Палац родини Красінських у Дунаївцях збудований у ХІХ столітті.

Засновник садиби Ян Красінський, який став господарем Дунаївців у 1782 році, зробив багато для економічного розвитку міста. Зокрема, збудував суконну фабрику, яка діє досі.

За радянських часів палац Красінських був перебудований. Нині це районний будинок культури.