Пам'ятки Верховинського району

Артпростір-музей "Коцюбинський" у Верхньому Ясенові відкрився у 2024 році як книгарня-кав'ярня. Розташований на березі річки Чорний Черемош на в'їзді в село з боку Криворівні.

Заклад присвячений постаті видатного українського письменника Михайла Коцюбинського, який у 1911 році гостював у Криворівні в етнографа Володимира Гнатюка. Тут він збирав і детально занотовував інформацію про спосіб життя гуцулів, їхні звичаї, вірування, фольклор, що стало основою його найвідомішого твору "Тіні забутих предків".

Початково заклад функціонує як кав'ярня, книгарня та артпростір. Тут є читальний зал, тераса і вихід до річки. Незабаром має відкритися інтерактивний музей, де буде представлена приватна колекція книжок і речей, відбуватимуться постановки й театральні перформанси, а також аудіовізуальне відтворення творів Михайла Коцюбинського.

Гора Піп Іван – одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, третя за висотою в Україні (2022 метрів).

Раніше називалася Чорна Гора, звідки походить назва всього хребта Чорногора. За легендою, Олекса Довбуш убив тут "чорне лихо", тобто. чорта, і гора почорніла. У давнину на горі було язичницьке капище, збереглася народна традиція масового сходження у ніч на Івана Купала. Нинішня назва походить від скелі на вершині, що нагадувала священика в рясі (зараз вона втратила характерну форму).

Гора Піп Іван утворена пісковиками, має пірамідальну форму, у верхній частині – кам'яні розсипи. Вкрита субальпійською рослинністю - поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон) та ялинові ліси. Знаходиться у межах Карпатського державного національного парку.

На вершині знаходяться мальовничі руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії "Білий Слон" у стилі конструктивізму, що діяла в 1938-1941 роках. У триповерховій будівлі було 43 кімнати та конференц-зал. У вежі з мідним куполом діаметром 10 метрів містився шотландський астрограф. Наразі будівля у напівзруйнованому стані.

Найзручніший маршрут на вершину починається у селі Дземброня.

Хата-музей кінофільму "Анничка" у Верховині відкрився в 2016 році в історічній гуцульській хаті-ґражді, в якій у 1968 кінорежисер Борис Івченко знімав деякі епізоди цієї відомої кінострічки виробництва Кіностудії імені Довженка.

Відкриття музею відбулося під час кіномистецького фестивалю "Тіні забутих предків: стежками фільму "Анничка".

Приміщення музею – це одна з небагатьох гуцульських ґражд, що збереглися в Карпатах з початку XX століття. Являє собою комплекс житлового будинку та господарських будівель, які утворюють замкнутий дворик із брамою, що забезпечує мешканцям найкращий захист від негоди й диких звірів.

Експозиція відображає побут, звичаї та традиції гуцулів, а також містять інтерактивні елементи. Представлені світлини колишніх власників ґражди та акторів, що були задіяні у фільмі "Анничка", зняти тут кадри з фільму, деякі предмети кінореквізиту.

Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" у Верховині пропонує дегустації традиційної полонинської сирної продукції та аналогів європейських сирів власного виготовлення.

Сири за традиційною технологією виготовляються на полонині "Кринта", де у сезон випасаються корови і працює гірська сироварня. У міжсезоння працює домашня мініферма.

На дегустаціях, зокрема, представлені два українські сири із зареєстрованим географічним зазначенням: Гуцульська овеча бриндзі та Гуцульська коров'яча бриндза. Також можна скуштувати вурду (легкий сир з сироватки), копчений будз (сир із незбираного молока), тверді сири Каччота і Чорногора з витримкою по 2 місяці. Крім сирів та бринзи, до дегустаційного сету додатково входять полонинське сало, мед, хліб, вино, самогон.

Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" є об'єктом Культурно-туристичного маршруту "Гуцульські сирні плаї".

Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" відкрилася 2020 року в центрі Верховини, поруч з міським ринком. Лавка пропонує дегустації крафтових продуктів з власного полонинського господарства для груп до 45 осіб.

Тутешню сертифіковану гуцульську коров'ячу бриндзу виробляють за традиційною технологією з цільного молока корів, які випасаються на гірській полонині на висоті понад 700 метрів над рівнем моря.

Під час екскурсії на полонину можна ознайомитися з процесом виробництва полонинських сирів і продегустувати їх в оточенні гірських краєвидів. У міській дегустаційній залі також можна скуштувати готову продукцію полонинської сироварні: коров'ячу бриндзу, овечу бриндзю, вурду, звичайний та копчений будз. Додатково можна замовити вино, карпатський чай, гуслєнку та кулешу. У крамниці, крім сирів, можна придбати гриби сушені та мариновані, мед і медову продукцію, чаї з карпатських трав.

Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" є членом Асоціації карпатських ватагів та бере участь у Культурно-туристичному маршруті "Гуцульські сирні плаї".

Регіональний історико-краєзнавчий музей “Гуцульщина” у Верховині відкрито у 1938 році завдяки активній підтримці громадсько-політичного діяча, етнографа-фольклориста та самобутнього письменника Петра Шекерика-Доникова.

Представлені предмети народного побуту, одяг, картини тощо.

