Пам'ятки Вишгородського району

Національний музей-заповідник української військової звитяги (колишній Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році") в Нових Петрівцях відтворює обстановку знаменитої Лютізької військової операції зі звільнення столиці України від нацистських загарбників у 1943-1944 роках.

На площі в 9 гектарів збережено оборонні споруди, бліндажі, виставлено бойову техніку, працює виставка уніформ та зброї.

Вражаючу діораму "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік" відкрито в 1980 році.

Щороку до Дня Пам'яті та Дня визволення Києва на території музею відбуваються театралізовані дійства, які відтворюють бої за Київ.

У 2022 році в експозиції Національного музею-заповідника української військової звитяги з’явився новий експонат - російський гелікоптер Мі-35Н. Саме 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, російський гелікоптер Мі-35Н (RF-13024) був збитий військовим Національної Гвардії України над Київським водосховищем. Вертоліт був у складі повітряної атаки на військовий аеродром у Гостомелі, що на Київщині. У травні 2022 року збитий вертоліт був піднятий з дна Київського моря.

Территорія проєктованого на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський" розташована у Вишгородському районі, на півночі Київської області, біля села Сухолуччя.  

Нині Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство охороняє типові ландшафти Полісся в межах підтопленої заплави річки Тетерів та узбережжя Київського водосховища. Площа господарства становить майже 37,9 тисяч гектарів, їх водні об'єкти - 9,3 тисяч гектарів. Близько половини площі складають лісові масиви, поширені луки, багато боліт та озер. Переважають соснові та дубово-соснові, на окремих ділянках осинові та березові ліси.

Мисливська фауна характерна для Полісся - це лось, олень європейський, козуля, дика свиня, лисиця, заєць-русак, єнотовидний собака, бобр, видра. З птахів водяться тетерів, куріпка сіра, чирки, качки, вальдшнепи, бекас тощо. Акліматизовано ондатру, ведуться роботи з інтродукції фазану. Почали гніздитися птахи, яких раніше тут не було: гусак сірий, журавель сірий. Зустрічаються також лелека чорна, сапсан, орлан-білохвіст, змієїд, які занесені до Червоної книги.

До 2014 року на території Дніпровсько-Тетерівського заповідника розташовувалися дві мисливські резиденції екс-президента України Віктора Януковича в урочищах "Острів" та "Акація": мисливські палаци, вольєри з дикими тваринами, вертолітний майданчик, пірси з ангарами, катерами та яхтами.

Наразі триває розробка "Проєкту створення Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський".

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Межигір'я" офіційно створено 2023 року на базі урядової резиденції "Межигір'я" – колишнього заміський житлового комплексу в Нових Петрівцях під Києвом, який здобув скандальну славу під час перебування при владі експрезидента Віктора Януковича і став найвідомішим символом корупції в Україні.

Резиденція заснована в 1935 році на місці древнього Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, заснованого у XII столітті. За радянських часів усі монастирські споруди були знесені, на їхньому місці розміщений комплекс відпочинку із заміським будинком першого секретаря ЦК КПУ, відомий у народі як "Дача Щербицького".

У 2002 році "Межигір'я" стало резиденцією Віктора Януковича, який тоді був прем'єр-міністром України. Ставши президентом, Янукович через підставні структури приватизував резиденцію площею 137 гектарів і розгорнув тут масштабне будівництво. До складу комплексу входять: клубний будинок "Хонка" (головний палац), старий будинок Януковича, гостьовий будиночок ("Будинок Путіна"), дебаркадер "Галеон", спорткомплекс, спа-центр, гольф-клуб, яхт-клуб, гараж з колекцією автомобілів, зоопарк, кінологічний центр, величезний парк зі штучними озерами та інше.

Після повалення режиму Януковича і втечі експрезидента в Росію у 2014 році доступ до резиденції "Межигір'я" був відкритий для всіх бажаючих. Протягом майже десяти років об'єкт перебував у невизначеному статусі. Ним опікувалися волонтери громадської організації "НПУ Межигір'я", за відвідування та екскурсії ними була встановлена плата. У 2023 році Верховна Рада ухвалила закон про створення парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Межигір'я".

