Пам'ятки Івано-Франківської області

Меморіальний музей Петра Шекерика-Дониківа відкрився у Верховині 2018 року з ініціативи його нащадків.

Експозиція присвячена гуцульському громадському і політичному діячеві, етнографу, письменнику, учаснику визвольних змагань Петру Шекерику-Дониківу, який у 1920-1930-х роках був війтом Верховини та послом до польського Сейму. Співпрацював з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та Станіславом Вінцензом. Після загарбання Прикарпаття Радянським Союзом  Шекерик-Доників був репресований.

Музей розташовується в будинку 1933 року побудови, в якому він жив певний час у Верховині. В експозиції представлені старі світлини, архівні документи, листи Петра Шекерика-Дониківа та його особисті речі. Зокрема, можна побачити шкільну парту, за якою він навчався в дитинстві.

У 2021 році в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа у Верховині відкрився Криївка-музей УПА.

Меморіальний музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного (колишній Рогатинський художньо-краєзнавчий музей) є частиною Музейного комплексу в місті Рогатині.

Музей відкрився у 2003 році в приміщенні відновленої садиби відомого письменника, видавця та громадського діяча Миколи Угрина-Безгрішного. Значну частину життя він прожив у Рогатині – викладав в Українській приватній гімназії, видавав часописи "Рогатинець" та "Самопал", газету "Рогатинське слово" тощо.

В основній експозиції "Микола Угрин-Безгрішний та рогатинські художники першої половини ХХ століття" представлені документи і фотоматеріали з життя письменника та його сучасників, ескізи обкладинок видань, книги з ілюстраціями, проспекти виставок, живопис і графіка місцевих митців.

Також в музеї представлене народне мистецтво, етнографія та побут Рогатинського Опілля, сакральне мистецтво Рогатинщини. Окремий експозиційний розділ знайомить відвідувачів із постаттю Насті Лісовської (Роксолани).

Також до Музейного комплексу в місті Рогатині входить Церква Зішестя Святого Духа, що є пам'яткою ЮНЕСКО.

Миколаєво-Успенський собор у Коломиї збудований за проєктом коломийського архітектора Віктора Мицая в кінці XX століття.

Автор настінних розписів – тернопільський художник Іван Голошин.

13 січня 2019 року Миколаєво-Успенський собор змінив підпорядкування з московського патріархату до Православної Церкви України.

Джерело лікувальної мінеральної води в урочищі "Шандра" розташоване безпосередньо біля траси Р-21 дорогою з Долини до Міжгір'я.

Сірководневі води становлять незначну групу мінеральних вод, що зустрічаються переважно у передгір'ях Карпат. Вони діляться на три підгрупи: сульфатно-сірководневі, хлоридно-сірководневі та гідрокарбонатно-сірководневі. Сульфатно-сірководневі - це води з сульфатно-кальцієвим складом, з вмістом 78 мг/л загального та 55-65 мг/л вільного сірководню.

Поруч із джерелом є зона для відпочинку та пікніків.

"Станіславське море" - так називали нинішнє міське озеро Івано-Франківська, коли воно з'явилося в 1955 році.

Історія спорудження міського озера така: на території колишнього звіринця Потоцького, де раніше любили полювати польська шляхта та місцеві жителі, ще за сталінських часів викопали низку ставків , які з'єднувалися шлюзами з річкою Бистриця-Солотвинська. Одного дня шлюзи відкрили, вода наповнила водоймища і в результаті утворилося "море".

Наразі міське озеро – одна з основних зон відпочинку Івано-Франківська. Найромантичніше місце - місток, що веде на "Острів кохання". Працює човнова станція.

Жіночий монастир Згромадження Сестер Пресвятої Родини знаходиться на південній околиці села Гошів, неподалік Гошівського монастиря отців василіан.

Монастир побудований в кінці XX століття поблизу Гошівської Ясної гори. Головний корпус монастиря, двоповерховий, з підвальним поверхом, виконаний із вбудованої по осі головного входу каплицею та внутрішнім напівзакритим двором, навколо якого розташовані галерея та келії. На першому поверсі розташовані трапезна з окремим входом, бібліотека, келії, допоміжні та технічні приміщення. Другий поверх займають келії, каплиця та інші приміщення. Вбудовану каплицю завершує високе шатрове восьмигранне покриття, що гармонійно поєднується з куполом храму на Ясній горі та навколишнім ландшафтом.

Монастир католицького ордену капуцинів заснований у Маринополі (Маріямполі) у 1742-1746 роках коштом брацлавського воєводи Яна Каєтана Яблоновського.

У 1757 році було завершено будівництво костьолу Святого Антонія. При монастирі діяв колегіум із класами філософії та риторики, школа для сиріт, лікарня.

За австрійської влади обитель передали у користування сестер милосердя ордену хариток, а костел перейшов у розпорядження греко-католицької громади Маріямполя.

У 1948 році біля монастиря розмістили інтернат, потім ЛТП. На сьогодні це Галицька виправна колонія.

