Пам'ятки Чернігова

Єлецький Успенський монастир засновано в Чернігові в XI сторіччі чернігівським князем Святославом Ярославовичем (1027-1076 роки) як заміська князівська резиденція.

Відновлений у 1445-1495 роках після монголо-татарської навали. Збереглися печери давньоруського періоду. Після реконструкції XVII століття архітектурний ансамбль Єлецького монастиря набув рис українського бароко: Успенський собор (XII століття), 36-метрова надбрамна дзвіниця, Петропавлівська церква з трапезною, келії, усипальниця Лизогубів, дерев'яний будинок архімандрита Феодосія Углицького (1688 рік).

В суворому інтер'єрі собору збереглися фрагменти старовинних фресок.

Єлецький Успенський монастир входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Іллінська церква в Чернігові є унікальною пам'яткою давньоруської сакральної архітектури, єдиним храмом безстовпного типу доби України-Руси. Розташована біля підніжжя Болдиної гори, є найдавнішою частиною Троїцько-Іллінського монастиря та входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Більшість дослідників відносять будівництво Іллінської церкви до кінця ХІ століття, коли вона виконувала функції хрещальні. Сучасних рис українського бароко вона набула в результаті перебудов ХVІІ-ХVІІІ століть. Триярусну дзвіницю поруч із нею звели в 1908-1910 роках.

Головною особливістю інтер’єру є використання елементів візантійської хрестовокупольної системи з безстовпною композицією храму, що характерна для дерев’яного зодчества. Стародавній декор інтер’єру втрачений, але зараз у храмі розміщена музейна експозиція, де представлені фрагменти тиньку із залишками фрескового розпису, давньоруські керамічні полив’яні плитки підлоги тощо. Також можна побачити різьблений іконостас 1774 року в стилі рококо, що має сім ярусів та 12 метрів заввишки.

Зліва від Іллінської церкви знаходиться вхід в Антонієві печери.

Курган "Чорна могила" знаходиться у сквері біля Палацу Культури Будівельників.

Згідно з переказами, на цьому місці було поховано легендарного засновника Чернігова князя Чорного.

За старовинною легендою, донька князя викинулася з вікна княжого терему, щоб не стати дружиною хозарського кагану, який оточив місто.

В 1872-1873 роках археолог Дмитро Самоквасов розкопав курган, виявивши поховання X сторіччя з багатим скарбом зброї: два шоломи, кольчуги, два мечі, шабля, більше десяти копій, наконечники стріл, сокира, стремена, удила. Датувати поховання дозволили 2 золоті візантійські монети часів Василя І Македонянина.

На кургані "Чорна могила" встановлено пам'ятний обеліск.

Мистецький простір "Фабрична, 12" заснували в Чернігові в 2024 році Євген Філатов та фронтмент гурту ONUKA Ната Жижченко задля популяризації та збереження, переосмислення та осучаснення унікальної культурної спадщини краю.

Сучасний етнографічний музичний простір заснований у старовинному родинному будинку Нати Жижченко 1904 року побудови, який був дбайливо відреставрований нею з Євгеном. В будинку зберіглася унікальна майстерня-лабораторія, де дідусь співачки, відомий майстер народних інструментів, музикант і дослідник української культури з Чернігова, заслужений народний майстер України та Молдови Олександр Шльончик, не лише майстрував, але й досліджував історію та технології створення  музичних інструментів різних народів.

В майстерні-лабораторії "Фабрична, 12" поєднується освітній, мистецький та етнографічний складники. Ната Жижченко планує організовувати тут як віртуальні, так і офлайн події, зустрічі із зірками, артистами та лекторами з різних тем. Серед інших напрямів проєкту - майстер-класи з деревообробки та гончарного мистецтва, а також збереження та відновлення народних інструментів.

Музей історії Лісковиці розташований у старому приміщенні Чернігівської школи № 4 із більш ніж сторічною історією.

Музей присвячений району Лісковиця, чернігівському Подолу, який відомий з давньоруських часів, де жили ремісники та міщани. Про різні періоди його історії розповідають експонати в розділах "Лісковиця в період Київської Русі", "Лісковиця - один з християнських центрів Чернігова", "Історія школи" та інші.

