Пам'ятки Львова

Комунальний заклад "Львівський музей історії релігії" з 1973 року працює в приміщенні Домініканського монастиря ХІV-XVIII століть у Львові.

Цей витвір австрійського архітектора Яна де Вітте і належить до найкращих зразків барокової архітектури міста.

Експозиція музею розповідає про історію світових і національних релігій та церковних організацій всіх часів: релігії стародавнього світу, юдаїзм, раннє християнство, вірменську церкву, римсько-католицьку церкву, українську греко-католицьку церкву, православ’я в Україні, протестантизм, іслам, буддизм.

Деякі з 50 тисяч експонатів мають унікальну культову, мистецьку та історичну вартість. Зокрема, представлена велика збірка ікон XVI-XIX століть, чимала колекція Біблій (у тому числі Острозька Біблія 1581 року та видана у Парижі 1563 року), релікварій святого Аронтія ХІ століття тощо.

Музей практикує різні форми науково-освітньої роботи: лекції, екскурсії, концерти органної та камерної музики.

Музейно-культурний комплекс історії пивоваріння "Львіварня" відкрито у Львові в 2016 році на території "Львівської пивоварні", яка вважається найстарішою в Україні.

Перша письмова згадка про львівське пиво датується 1384 роком, коли якийсь Ганко Клепер купив пивне виробництво у Краківському передмісті, яке досі називається Клепаровом. Офіційною датою відкриття "Львівської пивоварні" вважається 1715 рік.

Перший музей пивоваріння було відкрито на пивоварні у 2005 році. Після реконструкції він перетворився на сучасний арт-центр "Львіварня".

У музеї пива можна ознайомитись із старовинною технологією виробництва. Представлено варильну піч, бродильний чан, бочки для дозрівання пива тощо. Цікаві колекції пивних бочок та пляшок, пивних кухлів, зразки реклами, технологічна книга та інші унікальні документи. Особливий експонат – легендарний 10-літровий келих акціонера пивоварні Роберта Домса.

Завдяки інтерактивним експонатам музею кожен його відвідувач може відчути себе справжнім пивоваром, торкнутися історії пива та зазирнути у процес пивоваріння.

Наприкінці екскурсії проводиться дегустація 12 видів кегового пива у ресторані "Хмільний дім Роберта Домса", що розташований у колишніх пивних підвалах. Працює сувенірна крамниця.

Також "Львіварня" функціонує як сучасний арт-центр, де відбуваються виставки, концерти, культурні події, конференції та корпоративні заходи.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького відлічує свою історію від 1784 року, коли імператор Йосип ІІ відновив у Львові університет з чотирма факультетами, в тому числі медичним.

У 1891-1898 роках були побудовані нові навчальні корпуси: анатомофізіологічний, патологоанатомічний, хімічний, акушерства та гінекології, хірургії, внутрішніх хвороб, дерматовенерології, оториноларингології та інші. Головний корпус університету збудував у 1892 році архітектор Йозеф Браунзайс у стилі неоренесансу. Три інших корпуси (анатомії, гігієни та фармакології) розташовані навпроти у формі літери П навколо відкритого двору-курдонера, створюючи єдиний ансамбль. Центральною ланкою ансамблю є корпус анатомії, розгорнутий головним фасадом на вулицю Пекарську.

У 1900 році відбувся перший випуск лікарів у кількості 16 осіб, серед яких було двоє українців.

У сквері встановлено пам'ятник медикам, які загинули під час Другої світової війни.

Наразі до складу Львівського національного медичного університету входять 79 кафедр, які складають сім факультетів. В університеті навчаються понад 5 тисяч студентів.

Львівський національний університет імені Івана Франка – один із провідних вищих навчальних закладів України, один із найстаріших у Європі. Заснований у 1661 році указом польського короля Яна Казимира.

Будівлю головного корпусу Львівського університету було збудовано в 1877-1881 роках (архітектор Юліуш Гохберґер). Спочатку в ньому розташовувався Крайовий сейм Галичини та Лодомерії. Фасад прикрашений величним портиком з колонами та лоджією, скульптурними алегоричними групами "Робота" та "Освіта" при вході, "Галиція, Вісла та Дністер" – на атиці (скульптор Теодор Ригер). В 1920 році будівлю передано Львівському університету Яна Казимира.

