Пам'ятки Рівненського району

Видатний архітектурний ансамбль оборонного Межиріцького Свято-Троїцького монастиря ось уже шість століть прикрашає мис, утворений злиттям річок Вілія та Світенька в Межирічі.

Ця пам'ятка волинської архітектурної школи поєднує в собі традиції давньоруських конструктивних прийомів із елементами готично-ренесансного зодчества XV-XVII сторічь.

За переказами, православний монастир на цьому місці був заснований києво-печерськими ченцями за часів монголо-татарської навали. В XV столітті князь Костянтин Острозький розпочав будівництво дерев'яного замку з Троїцькою церквою в центрі двору, які стали основою укріпленого монастиря. Його нащадки невдовзі звели кам'яний храм у давньоруських формах.

На початку XVII століття Межиріцький монастир перейшов у розпорядження католицького ордена францисканців, які додали храму готичний та ренесансний декор, прибудували два двоповерхові корпуси келій з парними круглими вежами по кутах, а також оточили комплекс кам'яними фортечними стінами із зубчастими оборонними вежами в ренесанному стилі. Все це надало обителі вигляду витонченого середньовічного замку.

В середині ХІХ століття комплекс Межиріцького монастиря знищила пожежа, він тривалий час залишався занедбаним.

Нині Межиріцький монастир передано православній церкві московського патріархату. Тут зберігаються коронована католиками Межиріцька ікона Божої Матері "Життєподавниця" (XVI століття) - родова ікона князів Острозьких, а також чудотворна ікона Антонія Великого.

Музей історії поліції Рівненщини заснований у 1982 році при Головному управлінні Національної поліції України в Рівненській області.

У зборі музейних матеріалів активну участь брали працівники і ветерани органів внутрішніх справ, їх рідні та близькі, а також родини загиблих правоохоронців. Нині експозиція музею складає понад дві тисячі експонатів.

В 2012 році була проведена повна реконструкція музею та оновлена його експозиція, яка відображає історію правоохоронних органів Рівненщини за часів російської імперії, Польщі, часів Української революції.

Структура музею складається із дев’яти тематичних розділів.

В 2015 році Музей історії поліції Рівненщини отримав статус "Народного музею".

Приватний музей "Верхівська садиба" створюється в селі Верхів на Рівненщині родиною лікарів – Ігорем та Людмилою Корчаками. Вони взялися відреставрувати українське сільське обійстя, збудоване у 1920-1930-х роках місцевим мещшканцем Сидором Забіякою.

Автентична садиба має характерні для першої половини XX століття будівлі – цегляний будинок з пічкою, клуню та кузню з майстернею. Також на подвір'ї розмістили дерев'яний будинок кінця XIX століття, перевезений із села Нова Мощаниця та наново зібраний із дерев'яних брусів. Покрівля також автентично відновлена під стиль будинку.

В експозиції будуть представлені відреставровані меблі столітньої давнини, елементи старовинного одягу, різноманітний посуд, знаряддя хатньої праціі, теслярські інструменти, риболовні снасті тощо.

Засновники садиби планують відновити не лише архітектуру та обстановку, а й господарчий побут того часу. Відвідувачі зможуть побачити, як жили наші предки, відчути атмосферу тієї епохи.

Приватний музей "Ковальські витребеньки" у Рівному заснований у 2013 році власниками підприємства "Рівнебудпостач" (нині "Рівнеметалком"), яке є організатором Міжнародного фестивалю ковальського мистецтва "Металеве серце України". Колекцію започаткував металевий черевик, створений на одному з фестивалів.

Зараз в експозиції представлено понад сто виробів ковальського мистецтва, як рівненських ковалів, так і майстрів з інших регіонів України. Серед робіт – політичні шаржі та творчі експерименти з матеріалами Романа Велігурського, скульптури Артема Вольського, витончені композиції Віктора Міхальова тощо. Представлені металеві канделябри, рицарські обладунки, філігранні скрині та кілька десятків різноманітних фігур з металу. Найбільшим експонатом є двометровий ведмідь із вудкою та відром.

У 2016 році при музеї була відкрита Арт-галерея ковальства.

Шкільний історико-етнографічний музей "Ремесла Волині" був відкритий в селі Олександрія на базі Обласного мистецького ліцею в 2011 році.

Музейна експозиція представлена у трьох тематичних відділах - "Інтер’єр української хати кінця ХІХ – початку ХХ століття", "Ремесла і промисли Волині та Волинського Полісся кінця ХІХ – початку ХХ століття" та "Сучасні ремесла Волині".

В першому відділі представлено внутрішнє планування українського житла, характерного для Волині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття: триподільний тип хати, житлова кімната і підсобне приміщення для зберігання продуктів харчування, дрібного ремонту та сезонного одягу, піч.

