Пам'ятки Щирця

Музей пам'яті жертв сталінських репресій заснований у селищі Щирець в 2009 році на колишньому подвір'ї римо-католицького священика, на якому в червні 1941 року працівники районного управління НКВД стратили 26 невинних місцевих мешканців.

Комплекс музею складається із кількох об'єктів - меморіальної стели, каплички, хреста з могилою, показової криївки вояків УПА та безпосередньо музею. Матеріали для експозиції надали очевидці тих страшних подій з навколишніх сіл.

Основна екпозиція музею пам'яті жертв сталінських репресій розміщена в приміщені колишньої стайні, збудованої в кінці XIX століття, в якій НКВД в 1941 році влаштувало катівню.

Перша зала музею присвячена невинно закатованим сталінським режимом мирним жителям Щирця та його околиць. Окремі розділи експозиції присвячені історії визвольного руху в краї, діяльності Українських січових стрільців та бійців Української повстанської армії - представлені одяг (вишиванка, форма) та предмети (друкарська машинка, гармати), якими користовулися вояки. Крім того, експозиція знайомить з матеріалами про репресованих у часи сталінізму представників духовенства, інтелігенції та українських націоналістів, а також досліджує історії життя місцевих мешканців, що були репресовані до Сибіру.  

У другій залі, що носить назву "Українська хата", зібрані старовині речі побутового вжитку, що колись використовувалися у господарстві, зберігаються образи, вишивані рушники та сорочки, "кримські" хустки тощо.

Побачити, як жили воїни Української повстанської армії в часи визвольної боротьби, можна у спеціально облаштованій криївці. Поруч з криївкою розташована стела пам'яті воїнам ОУН-УПА, споруджена коштом меценатів.

Нова експозиція музею пам'яті жертв сталінських репресій присвячена героям Небесної сотні та російсько-української війни. 29 серпня 2024 року, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, в селищі Щирець відкрили Алею Пам’яті Героїв.

Костел Святого Станіслава заснований у Щирці в XIV сторіччі, у нинішньому вигляді відбудований у 1556 році.

Кілька разів храм горів. Остання реставрація була проведена в 1916 році за проєктом Войцеха Бреттнера.

Храм прямокутний у плані, однонефний, з триярусною вежею під наметом на західному фасаді. Вхід у костел прикрашений порталом тонкої роботи. Колись над хорами було дві бійниці, які свідчили про оборонний характер споруди. Навпроти головного входу розташована двоярусна дзвіниця.

Костел Святого Станіслава є діючим храмом Львівської архидієцезії римо-католицької церкви в Україні.

Музей видатного українського митця Осипа Куриласа, чия творча спадщина займає важливе місце в історії європейського модерного мистецтва, відкрився в 2016 році на батьківщині художника при Щирецькому ліцеї імені Героя України Богдана Ільківа.

Портрети провідників січового стрілецтва пензля Куриласа і його зображення батальних битв мають високу мистецьку і документальну історичну цінність, а ікони та ілюстрації дитячих книжок є яскравим прикладом просвітництва в дії.

Музей художника в Щирці створений завдяки ініціативі родини громадських діячів, краєзнавців та багаторічних дослідників творчості Осипа Куриласа Стефанії та Ігоря Деревацьких, а також їх доньки Богдани.

Осип Курилас народився в Щирці в 1870 році в багатодітній родині місцевого дяка та вчителя народної школи. Хист до малювання в Осипа виявився ще з дитинства. У 1886 році він вступив до Художньо-промислової школи, згодом прожовжив навчання у Краківській академії мистецтв, де, власне, і розпочав власну кар’єру художника.

З початком Першої світової війни Осип Курилас вступив до австрійської армії, а згодом перейшов до загону Українських січових стрільців. Під час військової служби художник створив низку картин, на яких оспівував подвиги січових стрільців. Він намалював близько двохсот портретів своїх побратимів та живописні картини.

Окрім того, Осип Курилас намалював багато ілюстрацій до журналів та книжок. Одними з найкращих вважають його ілюстрації до збірки новел "Кленові листки" Василя Стефаника, який був другом художника. Особливою у творчому доробку митця є створена ним у 1918 році картина "Тарас Шевченко. Дивлюсь аж світає...". В його сакральних роботах можна побачити українські етнічні орнаменти - відомими є його ікони "Богородиця" та "Ісус Христос" у вишиванках.

Музей Осипа Куриласа в Щирці є місцем проведенням персональних і тематичних виставок, пленерів та пізнавальних лекцій.

Церква Пресвятої Трійці у Щирці заснована в XVI сторіччі. У першій половині ХІХ століття перебудована та набула сучасного вигляду.

Складена з вапняку, однонефна. Західний фасад завершено високим щипцем, прикрашеним з боків декоративними вазами. Покрита скатним дахом, завершеним у центрі сигнатуркою. Нерозчленовані поверхні стін пожвавлені рідко розставленими напівциркульними віконними і дверними отворами.

За радянських часів тут розташовувався музей атеїзму.

Троїцька церква належить до нечисленних творів галицької школи архітектури XVI сторіччя.

Дзвіниця дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, каркасної конструкції, завершена наметом. З півдня та сходу спирається на кам'яну огорожу з вапняку.

Комплекс оборонної церкви Різдва Пресвятої Богородиці збудований у XIX столітті на основі фортифікаційних споруд Щирецького замку на Золотій (Церковній) горі.

З XVI сторіччя збереглася надбрамна кам'яно-дерев'яна башта-дзвіниця, кам'яна огорожа з бійницями та кутова оборонна башта. Це одні з небагатьох збережених споруд, характерних для української кам'яної архітектури 15-16 століть.

Під час військових дій 1915 року церква Різдва Богородиці сильно постраждала - був повністю знищений купол. Була відреставрована в 1934 році за проєктом архітектора Лева Левинського.

В інтер'єрі храму зберігся монументальний живопис. Усі споруди на Замковій горі утворюють єдиний архітектурний ансамбль оборонного типу.