Музей "Герої Дніпра" в Івано-Франківську є філією Національного військово-історичного музею України. Заснований у 1966 році як Музей бойової слави 38-ї загальновійськової армії, яка у 1943 році брала участь у форсуванні Дніпра на північ від Києва і створенні Лютізького плацдарму.

Центральним елементом експозиції є діорама "Подвиг на Дніпрі", яка демонструє бойові дії під час форсування ріки у вересні 1943 року. Перед тим як увійти до демонстраційного залу, відвідувачі проходять через стилізовану штабну землянку, якою користувався командуючий 38-ю армією генерал-полковник Кирило Москаленко.

Основна експозиція у 12 залах висвітлює військову історію та традиції Прикарпаття значно ширше – від часів Галицько-Волинської держави до сьогодення. Окремі розділи присвячені бойовому шляху Легіону УСС на Станиславівщині в часи Першої світової війни, формуванням УГА періоду українсько-польської війни 1918-1919 років, участі уродженців Івано-Франківщини російсько-українській війні.

Доповнює експозицію багата колекція зразків стрілецької зброї, інженерних та артилерійських боєприпасів, засобів зв’язку.

2018 року відкрилася стаціонарна виставка, присвячена сторіччю проголошення Західно-Української Народної Республіки.

Музей "Дєдик" створила на власному подвір’ї у Косові родина українського поета і письменника Богдана Радиша, присвятивши експозицію його пам'яті.

На першому поверсі музею розташований меморіальний кабінет Богдана Радиша. У двох залах другого поверху представлено роботи сина письменника, майстра художніх виробів Мирослава Радиша (боклаги, тарелі, ручні хрести, свічники, мисники тощо), а також добірку старовинного одягу, яку зібрав його онук, колекціонер Едуард Радиш.

Поки що музей працює неофіційно, але вже приймає відвідувачів за попередньою домовленістю.

Музей "Дідова аптека" у Криворівні поблизу Верховини присвячений історії народної медицини Гуцульщини. В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися українські горяни.

Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини у Карпатах та про цілющі властивості карпатських трав і профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та чорногірському корінні, ароматних карпатських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.

Приватний музей "Лісова скульптура" в Яблуневі - постійно діюча експозиція майстра Ігоря Фартушного. Музей розташований у двоповерховій будівлі у західній частині села.

Зібрані тут дерев'яні скульптури виконані зі знайдених автором у лісі корчів, які майже не оброблялися. Основний скульптор – природа. З цієї причини вироби тонуються лише натуральними фарбами і покриваються лаком.

Музей "Резиденція янголів" у Долині відкрила у 2023 році колекціонерка з Луганщини Олена Стеценко.

Під час широкомасштабного російського вторгнення вона була змушена виїхати з рідного міста Кремінна. Експозиція виставлялася у різних куточках України, поки не знайшла постійне місце у Долині.

В експозиції представлені сотні різноманітних фігурок янголів з усіх куточків України та з 37 інших країн світу. Професійні та аматроські роботи виконані в більш ніж 30 техніках.

Власниця музею проводить екскурсії, організовує фотосесії на романтичних локаціях.

Музей "Українська старовина" відкрила в 2007 році яремчанська колекціонерка Марія Медик.

Експозиція музею відтворює побут XIX та XX століть кількох регіонів України: Буковини, Гуцульщини, Покуття та Бойківщини. У кількох залах виставлені предмети культури та побуту карпатських регіонів. Зокрема представлені вироби прядіння та ткацтва, кераміка, скрині.

Експонуються рідкісні книги (церковнослов'янською, латинською та давньоєврейською мовами), старі фотографії місцевих жителів, картини та ікони на склі.

Одним із унікальних експонатів є кайдани з австро-угорської в'язниці.

Музей бурого ведмедя у Маняві відкрито у 2006 році з ініціативи громадської організації "Наш дім – Манява". Таким чином місцеві жителі вшанували чотирилапого звіра, який вважається господарем лісу, символом могутності та частиною місцевої культури.

У кількох кімнатах приміщення Манявської сільської ради зібрано понад 80 "ведмежих" експонатів, зокрема опудало ведмедиці.

Також представлені сувеніри, виготовлені місцевими жителями, іграшки, гуцульські кахлі, годинники та багато іншого. Виставлено галерею картин, присвячених ведмежій тематиці.

Екскурсії проводяться безкоштовно, проте добровільні пожертвування вітаються.

Музей визвольних змагань Галицького району в Бурштині розташовується у приміщенні палацу культури "Прометей". Його започаткували 1996 року Брацтво ОУН-УПА Галицької районної станиці і Товариство політв'язнів та репресованих Галицького району.

В експозиції представлені матеріали про події Другої світової війни на території краю, видатні постаті борців за волю України, роботу місцевої інтелігенції тих часів. Можна побачити макети криївок, в яких переховувались вояки УПА, деякі види зброї, яку використовували за тих часів, карти бойових дій.