У відділі ремесел цього періоду часу представлено основні й допоміжні ремесла Волині та Волинського Полісся: обробка дерева (бондарство, столярство, плетіння), ковальство, ткацтво, гончарство, борництво і рибальство.

Сучасні ремесла Волині представлені виробами майстрів Рівненської і Волинської областей з різних видів декоративно-прикладного мистецтва: художня обробка дерева, гончарство, художня кераміка, розпис по склу, обробка шкіри, розпис по дереву, ниткографіка, художня вишивка, соломоплетіння, соломопластика, лозоплетіння, бісероплетіння, флористика, образотворче мистецтво, картини з тополиного пуху, народна іграшка, писанкарство, ковальство, художнє плетіння з природних матеріалів, обробка тріпаного льону, нетканий гобелен, авторська лялька, лялька-мотанка.

Народний музей українського перекладача та поета Бориса Тена (Миколи Хомичевського) діє на громадських засадах на базі Дерманської гімназії з 2008 року.

Експозиція музею містить матерали та фотографії, які розповідають про родину Хомичевських, в якій у 1897 році народився Борис Тен, про роки навчання в Дерманській гімназії, про три вищі освіти відомого перекладача (духовну, педагогічну й музичну), настоятельство в церкві Петра й Павла на Подолі, 10 років таборів на Далекому Cході, про єдиного сина Василька, про участь у Другій світовій війні та полон, про складний шлях до слави та визнання.

В Дермані донині збережений родинний будинок Хомичевських (встановлено меморіальну табличку).

Музей історії Рівненської української гімназії "Від гімназії до гімназії" є одним із перших громадських музеїв Рівненщини, експозиція якого розповідає про історію навчального закладу 1923-1939 років та про відродження його в роки Незалежності України.

У вересні 2003 року музей отримав статус "Народного музею".

За часів польського панування в 1920-х роках Рівненська українська приватна гімназія була відома на всю Волинь однією з найдосконаліших на той час систем навчання й виховання.

Історія навчального закладу, що представлена в експозиції музею, відтворена за спогадами професора Михайла Гуцуляка, з листів і матеріалів Юрія Шумовського, професорки математики Надії Іщук, зі спогадів доньки вчителя малювання Георгія Косміаді, а також із сучасних досліджень кандидата історичних наук Валентини Доброчинської та інших.

За час діяльності Рівненської української гімназії відомими професорами були виховані сотні патріотів України. Більшість вихідців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками "Карпатської Січі", вояками УПА.

Народний музей історії села Бистричі заснований в 1985 році на базі Бистрицької загальноосвітньої школи.

Експозиція музею поділена на окремі тематичні відділи. У відділі "Археологічне минуле" представлені зразки кам`яних знарядь праці, фрагменти глиняного посуду лінійно-стрічкової, гребінцево-накольчастої та шнурової кераміки, металеві вироби та їх фрагменти Черняхівської культури.

Відділ "Давня історія села" містить фрагменти фресок панського палацу ХVІІІ століття, козацькі люльки, козацьку символіку, документи і фотографії.

Окремі відділи присвячені подім Першої та Другої світових війн, а також періоду визвольних змагань 1917-1920 років. Окрема експозиція присвячена діяльності засновника УПА, генерал-хорунжого Тараса Бульби-Боровця за відродження української державності.

Також представлені традиційні для регіону предмети побуту та ремісниче знаряддя.

Шкільний історико-етнографічний музей "Історії села Зірне" відкрито у 2009 році.

Експозиції музею складаються з кількох окремих розділів: "Основні заняття та промисли жителів села середини ХІХ – початку ХХ століття", "Початки історії села Зірне", "Під владою Польщі", "В полум’ї Другої світової війни", "Село Зірне в другій половині ХХ – початку ХХІ століття" та "Розвиток освіти. Видатні випускники".

Окремий стенд присвячений сотенному УПА Леонідові Борейчуку на псевдо "Стрибайло" та діяльності українського підпілля.

З початком Революції гідності та російсько-української війни створена експозиція про героїв Небесної сотні та захисників України.

Музей історії села Посягва відкрився в 1988 році в Посягвівській школі як куточок історичного матеріалу, що збирався на території села Анатолієм Мельничуком.

В 1996 році історичний куточок було реорганізовано в систематизований музей села Посягва. В 2004 році музей отримав нове приміщення. В музейній експозиції представлено понад 400 експонатів. Роботи по збору матеріалу проводяться до нині.

У музеї також представлена художня галерея, яка зібрана від старожилів. Більша частина картин – це роботи Євгенії Яковчук, жительки села Посягва, яка викладала узори та квіти зі стрічок. Її роботи тепер є в Канаді, Польщі, Німеччині.

