The large village of Dihtiari on the Udai River is located 10 kilometers south of the highway N-07 "Kyiv - Sumy" near Sokyryntsi and Srybne.
Known since 1666 as Dekhtyarka. The name is obviously related to the ancient occupation of the inhabitants - the production of tar.
In 1716, Pryluky colonel Ivan Galagan built a wooden church in the village and began to gradually buy up these lands. By the middle of the 18th century, Dihtiari was completely owned by the Galagan family, under whom a cloth factory started operating in the village. In 1825-1832, Petro Galagan built a large palace with a park that has survived to this day. In 1841, the stone Transfiguration Church was rebuilt.
In 1872, according to Galagan's will, the estate was transferred to the Poltav ...
The large village of Dihtiari on the Udai River is located 10 kilometers south of the highway N-07 "Kyiv - Sumy" near Sokyryntsi and Srybne.
Known since 1666 as Dekhtyarka. The name is obviously related to the ancient occupation of the inhabitants - the production of tar.
In 1716, Pryluky colonel Ivan Galagan built a wooden church in the village and began to gradually buy up these lands. By the middle of the 18th century, Dihtiari was completely owned by the Galagan family, under whom a cloth factory started operating in the village. In 1825-1832, Petro Galagan built a large palace with a park that has survived to this day. In 1841, the stone Transfiguration Church was rebuilt.
In 1872, according to Galagan's will, the estate was transferred to the Poltava Zemstvo, which opened a craft school here. Now it is the Dihtiari Professional Agrarian Lyceum.
Велике селище Дігтярі на річці Удай розташоване в 10 кілометрах на південь від траси Н-07 "Київ - Суми" недалеко від Сокиринців і Срібного.
Відоме з 1666 року як Дехтярка. Назва очевидно пов'язана зі старовинним промислом жителів - виробництвом дьогтю.
В 1716 році прилуцький полковник Іван Ґалаґан побудував в селі дерев'яну церкву та почав поступово скуповувати ці землі. До середини XVIII сторіччя Дігтярі повністю перейшли у власність роду Ґалаґанів, за яких в селі почала працювати суконна фабрика. В 1825-3й82 роках Петро Ґалаґан побудував великий палац з парком, які збереглися понині. В 1841 році відбудовано кам'яний Преображенський храм.
В 1872 році садиба за заповітом Ґалаґана перейшла в розпорядження Полтавського земства, яке відкрило тут ремі ...
Велике селище Дігтярі на річці Удай розташоване в 10 кілометрах на південь від траси Н-07 "Київ - Суми" недалеко від Сокиринців і Срібного.
Відоме з 1666 року як Дехтярка. Назва очевидно пов'язана зі старовинним промислом жителів - виробництвом дьогтю.
В 1716 році прилуцький полковник Іван Ґалаґан побудував в селі дерев'яну церкву та почав поступово скуповувати ці землі. До середини XVIII сторіччя Дігтярі повністю перейшли у власність роду Ґалаґанів, за яких в селі почала працювати суконна фабрика. В 1825-3й82 роках Петро Ґалаґан побудував великий палац з парком, які збереглися понині. В 1841 році відбудовано кам'яний Преображенський храм.
В 1872 році садиба за заповітом Ґалаґана перейшла в розпорядження Полтавського земства, яке відкрило тут ремісниче училище. Зараз це Дегтярівський професійний аграрний ліцей.
Galagan Palace
Palace / manor , Architecture
The estate of Petro Galagan in Dihtiari was built in 1825-1832 according to the project of the architect Pavlo Dubrovskyi, who was also involved in the construction of the Galagan Palace in the neighboring village of Sokyryntsi.
The central two-story building is connected to the two wings by arched passages. The park is laid out under the leadership of gardener Yohann Bisterfeld. The huge manor house with a wonderful garden and huge greenhouses was called one of the best manors of the Chernihiv region.
After Galagan's death in 1876, according to his will, the estate was transferred to the Poltava Provincial Zemstvo for the establishment of an educational institution. In 1877-1882, the architect Fedir Verbytsky rebuilt the palace to organize a Zemstvo craft school in it, and the palace building retains this profile to this day. In particular, after the Second World War, a vocational school was opened in the palace of the Galagan manor in Dihtiari. Today it is the Dihtiari Vocational Agrarian Lyceum, which houses the ethnographic museum of Ukrainian life "Berehinya" with 5 exhibition sections.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Region |
Chernihiv |