По території парку проводяться піші екскурсії з відвідуванням "Хонки" та оздоровчого комплексу, оглядові екскурсії на електрокарах. Можлива оренда велосипедів. За додаткову плату можна відвідати кінологічний центр, де утримують понад 70 собак, та музей ретроавтомобілів, де представлено близько 40 одиниць техніки (легкові автомобілі, вантажівки, військова техніка, мотоцикли). Кінний клуб La petite Ecurie проводить заняття з верхової їзди та прогулянки на каретах. На території працюють шашличні та кав'ярні.

Сафарі-парк Медвино площею понад 3 тисячі гектарів, в якому створені всі умови максимально наближені до дикої природи, розташований поблизу села Страхолісся.

Сафарі-парк Медвино є найбільшою оленячою фермою в Україні, яка налічує близько 500 особин трьох видів оленів на 170 гектарах землі. Плямистий та благородний олені гармонійно мешкають з іншими тваринами на одній території.

Окрім того, тут мешкають лами, верблюди, ведмеді, бізони, страуси, козулі, кози, вівці, качки, кролики. Також комплекс включає дендропарк площею 100 гектарів та екоферму.

Сафарі-парк Медвино проводить групові та індивідуальні екскурсії до сафарі-парку, оленячої ферми та екоферми на авто відвідувачів, квадроциклах або багі. Екоферма пропонує дегустацію крафтових сирів з місцевої сироварні, які можна придбати з собою. Є кафе зі стравами поліської кухні та дичини. Оренда будиночків.

Відвідування парку Медвин можливе тільки за попереднім бронюванням.

Цегляний храм Покрови Пресвятої Богородиці у Нових Петрівцях збудовано на початку XX століття в русько-візантійському стилі.

За радянських часів церкву було закрито. З 1990 по 1993 рік у приміщенні експонувалася діорама "Лютізький плацдарм".

Нині храм діючий. Поруч розташований пам'ятник Лютізькому плацдарму.

Пам'ятний знак у вигляді стели з орлом на вході до "Єреванського кварталу" встановлено на честь будівельників із Вірменії.

У будівництві Славутича в 1989 році брали участь бригади з багатьох республік колишнього СРСР, що відображено в архітектурі та міських монументах.

Стелу з орлом створив вірменський архітектор Левон Хачатрян.

Приватний етнографічний комплекс "Хутір Савки" в Нових Петрівцях включає дві справжні старовинні українські садиби: хату заможного селянина 1786 року та будинок пана 1854 року.

Перша стоїть на своєму місці вже понад двісті років, друга перевезена із села Мелені, що на Житомирщині. Тут є криниця, льох, господарський двір із клунею та кузнею. У ході екскурсії відвідувачам пропонують власноруч змолоти борошно за допомогою кам'яних жорен, попрацювати в кузні, поспостерігати за роботою майстрів народних промислів.

Після екскурсії можна скуштувати найкращих страв народної української кухні, приготовлених у дров'яній печі за старовинними рецептами. Професійний фольклорний колектив виконує народну музику.

Церква Воздвиження Хреста Господнього був побудований в селі Любимівка в 1858 році коштом поміщика Лукомського за типовим проєктом архітектора Костянтина Тона.

До сьогодні Хрестовоздвиженська церква збереглася практично в первозданному вигляді. На території храму знаходиться могила відомого історика та краєзнавця Лаврентія Похилевича, автора книги "Сказання про населені місцевості Київської губернії".

У храмі зберігається ікона Святого Архістратига Михаїла, написана на початку XX століття на згадку про явлення святого мешканцям сусіднього села Рови.

Церква Воздвиження Хреста Господнього є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Борисоглібський храм у Вишгороді відбудовано в ХІХ столітті на місці давньоруського городища на горі Ольги.

Першу церкву започаткував тут князь Володимир. В 1030 році на місці згорілої церкви Ярослав Мудрий збудував храм-усипальницю на честь святих Бориса і Гліба, куди були перенесені мощі святих мучеників, а в 1115 році онуки Ярослава звели кам'яний собор.

Зруйнований татаро-монголами храм відроджено протоієреєм Михайлом Сікачинським за проєктом архітектора Костянтина Тона.

За радянських часів Борисоглібська церква у Вишгороді була перетворена на музей. Нині храм діючий. Поруч знаходяться вали городища.

17 червня 2023 року громада проголосувала за перехід храму святих Бориса і Гліба до Православної Церкви України. 5 вересня у храмі Української Православної Церкви на честь Бориса і Гліба вперше відбулася служба українською мовою.