Нині Львівський національний університет імені Івана Франка посідає високі позиції у багатьох міжнародних та всеукраїнських університетських рейтингах. На 19 його факультетах навчається понад 20 тисяч студентів. Університет має власний ботанічний сад та колекцію стародруків у науковій бібліотеці.

У двох залах головного корпусу працює Музей історії Львівського університету. Тут представлено галерею портретів ректорів, дипломи випускників і науковців різних часів, документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, наукові прилади, фотографії та інші предмети, пов’язані з історією Львівського університету. Співробітники музею проводять екскурсії.

Крім того, в головному корпусі працює Археологічний музей Львівського університету, що висвітлює матеріальну і духовну культуру населення Волині і Прикарпаття від палеоліту до княжої доби.

До Музейного комплексу Львівського національного університету також входять Археологічний музей, Зоологічний музей, Палеонтологічний музей, Мінералогічний музей, Музей рудних формацій.

Перший океанаріум у Львові відкрився 2020 року в центрі міста, на проспекті Тараса Шевченка, в колишньому приміщенні кінотеатру "Київ". Це один із проєктів команди професійних акваріумістів під керівництвом Олександра та Яни Яновських.

На трьох поверхах розтащовується лабіринт із понад 20 акваріумів різних розмірів, а також підводний тунель довжиною 18 метрів. На момент відкриття колекція налічувала понад 3000 різноманітних морських мешканців. Зокрема, в океанаріумі живуть чорнопері акули, три різновиди скатів, панцирні щуки, риби-їжаки, риби-клоуни, жовтоморді ангели, крилатки-зебри, риби-папуги, гігантський гурамі, піраньї та інші види риб і морських черепах.

Проводяться екскурсії українською, російською, англійською та польською мовами. Працює сувенірна крамниця, приймаються замовлення на акваріумних рибок.

Виставковий комплекс "Львівський палац мистецтв" - найбільший виставковий та культурно-мистецький центр Західної України.

Будівля у стилі модерну за проєктом архітектора Василя Каменщика збудована в 1996 році. Фасади прикрашені класицистичними аркадними лоджіями та скульптурою покровителя художників Святого Луки.

При загальній площі 8,7 тисяч квадратних метрів, площа 12 експозиційних зал складає 3,6 тисячі квадратних метрів. В палаці є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня.

Тут проводяться такі регулярні події, як Міжнародний форум видавців, Львівський осінній салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка "Весняні настрої", щорічна мистецька виставка до Шевченківських днів "Свою Україну любите...".

На основі подарованих творів та документів тут постійно функціонує кімната-музей Тараса Шевченка. Також у Палаці мистецтв працює Фабрика помічників Святого Миколая та проходить Національне Свято Шоколаду.

Львівський театр ляльок заснований у 1946 році. Розміщується в будівлі, яка була збудована в 1913 році як "Реміснича палата" за проєктом архітектора Яна Протшке.

Будівля виконана у стилі неоренесансу. В наші дні на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка.

Свою діяльність Львівський ляльковий театр розпочав прем'єрою народної казки "Івасик-Телесик" за казкою Івана Франка.

Львівський фотомузей відкрився в 2023 році в цокольному приміщенні Палацу мистецтв на вулиці Миколи Коперника у Львові.

В експозиції музеї представлена унікальна збірка з тисяч раритетних експонатів, які роками збирає львівський колекціонер Роман Метельський. Це фотоапарати кінця ХІХ – ХХІ століття з усіх куточків світу, старовинне обладнання для перегляду слайдів та кіно, фотографії та фоторамки тощо

Музей складається з постійної експозиції та тимчасової змінної експозиції. В ході екскурсії можна дослідити світову історію розвитку фотографії та фототехніки, історію львівської фотографії, історію українського світливства та кіно у Львові, дізнатися персональні історії фотомитців Львова.

Меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано в 1998 році в особняку, в якому він із родиною жив у 1902-1914 роках.

В цей час Грушевський був професором Львівського університету, тут же став ініціатором створення Української національно-демократичної партії.

