Пам'ятки Львівської області

Величезний 16-метровий камінь-останець "Чортів камінь", що дав назву селищу, знаходиться на вершині пагорба на південно-східній околиці Підкамня.

Унікальність і велич цієї пам'ятки природи з давніх-давен приваблювали до неї людей. Одна з легенд свідчить, що шмат скелі з Карпат принесли чорти, маючи намір скинути його на Почаївську лавру, проте Бог відкинув камінь убік. Згідно з науковою версією, це фрагмент древнього коралового рифу.

На вершині каменю видовбано 6 ям-могил. У дохристиянські часи тут було язичницьке капище. За часів Галицько-Волинського князівства зверху було збудовано оборонну церкву, від якої на поверхні залишилися сліди у вигляді пазів та канав.

Поруч знаходяться кам'яні хрести XVII сторіччя.

Чортова скеля у Винниках – найвища точка на околицях Львова (418 метрів).

Скеля складається з пісковиків, химерна форма яких утворилася внаслідок ерозії та видобутку будівельного каменю.

До XVIII століття на вершині Чортової скелі було видно руїни фортеці. Під час різних воєн скеля служила сторожовим постом, біля її підніжжя відбувалися битви з турками, татарами та більшовиками.

З ХІХ століття Чортова скеля є одним з найпопулярніших місць відпочинку львів'ян.

Школа Святої Анни була закладена у Львові при костелі Святої Анни в 1791 році.

Нинішня будівля в англійському неоготичному стилі збудована в 1884 році за проєктом архітектора Юліуша Гохбергера.

З 2009 року тут розміщується Львівська правнича гімназія.

Монастир Святого Лазаря у Львові споруджений у 1621 році за проєктом архітектора Амвросія Прихильного як оборонний комплекс за межею міста. Костел у стилі ренесансу збудований ним у 1634-1640 роках за участю Якуба Боні та Мартина Годного.

При монастирі діяв притулок для хворих та поранених вояків.

Якийсь час при монастирі жив український поет та фольклорист Маркіян Шашкевич.

Шпіхлером у Дрогобичі називають старовинну будівлю міської комори (житниці). Його збудували в 1778 році за розпорядженням австро-угорської влади для зберігання міських запасів зерна на випадок облоги або стихійних лих.

Це масивна споруда 30 на 15 метрів з дуже товстими стінами, гонтовим дахом та маленькими слуховими віконцями. Шпіхлір складався із 4 ярусів, на кожному з яких зберігали певний вид зерна: пшеницю, жито, овес, ячмінь.

За радянських часів будівля використовувалася як військовий склад. Останнім часом проведено часткову реставрацію, планується створення музею.

Яворівський національний природний парк створений у 1998 році на базі однойменного ландшафтного парку та прилеглих територій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів.

Площа парку складає 7 тисяч гектарів. Територія тягнеться півмісяцем від села Верещиця (Яворівський район) до села Крехів (Львівський район). На півдні національний природний парк межує із заповідником "Розточчя", а на півночі - з навчальним Яворівським полігоном. Поблизу парку розташовано 13 населених пунктів, але жоден із них не входить до меж парку.

Флора Яворівського національного природного парку налічує 707 видів рослин, з них 20 видів занесено до Червоної книги України. Фауна хребетних тварин парку налічує 289 видів, зокрема 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів та 48 видів ссавців. Найбільш численними видами ссавців є козуля європейська, дикий кабан, заєць русак, лисиця, білка, куниця, лісова, тхір лісовий, єнотовидний собака, а із занесених до Червоної книги - видрачна, норка європейська, горностай, борсук. Зрідка на територію парку із сусідніх масивів заходять олень благородний та лось.

Регіон, в якому знаходиться Яворівський національний природний парк, багатий на археологічні та історико-культурні пам'ятки. Тут відкрито низку стоянок первісної людини та городища княжого періоду.

Серед лісових масивів часто зустрічаються мальовничі галявини та занедбані фруктові сади – пам'ять про колишні села та хутори, виселені під час створення Яворівського полігону.

У парку прокладено низку пішохідних та автомобільних маршрутів, еколого-пізнавальних стежок, обладнано стаціонарні зони для відпочинку.