Jam Factory Art Center was opened in Lviv

Jam Factory Art Center, the largest contemporary art center in Lviv, opened after eight years of revitalization of an old industrial building in the Pidzamche district. This was reported by the press service of the Lviv City Council.

The idea to establish a new cultural center in Lviv was born in 2015, when philanthropist, cultural entrepreneur and historian Dr. Harald Binder decided to preserve the former jam factory, establishing a center of modern art here. After in-depth research and preparation, the man allocated significant funding for the further development of the project.

Jam Factory Art Center is located north of the center of Lviv in a once successful industrial neighborhood. For a long time, this district was an industrial zone, which did not attract much attention of residents and guests of Lviv. However, Pidzamche gradually began to be renewed, when the ancient building for the library "Under the High Castle" was restored and a part of Bohdan Khmelnytskyi Street was overhauled. The Jam Factory art center became the final "spot" that changes the district, gives it an impetus for development and expands the curiosity of Lviv residents to learn about their city.

The jam factory building needed serious restoration work and the investors did everything to save every old brick. It was also reinforced with special elements, such as ribbed columns or a ceiling made of unusual plasterboard, which at the same time strengthens the acoustics of the room.

"My urge to continue my first initiative, the Center for Urban History, was strengthened after I felt the potential of Ukraine and its people. Just like science, art is an important means of deep reflection for society, especially in times of war.

We wanted to open last year, but because of the great war, we couldn't do it. But we are doing it now, because this is a unique project in Lviv and Ukraine in general. It is an art center that combines various art forms in one place: visual art, theater, music, performance. This all contributes to the dialogue we want to develop. We don't want to be perceived as a museum or an exhibition hall, but to be a place of meeting, learning, discussing, sharing experiences," says Harald Binder, founder of Jam Factory Art Center.

The conceptual goal of the revitalization was to create a multidisciplinary art center – a space for critical reflection through culture. The structural composition of the complex, consisting of six separate spaces with an area of almost 3,500 square meters. m, reflects these ambitions. Interestingly, the space has many special parts: a theater for performative practices equipped with the latest technological means, numerous exhibition halls, some of which function in a high-quality bomb shelter, a parking area with a roof made of solar panels, a modern black cube that serves as a multifunctional space for various events, Jam Cafe, three terraces and even a "smart home" system that allows you to control the light and sound of your space from a tablet.

"We have been going to this day for more than 8 years. From the very beginning, we set ourselves two big tasks - to create the concept of a cultural and artistic center and to choose a team that will be able to renovate an old industrial building into this center. It was important for us to make sure that this mentally remote area of the city (because many Lviv residents perceive Pidzamche as "somewhere behind the High Castle") has become a point of attraction for people. I think we succeeded," says Bozhena Pelenska, program executive director of the space.

"Very often, war creates a void in us, which can be filled either by art or fear. Fear makes us unfree, slaves who are easily manipulated. But if the void is filled by art, then strength, wings and opportunities to think, create, win appear. Thank you Harold and his team for this art and in general for what you do for Ukraine," emphasized Andriy Sadovy, the mayor of Lviv.

Today, the Jam Factory Art Center operates as a continuous, adaptive space for performative, exhibition, music and discussion projects. The first exhibition of the space, which will be accompanied by a public program, is "Our years, our words, our losses, our searches, our us" under the curatorship of Kateryna Yakovlenko, Natalia Matsenko and Boris Filonenko. The exhibition presents the works of Ukrainian artists in 2022-2023, as well as in a longer chronological perspective: from the 19th century to the present. The exhibition is built on the principle of short stories and unites works at two distances — between the present and the past and between personal experiences and experiences of wartime.

Historical reference

The jam factory building with its characteristic parapet and neo-Gothic facade has the status of a landmark of local importance and was built by order of the Jewish entrepreneur Josef Kronik in 1872. The buildings served as a successful liquor business until World War II, during which the Kronik family perished. After the war, the factory imported wines from Moldova and other parts of the USSR until it was converted into a fruit and vegetable processing factory in 1970. The activity of the factory was stopped in the 1990s. Since 2008, the building has been used on a temporary basis for cultural initiatives such as Current Art Week, a theater festival and other arts and community events.

Photo: city-adm.lviv.ua

Найбільший у Львові центр сучасного мистецтва "Фабрика повидла" (Jam Factory Art Center) відкрився після восьми років ревіталізації старої індустріальній будівлі в районі Підзамче. Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Ідея заснувати у Львові новий культурний центр зародилась у 2015 році, коли філантроп, культурний підприємець та історик доктор Гаральд Біндер вирішив зберегти колишню фабрику повидла, заснувавши тут центр сучасного мистецтва. Після глибинних досліджень і підготовки чоловік виділив значне фінансування для подальшого розвитку проєкту.

