На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий о ...

На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий об'єкт – православна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1840 рік).

З території сучасного Сокільця відкривається чудовий краєвид на покинуту долину села.

На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий о ...

На місці старовинного подільського села Сокілець ще в XIII сторіччі існували дві давньоруські фортеці.

У 1973 році село потрапило до переліку населених пунктів, які підлягали затопленню у зв'язку із введенням в експлуатацію Дністровської ГЕС. Саме так сталося з селами Бакота, Калюс та іншими. Місцевих мешканців терміново переселили на височину Ушицького каньйону. Однак рівень підйому вод виявився суттєво нижчим від помилкового розрахунку інженерів. У такий спосіб вдалося зберегти історичну частину села.

Серед руїн знаходяться залишки костелу Різдва Богородиці (1723 рік), залишки стародавнього печерного монастиря, частина старовинної оборонної стіни XVIII століття, городище ХІІ-ХІІІ сторічь, старий сільський цвинтар, курганний могильник ХІІ-ХІІІ сторічь та єдиний діючий об'єкт – православна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1840 рік).

З території сучасного Сокільця відкривається чудовий краєвид на покинуту долину села.