Музей лісу під Костополем відкрито в 2011 році на базі Костопільського лісгоспу.

Експозиція музею висвітлює роботу кожного із 16 лісгоспів краю. Зокрема, один із стендів розповідає про 250-річний Костопільський дуб.

Серед експонатів музею лісу – опудало 50 видів птахів, диких кабанів, куниці, борсука та бізона. Інша експозиція розповідає про особливості дерев'яної архітектури та побуту поліщуків.

Навколо музею йде створення лісопарку з каскадом ставків та лабіринтами лісових насаджень. Розбито галявини та клумби, обладнано доріжки, встановлено альтанки для відпочинку та дитячий майданчик з дерев'яними фігурами казкових героїв, споруджено каплицю.

При музеї лісу працює сувенірна крамниця.

Музей Миру відкрито в Рівному в 1999 році на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету в 1999 році за ініціативи відомого педагога, академіка та засновника університету Степана Дем’янчука.

Музей Миру представлений трьома залами. В першій залі окреслені основні складові проблеми миру. Експозиція створена за розділами: "Народна мудрість та українські мислителі (Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Драгоманов та інші) про добро і зло", "Історія української держави. Шлях до взаєморозуміння та миру в державі", "Українські гуманісти ХХ століття (Михайло Грушевський, Володимир Короленко, Олександр Довженко та інші)", "Рух прихильників миру в Україні у повоєнні періоди. Україна та ООН".

Окремо виділені такі аспекти проблеми миру, як екологічна безпека України; національна політика в Україні (релігійні та міжетнічні відносини, взаєморозуміння та взаємоповага); спорт та мистецтво, діяльність громадських організацій.

Друга експозиційна зала розповідає про боротьбу за незалежність України в рамках миротворчих процесів. Про війни в історії України, їх учасників, національні трагедії, Голодомор та репресії проти українців. Дані експонати поділені на три розділи: "Від княжої доби і козацтва, до часів Першої та Другої світової війни", "Голодомор в Україні та геноцид українських євреїв", "Революція гідності і російсько-українська війна".

Остання експозиція відображає науково-педагогічну діяльність працівників університету, які присвятили свої праці проблематиці миру, гуманізму, толерантності до інших народів та націй, історії створення та діяльності університету. Інша частина стендів презентує спортивні досягнення студентів та викладачів в спорті, їх участь в Всеукраїнських та Світових турнірах, пропаганді спорту як одного з інструментів врегулювання миру у світі. Окремо виділена стендова частина, присвячена партнерській діяльності з університетами Грузії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Великобританії.

Нумізматична колекція Державного історико-культурного заповідника міста Острог розміщена в колишньому. житловому будинку Штейненбергів (XIX століття) у центрі міста.

Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії, зокрема золоті монети Петра І та Катерини ІІ.

Особливе місце в експозиції посідає історія розвитку українських грошей ХХ століття: паперові купюри Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду Визвольної боротьби 1917-1921 років.

Основне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Православної Церкви України.

Музей фотографії відкрив у Рівному відомий український фотохудожник Олександр Харват в приміщенні власної фотостудії.

В експозиції музею понад 1000 експонатів - це фотоапарати, кінокамери, фотоприладдя та інше обладнання, що використовували для зйомки починаючи з кінця ХІХ століття. Також представлені апарати й аксесуари, які подарували музеєві фотографи зі світовим ім'ям.

Серед експонатів чимало унікальних - зокрема, німецький фотоапарат часів Другої світової війни, а також апарат журналіста, виготовлений у 1940-х роках.

Поруч з іншими експонатами музею - велика бібліотека книг про історію фотографії, технології, альбоми фотомайстрів з багатьох країн світу, а також "Історія Рівного у фотографіях" Олександра Харвата.

Музей хмелярства та пивоваріння історичної Волині відкрив у Рівному директор пивзаводу пивзаводу "Рівень" Мар'ян Года у 2025 році. Створення експозиції тривало близько п'яти років.

Музей розташовуватиметься у колишньому будинку першого директора рівненського пивзаводу Герша Пісюка, збудованому в 1928 році на ділянці, що межує з територією підприємства.

До останнього часу двоповерховий будинок займав Рівненський міський центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок увійшов до комплексу споруд Історичного кварталу "Майдан Бергшлосс" з готелем та площею для ярмарків.

Експозиція музею відтворює атмосферу старовинної броварні та розповідає про історію пивоваріння на Волині – не лише в Рівному, а й у Луцьку, Кременці, Семидубах, Квасилові, Вовковиях та інших містах.

Основу експозиції становить особиста колекція Мар'яна Годи: пивні пляшки віком до ста років, понад 300 пивних кухлів, дерев'яні діжки, елементи пивоварного та лабораторного обладнання, історичні документи і світлини.