Основна експозиція музею присвячена львівському періоду у житті Грушевського. Представлено оригінали його видань, фотографії, листи вченого, особисті речі родини Грушевських.

Також висвітлюється діяльність Михайла Грушевського на чолі Центральної Ради Української Народної Республіки.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича відкрився 1995 року в будинку композитора у Львові з ініціативи його дружини, мистецтвознавиці Зеновії Штундер.

Двоповерховий будинок зведено у другій половині 1950-х років. Пані Зеновія виділила під музей другий поверх успадкованого нею будинку і почала працювати в музею старшою науковою співробітницею.

У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету композитора та його спальні. У третій кімнаті експонуються видання музичних творів композитора, сімейні світлини, предмети образотворчого мистецтва.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. На фасаді будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" відкрито у Львові на території пересильної в'язниці №25.

В'язниця була створена в 1944 році радянською окупаційною адміністрацією, що прийшла на зміну нацистській. В роки Другої світової війни на цьому місці було львівське гетто.

В музейному комплексі відтворено два бараки, сторожові вежі, загорожа з колючого дроту та інші інфраструктурні об'єкти.

Музей розповідає про історію політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, яке мешкало на території України.

Монастир сакраменток (бенедиктинок безперервного поклоніння Святим Таїнствам) з костелом Заручин Пресвятої Діви Марії та святого Йосипа збудований у Львові в 1744-1780 роках на місці фахверкового храму, заснованого в 1718 році.

Необароково вежа зведена під час реконструкції у 1884-1887 роках за проєктом Адольфа Мінасевича.

В 1995 році храм освячено як церкву Святої Трійці Української греко-католицької церкви.

Василіянський монастир Святого Онуфрія у Львові - архітектурна пам'ятка середньовіччя. За деякими даними, його було засновано ще за часів князювання Лева Даниловича, сина засновника міста Данила Галицького.

Кам'яні будівлі Онуфріївської церкви, Троїцької каплиці-дзвіниці та монастирських келій були збудовані в 1505 році князем Костянтином Острозьким.

В архітектурі поєдналися традиції українського сакрального зодчества з формами ренесансу та бароко. Під час бойових дій монастирський комплекс відігравав роль оборонної споруди.

На монастирському цвинтарі в 1583 році був похований першодрукар Іван Федоров.

Монастир святого Онуфрія належить до Української греко-католицької церкви.

Каплиця Боїмів біля стін Латинського кафедрального собору (Катедри) – одна з найпримітніших архітектурних споруд Львова у стилі Ренесансу, пам'ятка архітектури національного значення.

Каплиця збудована на початку XVII століття над фамільним склепом львівських патриціїв Боїмів (поряд із собором знаходився міський цвинтар). Імовірно, будівництво велося артіллю архітектора Андрія Бемера.

Цю споруду в стилі зрілого ренесансу з переходом до бароко фахівці називають яскравим взірцем південного маньєризму в Україні. Західний фасад каплиці вражає багатством декоративного оздоблення. Автором скульптурної композиції вважається майстер із Вроцлава Гануш Шольц. Купол увінчує незвичайна скульптура Христа, що сидить. Інтер'єр також насичений безліччю скульптурних зображень, більшість із яких виконано Яном Пфістером.

Музей "Каплиця Боїмів" є підрозділом Львівської національної галереї мистецтв.

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" відкрився у 1992 році в п’ятикімнатній квартирі житлового будинку по вулиці Героїв Майдану, 18, збудованого у 1937-1939 роках за проєктом Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму. В цій квартирі у 1944-1949 роках мешкав український радянський письменник і пропагандист Ярослав Галан. Тут він був убитий в результаті замаху.

Експозиція музею відображає суперечливі політичні події та соціальні конфлікти першої половини XX століття, на тлі яких розвивалася література Львова. В інтер'єрах міського помешкання представлені мебіл, гравюри, фотографії, живопис, поштівки, афіші тогочасного Львова.

Український модерн, "молодомузівці", поезія січових стрільців, взаємовплив митців Галичини та Наддніпрянщини, творчість заборонених та репресованих поетів і письменників, славетні українські імена в еміграції – ось далеко не повний перелік тем, які висвітлює експозиція музею.

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" є відділом Львівського історичного музею.