Пам'ятки Крима АР області

Державний природний заповідник біля мису Казантип на березі Азовського моря.

Назва перекладається з тюркської як "дно котла". Вкритий степами, що обриваються до моря вапняковими скелями.

Мис Казантип дав назву міжнародному фестивалю танцювальної музики "Казантип".

Популярне місце для заняття віндсерфінгом, а також для дикого відпочинку.

Мис Капчик є елементом ландшафту Нового Світу, що найбільш запам'ятовується. За ним видно гострокінцевий пік гори Хоба-Кая, відокремленої від Капчика Синьою бухтою.

З Нового Світу стежкою можна дійти до кам'янистого схилу мису Капчик. Тут є Наскрізний грот 77-метрової довжини, який наскрізь пронизує мис, виводячи до непрохідної ділянки Синьої бухти. На відміну від багатьох кримських печер, у утворенні Наскрізної печери підземна вода не брала участь. Глибокі тріщини та клиноподібний профіль печери говорять про те, що висока підземна галерея з'явилася внаслідок нерівномірного руху вапняків мису Капчик за декількома розломами.

Мис Меганом - найсонячніша точка Криму, популярне місце "дикого" відпочинку та дайвінгу.

Мис розташований між Судаком та Коктебелем. Найближчий населений пункт – Сонячна Долина.

Меганом являє собою довгу вапнякову скелю з безліччю слідів ерозії, що утворюють химерні форми.

Маяк (початок XX століття) видно з Нового Світу. Сучасне буддистське святилище споруджено просто неба в 1992 році.

Скелястий мис Сарич, що за 5 кілометрів на захід від Форосу, є найпівденнішою точкою України та Криму.

Утворений горбатим схилом відрогу Байдарської Яйли, що знижується в південному напрямку і вкрите рідкісними колесами.

На краю мису Сарич у 1898 році був побудований навігаційний маяк.

В даний час південна частина мису навколо маяка щільно забудована приватними котеджами, доступ до води обмежений.

Мис Сарич є найбільш південною точкою України та Криму. Розташований в 5 кілометрах на захід від Фороса.

Утворений горбатим схилом відрогу Байдарської яйли, що знижується в південному напрямку та покритий рідколіссям.

На краю мису у 1898 році був побудований навігаційний маяк. Розвивається як самостійне курортне селище.

Фіолент - курортна місцевість на мальовничому мисі в Балаклавському районі Севастополя. Скелі складені породами вулканічного походження. Стародавня назва мису Партеніум (мис Діви) пов'язана з давньо-грецьким міфом про Іфігенію, яка була віднесена сюди Артемідою, щоб стати жрицею в храмі Діви.

За переказами, тут ступив на кримську землю апостол Андрій Первозванний. За іншою легендою, в 890 році під час бурі трьом грецьким мореплавцям з'явився на скелі образ Георгія Побідоносця, в честь якого врятовані звели базиліку та заснували Георгіївський монастир.

Місцевість приваблює відпочиваючих Яшмовим пляжем, розвивається туристична інфраструктура, перетворюючись в самостійне селище.

Мис Хамелеон, який відокремлює Тиху бухту від Коктебельської затоки, отримав свою назву не стільки через форму, скільки через здатність змінювати колір залежно від положення сонця, від погоди, освітлення та пори року.

На сучасних картах мис часто називається Табірним, хоча жодних таборів поблизу немає. Споконвічна назва мису - Топрак-Кая або Топрах-Кая, що в перекладі з тюркської означає "скеля з бруду" або "земляна скеля".

Мис Хамелеон відомий давно: його зображення є на багатьох італійських морських картах XIV - XV сторічь, а в старих російських лоціях є його описи.

Місхорський парк - найстаріший ландшафтний парк Криму, пам'ятка садово-паркооїй архітектури XVIII сторіччя.

Створювався в 1780-1783 роках на території маєтку графів Вітт за архітектурними проєктами Марко та Кебаха. Основою став реліктовий ліс. Парк включив у себе екзотичні куточки рельєфу і незайманої природи - дерева, виступи скель, нагромадження кам'яних брил, бухти. На площі 23 гектари зосереджено понад 150 видів та садових форм екзотичних дерев та чагарників. На території діє кольоромузичний фонтан.

З 1960 року Місхорський парк у селищі Кореїз є заповідником.

Найбільша та єдина міська брама, що збереглася (реконструйоваа) з п'яти, що існували в середньовічному Гезльові (Кезлеві).

Одун-базар-капусу (Ворота Дров'яного базару) розташовані зі східного боку старого міста. Відразу за ними колись був Дров'яний базар, звідки й назва.

Ширина брами становить понад 12 метрів, довжина проїзду - 13,5 метрів, а висота разом із надбрамною вежею - близько 20 метрів.