Один з центральних експонатів - старовинний ткацький верстат.

Чернігівський музей сучасного мистецтва "Пласт-Арт" відкрився в 2010 році на базі однієї з перших недержавних художніх галерей України "Пласт-Арт", заснованої в 1994 році. 

Розташовується в історичному центрі Чернігова в приміщенні обласного художнього музею імені Григорія Галагана в семи сучасно обладнаних виставкових залах загальною площею 700 квадратних метрів.

Музей організовує безліч виставкових проєктів самого різного масштабу - від дебютних показів початківців- художників до міжнародних фестивалів і концептуальних експозицій відомих майстрів в техніці живопису, графіки, фото, скульптури тощо. Також проводяться фестивалі сучасного мистецтва, які спрямовані на презентацію творчості кращих художників сучасності, популяризацію сучасного українського та зарубіжного мистецтва, підтримку молодих талановитих художників, скульпторів, фотографів.

Були презентовані як персональні, так і колективні виставки: Михайла Шемякіна, Феодосія Гуменюка, Віктора Ковтуна, Василя Лопати, Анатолія Гайдамаки, Петра Лебединця, Леоніда Берната, Ольги Соловйової, Наталії Папірної, Олексія Кулакова, Миколи Небилиці, Анатолія Фурлета і багатьох інших відомих художників.

Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" об'єднує 26 пам'яток архітектури національного значення в історичному центрі міста Чернігів. Серед них шість пам'яток домонгольського періоду, які вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Усі вони становлять виняткову історичну, культурну, мистецьку та наукову цінність, чим привертають увагу туристів.

Більшість пам'яток розташовані компактно на території Чернігівського валу (Дитинця) та навколо, а також на Болдиних горах неподалік. В деяких із них розміщуються музейні виставки. Експозицію просто неба доповнюють пам'ятники гетьману Івану Мазепі і князю Ігорю Чернігівському.

Адміністрація заповідника розташовується в приміщенні Чернігівського колегіуму, що є пам'яткою архітектури XVII-XVIII століть. Співробітники заповідника проводять оглядові екскурсії по території Дитинця та по інших історичних місцях міста.

До складу Національного заповідника "Чернігів стародавній" входять зокрема:
- Чернігівський Вал (Дитинець);
- Спасо-Преображенський собор;
- Борисоглібський собор;
- Чернігівський колегіум;
- Полкова канцелярія;
- П'ятницька церква;
- Катеринська церква;
- Єлецький Успенський монастир;
- Курган "Чорна могила";
- Болдині гори;
- Антонієві печери;
- Іллінська церква;
- Свято-Троїцький кафедральний собор;
- Введенська церква.

Пам'ятник борцям за волю та незалежність України біля Катерининської церкви у Чернігові було встановлено в 2009 році до 13-ї річниці Конституції України.

Ще на початку 1990-х років активісти націонал-демократичних організацій встановили тут пам'ятний камінь, біля якого проводилися різні акції.

Автор пам'ятника - вінницький скульптор Володимир Смаровоз. Постать козака з дитиною на руках уособлює молоду Україну.

Садиба Чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського, генерального обозного часів Гетьманщини, розташовувалась на околиці Чернігова, в селі Бобровиця (зараз мікрорайон міста).

На підвалах одноповерхового полковницького будинку, побудованого в 1680-1690-х роках, зараз стоїть збудований пізніше двоповерховий будинок у стилі класицизму.

Об'єкт знаходиться на території військової частини, обмежений доступ.

Садиба ватажка чернігівського дворянства Григорія Глібова з'явилася на околиці Чернігова - на Бобровиці - в кінці ХІХ століття.

Депутат Державної думи, заможний землевласник Григорій Глібов мав славу людини ексцентричної. Свій романтичний палац він збудував у стилі неоготики, прикрасивши його дещо незграбною сторожовою вежею. До садиби вела липова алея, вздовж якої лежали великі валуни. Місцеві мешканці ще тоді прозвали палац Глібова "замком".