Проводяться майстер-класи, під час яких можна спостерігати процес виготовлення гуцульських килимів.

Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.

Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.

Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито в будинку Василя Якіб’юка, в якому письменник неодноразово відпочивав у 1906-1914 роках.

Криворівня так йому сподобалася, що він обрав це село для свого постійного літнього відпочинку та приїжджав сюди майже щоліта із сім'єю упродовж 12 років. Тут його відвідували Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич та інші. Вже хворим Франко продовжував тут працювати, надиктовуючи тексти своїх творів місцевому вчителю.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка засновано в 1960 році з ініціативи дружини письменника Гната Хоткевича - Платоніди. В експозиції, розміщеній у 5 кімнатах, зберігаються особисті речі Франка: ліжко, письмовий стіл та стілець, лавка для гостей, годинник тощо. Цікава гуцульська піч, оформлена кахлями роботи Олекси Бахматюка (1874 рік).

Літературно-меморіальний музей Івана Франка є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Меморіальний музей Петра Шекерика-Дониківа відкрився у Верховині 2018 року з ініціативи його нащадків.

Експозиція присвячена гуцульському громадському і політичному діячеві, етнографу, письменнику, учаснику визвольних змагань Петру Шекерику-Дониківу, який у 1920-1930-х роках був війтом Верховини та послом до польського Сейму. Співпрацював з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та Станіславом Вінцензом. Після загарбання Прикарпаття Радянським Союзом  Шекерик-Доників був репресований.

Музей розташовується в будинку 1933 року побудови, в якому він жив певний час у Верховині. В експозиції представлені старі світлини, архівні документи, листи Петра Шекерика-Дониківа та його особисті речі. Зокрема, можна побачити шкільну парту, за якою він навчався в дитинстві.

У 2021 році в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа у Верховині відкрився Криївка-музей УПА.

Музей "Дідова аптека" у Криворівні поблизу Верховини присвячений історії народної медицини Гуцульщини. В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися українські горяни.

Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини у Карпатах та про цілющі властивості карпатських трав і профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та чорногірському корінні, ароматних карпатських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.

Музей гуцульського побуту Василя Тупилюка у Краснику розташований на території приватної садиби "Кринта". Власник садиби у 2009 році відтворив на своєму обійсті точну копію хати свого прадіда та вже за два роки відкрив у ній музей традиційної гуцульської культури.

В хаті відтворена автентична обстановка:  діюча піч, дерев'яне ліжко, старовинні ікони на стінах. В експозиції представлені вишиванки, керамічні та дерев'яні вироби, народні інструменти, національний одяг. Головним експонатом є бартка (бойовий топірець) січового стрільця 1914 року.

Екскурсії проводить особисто власник колекції Василь Тупилюк. Він також пропонує майстеркласи з використанням традиційних інстументів і приладдя: помол кукурудзи на муку на жорнах, виготовлення шерстяної нитки за допомогою мотовила, веретена, самотоки та кужеля, виготовлення олії з муки льону в олійниці, приготування приготування сиру тощо.

Музей історії села Верхній Ясенів відкрився в 2021 році коштом громадськості та за підтримки Національного природного парку "Верховинський".

Експозиція розповідає про історію, культуру і побут села, а також про видатних уродженців Верхнього Ясенова, серед яких відомий мольфар Михайло Нечай та гуцульський музикант-віртуоз Роман Кумлик.

Представлені історичні світлини, карта перебування та маршрутів по Верховинщині Лесі Українки та Івана Франко, побутові предмети гуцулів.

Приватний музей кінофільму "Олекса Довбуш" у Верховині відкрили в 2018 році місцеві підприємці та громадські активісти Микола Данилюк і Володимир Сумарук.

Експозиція розповідає про легендарного ватажка опришків Олексу Довбуша, чий повстанський загін діяв на Прикарпатті у середині XVIII століття, а також про зйомки однойменного кінофільму кіностудії імені Олександра Довженка, який був знятий режисером Віктором Івановим у 1959 році саме у Верховині та сусідній Криворівні.

В експозиції представлені світлини та різні раритетні речі, пов'язані зі зйомками фільму. Особливістю музею є наявність великого мультимедійного екрану, на якому демонструються фрагменти фільму "Олекса Довбуш" та інших стрічок, які були зняті у Карпатах.

Для дітей на подвір'ї музею облаштована ігрова зона "Опришківські забави", де можна позмагатися у силі, міткості та спритності.

Будинок-музей відомого історика та політичного діяча УНР Михайла Грушевського відкрито в Криворівні на місці, де на початку XX столтіття ним була куплена садиба у місцевого поміщика Пшебилівського.

Тут майбутній президент України неодноразово бував на відпочинку.

Вілла згоріла в 1917 році, проте в 2003 році була відтворена за кресленнями і спогадами очевидців, що збереглися.

В музеї представлені біографічні документи та фотографії, етнографічна колекція, предмети побуту початку XX сторіччя.

Криворівнянський музей Михайла Грушевського є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Краєзнавчий музей створено в селі Криворівня в 1965 році на базі середньої школи.

Експозиція розповідає про історію гуцульського села, життя та побут мешканців краю.

Фонди музею налічують понад 100 експонатів.