У 1959 році ворота були знесені під приводом того, що заважали руху автотранспорту. Міська брама відновлена в 2003 році за залишками фундаменту, старовинними зображеннями та описами. На першому поверсі можна побачити оригінальну кладку, що збереглася, на другому працює кримськотатарська кав'ярня-музей "Кезлів Кавесі", на третьому - музей "Ворота Кезлева" з макетом середньовічного міста. Звідси зручно розпочинати екскурсію старим містом.

Монастир Сурб-Хач заснували в горах біля трьох святих джерел (збереглися два) вірменські біженці у 1315 році.

Назва перекладається як Святий хрест, її пов'язують із давнім хачкаром (кам'яним хрестом) VI сторіччя, який був вивезений до Криму з давньої вірменської столиці Ані. В XIII сторіччі було збудовано храм Сурб-Ншан із дзвіницею, братський корпус, трапезна.

Після приходу до Криму турків монастир став головним релігійним та культурним центром кримських вірмен, місцем паломництва вірмен із різних країн. Тут знаходилася єпископська кафедра, територія якої тяглася від Балканського півострова до Молдови.

За радянських часів монастир було закрито, а з 2002 року, після здобуття Україною Незалежності, знову повернуто Вірменській апостольській церкві.

Печерний монастир Челтер-Коба (Чільтер-Коба) розташований в Криму у Бельбецькій долині, на кручі мису Ай-Тодор, біля села Велике Садове.

Ймовірно, заснований у XIV-XV сторіччях (за іншими даними у VIII сторіччі), Мав ім'я святого Федора, звідси і назва мису, де він розташований, – Ай-Тодор. Складається з 23 приміщень, вирубаних у скелі, зокрема одного великого печерного храму.

Наразі монастир Челтер-Коба окупований російською православною церквою.

Донузлав - унікальне за своїми розмірами, конфігурацією та екосистемою солоне озеро у західній частині Криму.

Лікувальний склад води є сумішшю ропи лиману, морської та джерельних вод. Північно-західна частина озера Донузлав оголошена заповідною.

У 1962 році озеро було з'єднане з морем вузьким вхідним каналом, фактично ставши затокою Чорного моря.

До 1994 року в порту "Донузлав" розташовувалась Кримська військово-морська база Чорноморського флоту, до складу якої входили підрозділи протичовнової морської авіації та кораблів-винищувачів. Базу бойових дельфінів перетворено на реабілітаційний центр Євпаторійського дельфінарію, проводяться сеанси дельфінотерапії (купання з дельфінами).

Грязеве солоне озеро Чокрак розташоване на захід від села Курортне на Керченському півострові Криму. Назва в перекладі з кримськотатарської означає "джерело".

Чокрацьке озеро займає овальну улоговину площею близько 9 квадратних кілометрів, має глибину трохи більше 1,3 метри. Північна частина озера відділена від Азовського моря пересипом. На дні б'ють сірководневі джерела.

Вважається, що використовувати рапу та грязі Чокрацького озера для лікування почали ще в античні часи та продовжували в епоху Кримського ханства. Першу грязелікарню відкрили тут ще в 1859 році. Після більшовицького перевороту 1917 року почав діяти сольовий промисел, потім був налагоджений промисловий видобуток грязей для численних курортів Криму.

Застосування чокрацьких грязей ефективне при лікуванні багатьох захворювань опорно-рухової системи, гінекологічних, урологічних та інших. Поблизу озера розташовано кілька пансіонатів та баз відпочинку, є чудовий пляж.

Пам'ятник Ашику Омеру встановлено у 2004 році на його батьківщині в Євпаторії (колишній Гезльов).

Ашик Омер (Умер) – видатний кримсько-татарський поет Середньовіччя. Мандруючи Османською імперією, він створював твори, що увійшли до скарбниці кримсько-татарської та світової літератури. За своє життя він побував на теренах нинішніх України, Польщі, Туреччини, Болгарії, Румунії, Боснії, Греції. Помер поет у 1707 році Гезльові, де й був похований.

Пам'ятник роботи скульптора Олексія Шмакова встановлено біля ханської мечеті Джума-Джамі (Хан-Джамі). Ашик зображений граючим на сазі - народному татарському інструменті.

Руїни античного міста Пантікапей знаходяться на вершині та схилах гори Мітридат у центрі сучасної Керчі.

Пантікапей був заснований греками з Мілета, до VI сторіччя залишалося столицею Боспорського царства. Тут провів останні роки життя понтійський імператор Мітрідат VI Євпатор, який боровся з експансією Риму. У 63 році він наклав на себе руки в пантікапейській цитаделі, дізнавшись, що військами, що осадили її, командує його син Фарнак II.

Місто займало площу близько 100 гектарів, збереглися руїни величної будівлі храму Аполлона Ієтра та інших споруд (розкопуються). Доступ вільний.

До вершини гори з центру міста ведуть Великі Мітридатські сходи (1833-1840 роки), які складаються з 428 щаблів.