Jam Factory Art Center розташований на північ від центру Львова у колись успішній індустріальній околиці. Довший час цей район був промисловою зоною, яка не сильно привертала увагу мешканців і гостей Львова. Однак поступово Підзамче почало оновлюватись, коли тут відновили стародавню будівлю для бібліотеки "Під Високим Замком" та капітально відремонтували частину вулиці Богдана Хмельницького. Арт-центр Jam Factory став фінальною "родзинкою", яка змінює район, дає йому поштовх для розвитку та розширює цікавість львів’ян до пізнання свого міста.

Будівля фабрики повидла потребувала серйозних реставраційних робіт і інвестори зробили все, щоб зберегти кожну старовинну цеглину. Також її підсилили особливими елементами, як ребристі колони чи стеля з незвичного гіпсокартону, що водночас підсилює акустику приміщення.

"Мій порив продовжити свою першу ініціативу, Центр міської історії, зміцнів після того, як я відчув, який потенціал криється в Україні та її людях. Так само, як і наука, мистецтво є важливим засобом глибоких роздумів для суспільства, особливо під час війни.

Ми хотіли відкритись минулого року, але через велику війну не змогли цього зробити. Але ми робимо це зараз, бо це унікальний проєкт у Львові та Україні загалом. Це мистецький центр, який поєднує в одному місці різноманітні арт-форми: візуальне мистецтво, театр, музику, перформанс. Це все сприяє до діалогу, який ми хочемо розвивати. Ми не хочемо, щоб нас сприймали як музей чи виставкову залу, а бути місцем зустрічі, навчання, дискутування, обміну досвідом", – розповідає Гаральд Біндер, засновник Jam Factory Art Center.

Концептуальною метою ревіталізації було створити мультидисциплінарний арт-центр – простір для критичної рефлексії через культуру. Структурна композиція комплексу, що складається з шести окремих просторів площею майже 3500 квадратних метрів, відображає ці амбіції. Цікаво, що простір має багато особливих частин: театр для перформативних практик, що оснащений найновішими технологічними засобами, численні виставкові зали, частина з яких функціонує в якісному бомбосховищі, паркувальний майданчик із накриттям з сонячних панелей, сучасний чорний куб, який слугує мультифункційним простором для різноманітних подій, Jam Cafe, три тераси та навіть система "розумного дому", що дозволяє керувати світлом і звуком свого простору із планшету.

"Ми йшли до цього дня понад 8 років. З самого початку ми ставили перед собою два великих завдання – створити концепцію культурно-мистецького центру та підібрати команду, яка зможе зробити реновацію старої індустріальної будівлі в цей центр.  Для нас було важливим зробити так, щоб цей ментально віддалений район міста (бо багато львів'ян сприймають Підзамче як "десь за Високим Замком"), став точкою притягання людей. Як на мене, нам це вдалося", – зазначає Божена Пеленська, програмно-виконавча директорка простору.

"Дуже часто війна створює в нас порожнечу, яку може заповнити або мистецтво, або страх. Страх робить нас невільними, рабами, якими легко маніпулювати. Але якщо порожнечу заповнює мистецтво, то зʼявляються сили, крила і можливості думати, творити, перемагати. Дякую Гарольду і його команді за це мистецтво і загалом за те, що ви робите для України", – наголосив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Відсьогодні Jam Factory Art Center працює як безперервний, адаптивний простір для перформативних, виставкових, музичних та дискусійних проєктів. Першою виставкою простору, що супроводжуватиметься публічною програмою, є “Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми” під кураторстом Катерини Яковленко, Наталії Маценко та Бориса Філоненка. На виставці представлені роботи українських митців 2022-2023 років а також у довшому хронологічному ракурсі: від ХІХ століття до сьогодення. Виставка побудована за принципом новел та об'єднує твори на двох дистанціях — між сьогоденням і минулим та між персональними переживаннями й досвідами воєнного часу.

Історична довідка

Будівля фабрики повидла з характерним парапетом та неоготичним фасадом має статус пам’ятки місцевого значення та була побудована на замовлення єврейського підприємця Йозефа Кроніка в 1872 році. Будівлі служили успішним алкогольним підприємством до Другої світової війни, під час якої родина Кроніків загинула. Після війни завод імпортував вина з Молдови та інших частин СРСР, поки в 1970 році не був перетворений на фабрику з переробки фруктів і овочів. Діяльність фабрики зупинили в 1990-х роках. З 2008 року будівлю використовували на тимчасовій основі для культурних ініціатив, таких як "Тиждень актуального мистецтва", театральний фестиваль та інші мистецькі та громадські заходи.

Фото: city-adm.lviv.ua