Наразі в садибі Глібова розташований Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук.

Свято-Троїцький кафедральний собор з дзвіницею є основною будівлею комплексу Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого на Болдиних горах Чернігова у XI сторіччі святим Антонієм Печерським.

Після монголо-татарської навали Троїцький монастир було відроджено в 1649 році з ініціативи полковника Степана Подобайла. Ансамбль Троїцького собору із дзвіницею, Введенською церквою та трапезною споруджено в 1679-1695 році коштом гетьмана України Івана Мазепи. Чудова архітектура у стилі українського бароко – витвір талановитого вільнюського архітектора Івана Баптиста (Йоганна-Батиста Зауера).

З 1790 року Троїцько-Іллінський монастир служить резиденцією чернігівського архієпископа. Тут знаходиться Архієрейський будинок, в якому зараз розміщується Чернігівське духовне училище регентів-псаломщиків.

Сам монастир не діє, але Троїцький собор відкритий для парафіян. У храмі спочивають мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета (Гумилевського), частки мощей деяких київських святих.

Біля південної стіни собору похований поет-байкар Леонід Глібов.

Монументальна дзвіниця висотою 58 метрів відкрита для відвідування (195 сходинок), згори відкривається найкраща панорама Чернігова.

Свято-Троїцький кафедральний собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Спасо-Преображенський собор в Чернігові - один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури.

Побудований за князя Мстислава Хороброго, ставши його усипальницею. Тут же похований Ігор Святославович, герой "Слова про похід Ігорів".

В інтер'єрі Спасо-Преображенського собору збереглися фрагменти давньоруських фресок, чудовий іконостас XVIII століття. Частина колекції золотої і срібної церковної утварі Спаського собору зберігається в Чернігівському історичному музеї.

Чернігівський Спасо-Преображенський собор внесений до списку культурних цінностей ЮНЕСКО.

Поруч розташований будинок архієпископа (1780 рік), в якому зараз знаходиться архів.

З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Троїцько-Іллінський монастир є важливим духовним центром Чернігова та одним із найвиразніших архітектурних ансамблів України у стилі бароко. Розташований на Болдиних горах, що на південний захід від Чернігівського дитинця. Складається з двох частин, об’єднаних ландшафтом та архітектурою в єдиний комплекс.

Найдавнішою частиною комплексу є колишній Іллінський монастир з Антонієвими печерами, закладеними ченцем Антонієм Печерським на схилі гори 1069 року. Іллінська церква над печерами відновлена 1649 року.

Троїцький монастир у стилі українського бароко з Троїцьким собором і дзвіницею, Введенською трапезною церквою та трьома корпусами келій побудований на найвищому плато Болдиних гір протягом 1677-1780 років з ініціативи архієпископа чернігівського Лазаря Барановича та за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи. З 1790 року монастир слугував резиденцією чернігівського єпископа. Для нього побудували Архієрейський будинок у стилі класицизму, в якому зараз розміщується Чернігівське духовне училище регентів-псаломщиків.

З 1967 року комплекс Троїцького-Іллінського монастиря входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Центральний парк культури та відпочинку Чернігова - популярне місце дозвілля містян. Розташований на березі Десни.

На території парку розміщується Літній театр просто неба, атракціонне містечко, американські гірки, цирк, фонтани, ботанічна пам'ятка природи "Група багатовікових дубів".

Упродовж року проводяться культурно-масові заходи, фестивалі.

Церква Святих мучеників Чернігівського князя Михаїла і його боярина Федора розташована на березі річки Стрижень, на місці садиби відомого полковника Павла Полуботка.

До революції біля церкви знаходилася духовна семінарія - один із найстаріших навчальних закладів дореволюційного Чернігова. Зараз тут розташовані корпуси військового шпиталю.

У світі лише три храми носять ім'я святих мучеників чернігівського князя Михайла Всеволодовича та його боярина Федора, які відмовилися вклонитися монгольським ідолам під час нашестя Батия і були жорстоко страчені монголами. Такі храми є у Чернігові, у Москві та у невеличкому канадському містечку.

Належить до Православної церкви України.