The Archcathedral and Metropolitan Cathedral of the Resurrection of Christ is the main Greek-Catholic shrine of Ivano-Frankivsk.

The cathedral was founded in 1720 as a Jesuit church, but due to construction errors, the original building had to be completely dismantled and rebuilt in 1752. In the middle of the 19th century, the temple was handed over to the Greek Catholics and it became a cathedral.

In 1899-1890, Bishop Andrey Sheptytsky of Stanislavsky served as the rector of the cathedral before his appointment as Metropolitan of the UGCC.

The Resurrection Cathedral is considered a model of the Austro-Bavarian architectural school with clear features of classicism. At the same time, the tops of the towers are made in the style of Hutsul wooden architecture.

In t ...

The Archcathedral and Metropolitan Cathedral of the Resurrection of Christ is the main Greek-Catholic shrine of Ivano-Frankivsk.

The cathedral was founded in 1720 as a Jesuit church, but due to construction errors, the original building had to be completely dismantled and rebuilt in 1752. In the middle of the 19th century, the temple was handed over to the Greek Catholics and it became a cathedral.

In 1899-1890, Bishop Andrey Sheptytsky of Stanislavsky served as the rector of the cathedral before his appointment as Metropolitan of the UGCC.

The Resurrection Cathedral is considered a model of the Austro-Bavarian architectural school with clear features of classicism. At the same time, the tops of the towers are made in the style of Hutsul wooden architecture.

In the interior there is a large five-tiered iconostasis, made by the famous Ukrainian artists Modest Sosenko, Yuliush Makarivskyi and Antin Monastyrskyi.

The building of the former Jesuit monastery with the collegium, which is now occupied by the medical institute, has been preserved nearby.

In 1993, a high-relief of Andrey Sheptytskyi was installed on the facade of the cathedral, and in 1997, sculptures of Princess Olha and Volodymyr the Great as patron saint of Rus, as well as the blessed martyr Hrihoriy Khomnshin, bishop of Stanislaviv (1904-1945), were placed in the niches.

Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового - головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.

Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.

В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом УГКЦ.

Воскресенський собор вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.

В інтер'єрі - великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими х ...

Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового - головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.

Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.

В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом УГКЦ.

Воскресенський собор вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.

В інтер'єрі - великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками Модестом Сосенком, Юліушем Макарівським та Антіном Монастирським.

Поруч збереглася будівля колишнього монастиря єзуїтів із колегіумом, який зараз займає медінститут.

В 1993 році на фасаді собору встановлено горельєф  Андрея Шептицького, а в 1997 році в нішах поміщено скульптури княгині Ольги та Володимира Великого як первосвятителів Русі, а також блаженного мученика Григорія Хомншина, єпископа станіславівського (1904-1945 роки).